Ухвала суду № 86827256, 09.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

09 січня 2020 року м. Київ № 640/25739/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Онсайт» про забезпечення їх позову до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Онсайт» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про:

- визнання протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яке оформлене Протоколом №504 від 15 травня 2019 року, в частині внесення до переліку ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Онсайт»;

- зобов`язання Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Онсайт» з переліку ризикових платників податків.

Позивачем до суду також подано заяву про забезпечення позову, в якій, представник позивача просив застосувати заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яке оформлене Протоколом №504 від 15 травня 2019 року, в частині внесення до переліку ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Онсайт».

В обґрунтування заяви директором товариства зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки блокування реєстрації податкових накладних товариства негативно позначається на господарській діяльності позивача, а також негативно впливає на репутацію та ділові стосунки з контрагентами позивача. Окрім того, відсутні підстави для віднесення позивача до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Суд, розглянувши подану, заяву виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд при розгляді заяви про забезпечення позову повинен встановити, чи є хоча б одна з передбачених статтею 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, суд зазначає, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Посилання ж на відсутність підстав для віднесення позивача до переліку ризикових суб`єктів господарювання також не може носити характеру очевидності ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа №826/16509/18) та від 26 грудня 2019 року (справа №640/13245/19).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Онсайт» про забезпечення їх позову до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак