Рішення № 86827189, 08.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2020 року м. Київ № 640/15976/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Донбасенерго"до третя особа: про Державної фіскальної служби України Офіс великих платників податків ДФС визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" (далі - ПАТ "Донбасенерго") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), яка полягає у не проведенні перевірки наявності методологічної помилки за повідомленням ПАТ "Донбасенерго" від 12.07.2019 та не повідомленні платника податків про результати обробки помилки, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний кабінет", у строки, встановлені пунктом 42-1.8 статті 42-1 Податкового кодексу України;

- зобов`язати ДФС усунути методологічну помилку електронного кабінету, яка полягає у нарахуванні пені за період до спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, в порушення положень підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України;

- зобов`язати ДФС усунути методологічну помилку електронного кабінету, яка полягає у нарахуванні пені за період після зарахування коштів на рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, в порушення положень підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України;

- зобов`язати ДФС усунути методологічну помилку електронного кабінету, яка полягає у нарахуванні пені за несвоєчасну оплату податкових зобов`язань, які обумовлені діяльністю філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, фактичним місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія, в порушення положень підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при аналізі даних інтегрованої картки платника з податку на додану вартість виявлено ряд методологічних помилок при автоматизованому розрахунку суми пені за прострочення оплати грошового зобов`язання, які призводять до нарахування пені в більшому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством України. З огляду на це 12.07.2019 ПАТ "Донбасенерго" направило до ДФС, яка є методологом електронного кабінету, повідомлення про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний кабінет". Проте в строк, що встановлений пунктом 42-1.8 статті 42-1 Податкового кодексу України, відповідач не провів та не надіслав ПАТ "Донбасенерго" повідомлення про результати розгляду обробки виявлених помилок та не виправив відповідні помилки, внаслідок чого позивачу нараховується та стягується пеня в більшому розмірі, ніж передбачено чинним податковим законодавством України.

Ухвалою суду від 28.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/15976/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 02.09.2019 ухвала суду від 28.08.2019 та позовна заява з доданими до неї документами вручені відповідачу, проте в установлений у вказаній ухвалі строк останнім не подано до суду відзиву на позовну заяву.

20.09.2019 до суду від представника третьої особи Єременко В.В. надійшли письмові пояснення, за змістом яких останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що для виокремлення результатів діяльності окремих структурних одиниць, з метою застосування підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, можливе лише у випадку здійснення аналізу всіх господарських операцій за звітні періоди. Вказує, що аналіз всіх господарських операцій ПАТ "Донбасенерго" в розрізі відокремлених підрозділів до контролюючого органу не надавався, що унеможливлює врахування обсягу впливу діяльності відокремленого підрозділу, який має фактичне місцезнаходження на тимчасово окупованій території, на формування податкових зобов`язань з податку на додану вартість юридичною особою з місцезнаходженням на іншій території України.

08.10.2019 до суду від представника позивача Віткалова Д.М. надійшла відповідь на пояснення третьої особи, за змістом якої останній просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Звернув увагу, що наявні у справі матеріали не містять посилань на відповідні докази та норми права, які б свідчили про правомірність бездіяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень. Крім того, зазначив, що протиправність дій контролюючого органу щодо нарахування позивачеві пені за період до спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання установлена судовими рішеннями, які набрали законної сили у справах № 805/4623/16-а, № 805/4624/16-а, № 805/4625/16-а, № 808/771/17, № 808/2409/17, № 808/769/17, № 808/772/17, № 808/3551/17, № 280/5116/18, № 280/551/18 тощо.

18.10.2019 представником позивача Віткаловим Д.М. подано до суду письмові пояснення, у яких останній повідомив, що отримав від ДПС відповідь на подане позивачем повідомлення від 12.07.2019 про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний кабінет". У зазначеній відповіді ДПС зазначає, що порушене позивачем питання щодо нарахування пені на сьогодні розглядається ДПС з метою приведення особових карток платників, у тому числі ПАТ "Донбасенерго", у відповідність до законодавства з урахуванням змін, що набрали чинності.

25.10.2019 до суду від представника відповідача Єременко В.В. надійшли письмові пояснення, які за змістом ідентичні письмовим поясненням третьої особи.

Розглянувши подані сторонами та третьою особою документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПАТ "Донбасенерго" є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку за основним місцем обліку у Офісі великих платників податків ДФС.

До 29.12.2014 місцезнаходженням ПАТ "Донбасенерго" було м. Донецьк, пр. Тітова, 8-б.

У позовній заяві позивач пояснив, що у зв`язку з тимчасовою окупацією частини території України, проведенням антитерористичної операції та з метою дотримання чинного законодавства України 29.12.2014 ПАТ "Донбасенерго" змінило своє місцезнаходження на адресу: м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-А, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим, фактичне місцезнаходження частини відокремлених підрозділів ПАТ "Донбасенерго", серед яких і Структурна одиниця "Старобешівська теплова електрична станція" (Старобешівська ТЕС), залишились на тимчасово окупованій території.

З огляду на неможливість фізичного переміщення Старобешівської ТЕС на підконтрольну територію та відповідно до вимог Закону України "Про електроенергетику", постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2015 № 263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.05.2015 № 273, ПАТ "Донбасенерго" здійснювало господарську діяльність з виробництва електричної енергії в населеному пункті (смт. Новий Світ Старобешівського району Донецької області), на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Позивач зазначає, що особливість виробництва електричної енергії на тимчасово окупованій території полягає в тому, що виробники електричної енергії повинні були виробляти електричну енергію на цій території в обсягах, які визначав уповноважений держаний диспетчер - Донбаська електроенергетична система Державного підприємства "Національна електрична компанія "Укренерго", а оплату за вироблену електричну енергію отримувати виключно за рахунок платежів, які надходили від споживачів на тимчасово окупованій території. При цьому до 01.01.2016 ПАТ "Донбасенерго" мало формувати та сплачувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість за вироблену електричну енергію не за "касовим методом", тобто з суми отриманих за вироблену електроенергію коштів, а виходячи з вартості виробленої електричної енергії без врахування її оплати (перша подія).

Також позивач стверджує, що оскільки через проведення бойових дій на тимчасово окупованій території взаєморозрахунки за вироблену та спожиту електричну енергію на цій території майже не здійснювались (рівень оплати склав близько 4 %), ПАТ "Донбасенерго" не мало джерел погашення задекларованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість. З огляду на це виник податковий борг ПАТ «Донбасенерго» з податку на додану вартість, який, зокрема, судовими рішеннями від 14.12.2015 у справі № 805/4205/15-а та від 23.05.2016 у справі № 805/854/16-а стягнутий на користь Державного бюджету України. При цьому, вказаними судовими рішеннями, відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що була чинною на момент ухвалення рішень), були встановлені спосіб, порядок і строки виконання судових рішень, тобто розстрочена сплата податкового боргу.

Позивач стверджує, що після ухвалення вказаних судових рішень та оформлення розстрочення сплати податкового боргу ПАТ "Донбасенерго" сплачує відповідні суми розстрочення у строки, визначені складеними графіками погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішень суду. В грудні 2017 року, за наслідками проведених взаєморозрахунків по різниці у тарифах відповідно до Порядку та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету обласному бюджету Донецької області на погашення заборгованості за електричну енергію підприємств водопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 971, ПАТ "Донбасенерго" достроково погасило частину розстроченого податкового боргу з податку на додану вартість.

Позивач визнає, що з урахуванням дострокового погашення частини розстроченого податкового боргу ПАТ "Донбасенерго" повинно сплатити:

- до 15.08.2019 податковий борг з ПДВ в сумі 261655,44 грн, який виник за податковою декларацією з ПДВ № 9214883333 (за вересень 2015 року) по граничному строку сплати 30.10.2015 згідно з графіком погашення від 10.08.2016 № 805/4205/15-а;

- до 03.09.2019 податковий борг з ПДВ в сумі 2637534,70 грн, який виник за податковою декларацією з ПДВ № 9273629943 (за грудень 2015 року) по граничному строку сплати 30.01.2016 згідно з графіком погашення від 27.05.2016 № 805/854/16-а.

Згідно з інформацією, яка відображається в електронному кабінеті при погашенні позивачем 15.08.2019 розстроченого податкового зобов`язання в сумі 261655,44 грн автоматично нараховуватиметься пеня у сумі 164267,38 грн за період з 02.11.2015 по 15.08.2019; при погашенні позивачем 03.09.2019 розстроченого податкового зобов`язання у сумі 293874,86 грн автоматично нараховуватиметься пеня у сумі 171067,99 грн за період з 01.02.2016 по 03.09.2019.

На переконання позивача, такий розрахунок пені не відповідає положенням податкового законодавства та призводить до нарахування пені у більшому розмірі, ніж визначений Податковим кодексом України.

Зокрема вказує, що передбачений методологією та/або алгоритмами роботи електронного кабінету автоматизований розрахунок пені суперечить:

- положенням підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, які не передбачають нарахування пені за період до спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання;

- положенням підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, які не передбачають нарахування пені за період після зарахування коштів на рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

- положенням підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, які не передбачають нарахування пені за несвоєчасну оплату податкових зобов`язань, які обумовлені діяльністю філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, фактичним місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія.

З указаних підстав позивач звернувся до відповідача з листом від 12.07.2019 за № 01-1.1/01477, у якому повідомив про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний кабінет" в частині невідповідності автоматизованого розрахунку розміру пені положенням податкового законодавства України.

Повідомлення про помилку ДФС отримала 13.07.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте станом на 19.08.2019 позивач не отримав від відповідача повідомлення про результати перевірки наявності методологічних помилок електронного кабінету, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За визначенням підпункту 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) електронний кабінет - електронна система взаємовідносин між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації їхніх прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, що складається з:

апаратно-програмного комплексу;

портального рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов`язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;

портального рішення для користувачів - державних, у тому числі контролюючих, органів;

програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету;

інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

Згідно з пунктом 42-1.2 статті 42-1 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом:

перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (абзац другий пункту 42-1.2);

подання повідомлення про технічну та/або методологічну помилку, що виявлена в роботі електронного кабінету (абзац вісімнадцятий пункту 42-1.2).

За визначенням підпункту 14.1.111 пункту 14.1 статті 14 ПК України методологічною помилкою електронного кабінету є невідповідність методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету положенням податкового законодавства, яка призводить до помилки, в тому числі в розрахунку об`єкта оподаткування, суми податку, суми надмірної сплати податку, суми пені, штрафних санкцій, показників формули обрахунку, які використовуються в електронних системах адміністрування, інших показників, що впливають на права та обов`язки платників податків.

Підпунктом 14.1.110 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що методологом електронного кабінету є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Пунктом 1 Положення про Державну фіскальну службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, передбачено, що центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику та державну політику у сфері державної митної справи є Державна фіскальна служба України.

Відповідно до пункту 42-1.7 статті 42-1 ПК України у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору.

Пунктом 42-1.8 статті 42-1 ПК України установлено, що методолог електронного кабінету зобов`язаний провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити платнику податків у цей самий строк. Якщо методолог електронного кабінету визнає наявність методологічної помилки, він зобов`язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо методологічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, методолог надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків документ, яким повідомляє про існування методологічної помилки та про час, необхідний для її усунення та відновлення порушених прав платників податків. Про усунення методологічної помилки методолог повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Порядку функціонування електронного кабінету, який затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, методолог Електронного кабінету зобов`язаний провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження такого повідомлення від користувача, крім вихідних та святкових днів. За результатами опрацювання повідомлення користувачу у цей самий строк надсилається повідомлення про результати обробки помилки, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний кабінет", за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, в якому підтверджується або спростовується наявність відповідної помилки. Якщо методолог Електронного кабінету визнає наявність методологічної помилки, він зобов`язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо методологічна помилка призводить до порушення прав платника податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, методолог Електронного кабінету надсилає в Електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків документ, яким повідомляє про існування методологічної помилки та про час, необхідний для її усунення та відновлення порушених прав платника податків. Про усунення методологічної помилки методолог Електронного кабінету повідомляє платників податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в Електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.

Враховуючи наведені положення ПК України та Порядку № 637, суд дійшов висновку, що, відповідач, як методолог електронного кабінету, отримавши 13.07.2019 від позивача повідомлення про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний кабінет", зобов`язаний був протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, тобто не пізніше 18.07.2019, провести перевірку наявності методологічної помилки та повідомити платника податків про результати такої перевірки у встановлений законодавством спосіб.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що у встановлений строк останнім не було розглянуто повідомлення ПАТ "Донбасенерго" про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний кабінет".

При цьому, відповідач не пояснив наявності будь-яких поважних причин недотримання положень пункту 42-1.8 статті 42-1 ПК України, які обумовили не розгляд повідомлення позивача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, не провівши перевірки наявності методологічної помилки за повідомленням ПАТ "Донбасенерго" від 12.07.2019 та не повідомивши платника податків про результати обробки помилки, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний кабінет", у строки, встановлені пунктом 42-1.8 статті 42-1 ПК України, ДФС допустило протиправну бездіяльність, що є правовою підставою для задоволення позову у цій частині.

З приводу існування методологічних помилок електронного кабінету, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, грошові зобов`язання з податку на додану вартість, за несвоєчасну сплату яких в електронному кабінеті позивача нараховується пеня, виникли з податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень та грудень 2015 року.

Граничним строком сплати таких грошовий зобов`язань є 30.10.2015 та 30.01.2016 відповідно.

Таким чином, згідно з приписами підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені має розпочинатись не раніше ніж 29.01.2016 по податковому зобов`язанню за податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2015 року, та 30.04.2016 по податковому зобов`язанню за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2015 року.

Водночас записи в електронному кабінеті свідчать про розрахунок пені не з 29.01.2016 та з 30.04.2016, а з 02.11.2015 та з 01.02.2016 відповідно, що суперечить положенням підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України та приводить до безпідставного нарахування позивачеві пені.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами позивача про існування методологічної помилки електронного кабінету, яка полягає у нарахуванні пені за період до спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, в порушення положень підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України.

Відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

З записів електронного кабінету позивача вбачається, що зарахування сплачених останнім коштів з податку на додану вартість до бюджету відбулось 26.06.2019.

Таким чином, пеня має нараховуватись саме до цієї дати.

Поряд з цим, розрахунок пені в електронному кабінеті виконується за період після 26.06.2019, а саме: до 15.08.2019 та 03.09.2019, що суперечить положенням підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України та призводить до безпідставного нарахування позивачеві пені.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача про існування методологічної помилки електронного кабінету, яка полягає у нарахуванні пені за період після зарахування коштів на рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в порушення положень підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України.

Згідно з пунктом 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об`єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до абзаців першого та другого підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, якщо фактичним місцезнаходженням філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу юридичної особи є тимчасово окупована територія, а місцезнаходженням відповідної юридичної особи є інша територія України або територія населених пунктів на лінії зіткнення, така юридична особа, відокремлений чи інший структурний підрозділ, уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податки, збори у випадках, передбачених цим Кодексом, звільняються від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, за весь період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС).

З аналізу наведених норм вбачається, що при нарахуванні пені контролюючі органи мають враховувати обсяг впливу діяльності відокремленого підрозділу, який має фактичне місцезнаходження на тимчасово окупованій території, на формування податкових зобов`язань з податку на додану вартість юридичною особою з місцезнаходженням на іншій території України.

Представник відповідача та третьої особи Єременко В.В. у письмових поясненнях вказує, що з огляду на відсутність у контролюючого органу аналізу всіх господарських операцій ПАТ "Донбасенерго" та його відокремлених підрозділів, врахувати обсяг впливу діяльності відокремленого підрозділу, який має фактичне місцезнаходження на тимчасово окупованій території, на формування податкових зобов`язань з податку на додану вартість юридичною особою з місцезнаходженням на іншій території України, неможливо.

Поряд з цим, наведені твердження спростовуються тим, що норми пункту 38 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України не пов`язують звільнення платника податків від відповідальності, яке передбачено підпунктом 38.4 вказаного пункту, з наявністю у контролюючого органу результатів аналізу діяльності платника податків.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про існування методологічної помилки електронного кабінету, яка полягає у нарахуванні пені за несвоєчасну оплату податкових зобов`язань, які обумовлені діяльністю філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, фактичним місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія, в порушення положень підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Відповідно до пункту 42-1.11 статті 42-1 ПК України якщо технічний адміністратор або методолог не надсилає відповіді про результати перевірки повідомлення про технічну та/або методологічну помилку у встановлений цим Кодексом строк або заперечує наявність технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету, то платник податків має право звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів, про що повідомляє контролюючому органу, технічному адміністратору та методологу електронного кабінету через електронний кабінет. Протягом всього часу судового розгляду такого звернення платника податків забороняється визначати платнику податків грошове зобов`язання, застосовувати штрафні санкції та нараховувати пеню, ініціювати притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що можуть бути спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету.

Пунктом 42-1.8 статті 42-1 ПК України встановлений обов`язок методолога електронного кабінету усунути виявлену методологічну помилку у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Своєчасність усунення технічних та/або методологічних помилок пунктом 42-1.1 ст. 42-1 Податкового кодексу України визначена принципом створення та функціонування електронного кабінету.

За наведених обставин та враховуючи, що відповідачем проігноровано повідомлення платника податків про наявність методологічної помилки в електронному кабінеті в частині нарахування пені та зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-А, ідентифікаційний код 23343582) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197), яка полягає у не проведенні перевірки наявності методологічної помилки за повідомленням Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" від 12.07.2019 та не повідомленні платника податків про результати обробки помилки, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний кабінет", у строки, встановлені пунктом 42-1.8 статті 42-1 Податкового кодексу України;

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) усунути методологічну помилку електронного кабінету, яка полягає у нарахуванні пені за період до спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, в порушення положень підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) усунути методологічну помилку електронного кабінету, яка полягає у нарахуванні пені за період після зарахування коштів на рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в порушення положень підпункту 129.3.1 пунктк 129.3 статті 129 Податкового кодексу України.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) усунути методологічну помилку електронного кабінету, яка полягає у нарахуванні пені за несвоєчасну оплату податкових зобов`язань, які обумовлені діяльністю філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, фактичним місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія, в порушення положень підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-А, ідентифікаційний код 23343582) 7684,00 грн (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) сплаченого судового збору.?

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко