Рішення № 86827014, 10.01.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3467/19

РІШЕННЯ

іменем України

10 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.07.2019, яким ОСОБА_1 , відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно із статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 26 років.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 , з часу подання заяви про призначення пенсії.

3. Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення від 30.07.2019, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зі заявою про призначення пенсії за віком. Проте, листом відповідача за вих. №25767/03 від 06.08.2019 повідомлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.07.2019 йому відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно із статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 26 років.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2019 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив наступне. Згідно наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж становить 16 років 4 місяці (зараховано по 31.08.2018). Страховий стаж по 31.12.2003 враховано згідно записів трудової книжки, військового квитка про період проходження строкової військової служби, даних персоніфікованого обліку, а з 01.02.2004 року по 31.07.2018 року - згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відповідно до сплати страхових внесків. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 21.08.1989 по 25.05.2001 в кооперативі "Сучасник", оскільки запис в трудову, книжку про прийняття на роботу внесено на підставі протоколу, тобто з порушенням Інструкції. Також, наявне виправлення в даті звільнення та невідповідність між датою наказу на звільнення (від 25.03.2002 року) та датою звільнення (25.05.2001 року). Крім того, запис про роботу в трудовій книжці завірений печаткою, на якій відсутній код ЄДРПОУ, а відповідно до пункту 7 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 118, ідентифікаційний код є обов`язковим для використання в усіх видах звітних та облікових документів суб`єкта і зазначається на його печатках та штампах. Підтвердити даний період роботи первинними документами немає можливості, оскільки зазначена організація ліквідована 01.11.2003 року і документи до архівного відділу Хмельницької міської ради та комунального підприємства "Об`єднаний трудовий архів сіл, селищ Хмельницького району" на збереження не надходили.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

27.05.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003.

Рішенням головного управління від 30.07.2019 № 222030003467 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Згідно наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж становить 16 років 4 місяці (зараховано по 31.08.2018). Страховий стаж по 31.12.2003 враховано згідно записів трудової книжки, військового квитка про період проходження строкової військової служби, даних персоніфікованого обліку, а з 01.02.2004 по 31.07.2018 - згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відповідно до сплати страхових внесків.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 21.08.1989 по 25.05.2001 в кооперативі"Сучасник"

Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не зараховано 11 років і 9 місяців роботи в кооперативі "Сучасник", в яких відпрацьований встановлений мінімум трудової участі для членів господарства, що призвело до відсутності 26 років необхідного стажу для призначення пенсії за віком.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).

Частина 1 статті 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 цього Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст. 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 9 Закону визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т.ч. пенсія за віком.

Частиною 4 ст. 24 Закону визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенси до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

На підставі ч. 1 ст. 44 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, з вище викладеного слідує, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зараховуються до страхового стажу у випадках і порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а також, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із п. З Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 2.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо - кваліфікаційному рівні.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Пунктом 2.3 Інструкції № 58 передбачено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників).

Згідно з пунктом 4.1. Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Судом встановлено, що записи за № 14-16 у трудовій книжці ОСОБА_1. посвідчені підписом керівника підприємства та завірені відбитком печатки підприємства.

Разом з тим, безпідставним є посилання відповідача у листі-відмові на п. 7 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 року № 118, яким визначено, що ідентифікаційний код є обов`язковим для використання в усіх видах звітних та облікових документів суб`єкта і зазначається на його печатках та штампах, адже на дату вчинення у трудовій книжці записів за період з 21.08.1989 по 25.05.2001 зазначена норма була відсутня.

Крім того, постанова Верховної Ради України "Про заходи щодо забезпечення виконання вимог дозвільної системи" від 11.05.1992 та Інструкції про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України від 18.10.1993 року №643 (втрата чинності від 04.03.2001 року), на момент вчинення правочину не містилось жодних положень про не чинність фактично існуючих печаток та штампів та про обов`язок їх заміни.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17.

Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, відповідно наявність виправлення у трудовій книжці сталось з вини роботодавця, тому не може ставитись мені у вину і не повинно негативно впливати на моє право на отримання пенсії.

Суд критично ставиться до посилання відповідача щодо посилання на порушення п. 2.3. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301, оскільки запис в трудову книжку про прийняття на роботу внесено на підставі протоколу, тобто з порушенням Інструкції. Однак, дана Інструкція була прийнята 27.04.1993, тобто після прийняття мене на роботу в кооператив "Сучасник" - 21.08.1989, відповідно положення щодо внесення запису в трудову книжку про прийняття на роботу на підставі протоколу не діяло станом на день прийняття мене на роботу та не може бути застосовано.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністратвиний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.07.2019, яким ОСОБА_1 , відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно із статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 26 років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 21.08.1989 по 25.05.2001 в кооперативі "Сучасник" на посаді столяра 4 розряду та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 27.05.2019.

Судовий збір розподілу не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Г.В. Лабань