Рішення № 86827042, 10.01.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3355/19

РІШЕННЯ

іменем України

10 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення повного розрахунку при звільненні позивача та невиплаті в день звільнення компенсації за не отримане речове майно;

- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 13777,42 грн.

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток виходячи з розміру 180,23 грн. в день за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 31.08.2018 по день фактичного розрахунку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.08.2018 позивачка була звільнена з Державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України. Після звільнення із позивачкою не було проведено повного розрахунку, а саме, не виплачена грошова компенсація за речове майно за період служби. Позивач зазначає, що така бездіяльність є протиправною. З метою поновлення порушених прав, звернулась в суд із цим позовом та просить його задовольнити.

Представник Державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України надав до суду відзив на адміністративний позов, який мотивований тим, що відповідно до наказу № 39 о/с від 30серпня 2019 року старшого інспектора (з організації комунально-побутового та інтендантського забезпечення) ВІГЗ державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 було звільнено зі служби в органах ДКВС України за власним бажанням. Повідомлено, що за належні до отримання предмети речового майна особистого користування в установі на момент розгляду заяви відсутнє фінансування для забезпечення зазначених виплат. Згідно з абзацом 2 Пункту 22 Постанови КМ України "Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України" від 14.08.2013 №578 при отриманні фінансування на зазначені цілі, кошти будуть нараховані у встановленому порядку. Затримка з компенсації сталась не за виною посадових осіб Державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор".

Таким чином Державна установа "Хмельницький слідчий ізолятор" діяла в межах чинного законодавства України та не порушувала права позивача, а тому відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалою суду від 28.10.2019 провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного без повідомлення учасників справи у відповідності до приписів ст. 257 КАС України.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Позивач 31 серпня 2018 року звільнена з Державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор» відповідно до наказу Державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор» від 30.08.2018 за №39 о/с, відповідно до Закону України «Про національну поліцію» за гі.1 пп.7 ст.77 (за власним бажанням), з посади старшого інспектора (з організації комунально - побутового та інтендантського забезпечення) відділу інтендантського та господарського забезпечення державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор». Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 18 років 08 місяців 12 днів, у пільговому обчисленні 24 роки 11 місяців 17 днів.

У вересні 2018 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про виплату їй грошової компенсації за не отриманий формений одяг згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 року №578 "Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України".

Листом відповідача від 03.09.2018 №40-А позивач була поінформована, що отримати грошову компенсацію неможливо, оскільки на момент розгляду звернення відсутнє фінансування для забезпечення зазначених виплат.

Згідно з довідкою б/н від 30.09.2019 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, позивачу нараховано грошову компенсацію за не отримане речове майно в сумі 13777,42 грн.

Крім того, у вищезазначеній довідці, відповідач повідомив, що "за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань на виплату грошової компенсації за не отримане речове майно Вас буде додатково повідомлено для виплати коштів, нарахованих Вам за речове майно".

Станом на дату звернення позивача до суду, грошова компенсація за неотримане речове майно йому виплачена не була.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України від 23.06.2005 року № 2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (далі - Закон № 2713 - IV) держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

При цьому, умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати (ч. 2 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України").

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для поліцейських. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників Національної поліції, які не мають спеціальних звань, а також Кодекс законів про працю України в тій частині, коли спеціальними нормами не врегульовані відносини спеціальними нормативно-правовими актами.

Особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби мають право на носіння форменого одягу із знаками розрізнення, зразки якого розробляються відповідно до законодавства (ч. 5 ст. 21 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України").

Пунктом 1 "Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби", затвердженого 14.08.2013 року Постановою Кабінету Міністрів України № 578 (надалі - Порядок № 578), зазначено, що цей Порядок визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 578, під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 578, грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 Порядку № 578. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається ДПтС відповідно до їх закупівельної вартості.

Для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки пункт 60 Порядку № 578.

Відповідно до довідки від 30.09.2019 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, виданої ДУ "Хмельницький слідчий ізолятор", розмір компенсації належний до виплати складає 13777,42 грн.

Станом на час розгляду справи компенсація позивачу не виплачена.

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу про неможливість посилання на відсутність коштів для виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно, оскільки вони не відповідатимуть вимогам чинного законодавства щодо проведення розрахунку при звільненні.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3744-ІV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 10.03.2011 (остаточне 10.06.2011) у справі "Сук проти України" (Заява № 10972/05) сформовано позицію, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним (див. рішення у справі "Кечко проти України" (Kechko v. Ukraine), згадане вище, пункт 23).

Згідно з позицією Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Також, Європейський суд з прав людини у справах "Кечко проти України", "Ромашов проти України", "Шевченко проти України" зауважив, що реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, якщо держава задекларувала певні правила проведення розрахунку при звільненні військовослужбовця, то вона зобов`язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не виплатив позивачеві грошову компенсацію за речове майно, у зв`язку із чим, ця вимога підлягає задоволенню.

Таким чином, адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Судових витрат по справі не встановлено.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністратвиний позов задовольнити.

Зобовязати Державну установу "Хмельницький слідчий ізолятор" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 13777,42 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Державна установа "Хмельницький слідчий ізолятор" (вул. Кам`янецька, 39,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 08564794)

Головуючий суддя Г.В. Лабань