Рішення № 86827010, 09.01.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1456/19

РІШЕННЯ

іменем України

09 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить суд:

визнати протиправним та скасувати включення ОСОБА_1 до регістраційних даних ІС "Податковий Блок", як особу, що здійснює незалежну професійну діяльність, з врахуванням того, що згідно п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 ПК України, контролюючий орган не може взяти на облік особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята фізична особа - підприємець і діяльність позивача, як судового експерта, відповідає по КВЕД коду 71.12 на підставі якого позивач здійснює діяльність як фізична особа-підприємець;

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми №Ф 49457 від 07 лютого 2019 року на загальну суму 2457,18 грн. в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08 лютого 2019 року отримав від Шепетівського управління ГУ ДФС у Хмельницькій області вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-494-57 від 07 лютого 2019 року. Вказує, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, що обрав спрощену систему оподаткування, сплатив податки згідно поданого звіту за 2018 рік у зв`язку із чим звернувся листом від 14 лютого 2019 року до Державної фіскальної служби України з проханням скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07 лютого 2019 року №Ф-494-57.

22 березня 2019 року позивач отримав лист ДФС України №13031/6/99-99-11-05-02-25 від 20 березня 2019 року, яким йому відмовлено з посиланням на частину першу ст. 4 Закону №2464, якою визначено, що платниками єдиного внеску: є фізичні особи-підприємці, в тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування (п.4); є особи, які проводять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які проводять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п.5).

ОСОБА_1 також вказує, що відповідно до зазначених норм ДФС рахує, що згідно реєстраційних даних ІС "Податковий Блок" скаржник перебуває на обліку, як фізична особа - підприємець з 30 липня 2008 року та як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (судовий експерт) з 03 серпня 2018 року, тому вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-494-57 від 07 лютого 2019 року на 2457,18 грн. станом на 31 січня 2019 року, сформована відповідно до чинного законодавства.

Позивач не погоджується із вказаними висновками відповідача, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

07 червня 2019 року представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов в якому зазначено, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою - підприємцем, зобов`язана сплачувати та подавати звітність з єдиного внеску окремо за кожним видом діяльності.

Відповідальність за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник (п.16 розділу II Порядку № 435).

Відповідно реєстраційних та облікових даних АІС "Податковий блок", загальна сума заборгованості станом на 01 лютого 2019 року по ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) становила 2457,18 грн. На підставі цих даних ГУ ДФС у Хмельницькій області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07 лютого 2019 року за № Ф-494-57, відповідно до вимог чинного законодавства, тому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

19 червня 2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що в порушення статті 22, Конституції України: внесені зміни в ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в чинній редакції), які звузили зміст та обсяг існуючого права інвалідів війни на пільгу по звільненні від сплати податків, зборів і мита всіх видів; частина 4, статті 4, Закону 2464 надала пільгу пенсіонерам по сплаті ЄСВ, якщо вони самі найшли собі роботу, що включає можливість заробляти собі на життя працею, проте ДФС змушує пенсіонерів платити ЄСВ.

З врахуванням наведеного позивач вказує. що відповідач не хоче визнавати законність та обґрунтованість викладених ним у позовній заяві доводів та порушення його конституційних прав, тому на підставі викладеного росить задоволити позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Ухвалою від 25 червня 2019 року суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішення Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/10/19 (520/3939/19).

Ухвалою від 13 грудня 2019 року суд поновив провадження у справі та призначив до розгляду на 09 січня 2020 року.

09 січня 2020 року суд задоволив клопотання представника відповідача та замінив відповідача, а саме Головне управління ДФС у Хмельницькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Хмельницькій області.

Позивач у судове засідання не з`явився, у позовній заяві вказав, що просить розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача також подав до суду клопотання в якому просить розглянути справи без його участі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи, відзив на адміністративний позов відповідача та відповідь на відзив позивача, а також усі докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 30 липня 2008 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та з 01 січня 2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування 3 групи.

Крім того, позивач отримав свідоцтво № 1522 від 07 листопада 2014 року про присвоєння кваліфікації судового експерта з правом проведення інженерно-технічних експертиз за спеціальністю 10.6, 10.7 та з 12 грудня 2014 року 10.10.

У зв`язку із цим, 03 серпня 2018 року ГУ ДФС у Хмельницькій області позивачу встановлено ознаку провадження незалежної професійної діяльності "судовий експерт".

07 лютого 2019 року відповідачем сформовано вимогу № Ф-494-57 про сплату боргу (недоїмки), відповідно до якої позивачу нараховано борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 2457,18 грн.

Не погоджуючись із виставленою вимогою, позивач 14 лютого 2019 року звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою про її скасування.

Листом № 13031/6/99-99-11-05-02-25 від 20 березня 2019 року ДФС України повідомило, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07 лютого 2019 року № Ф-494-57 ГУ ДФС у Хмельницькій області вирішила залишити без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Вважаючи, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07 лютого 2019 року № Ф-494-57 виставлена з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За визначенням підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до Закону України "Про судову експертизу", судовим експертом є особа, що володіє спеціальними знаннями, яку залучають органи досудового розслідування, суд для проведення експертизи.

Частиною 1 Розділу ІІІ Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3505/5 визначено, що обов`язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, яким надається право на проведення конкретних видів експертиз.

Згідно з свідоцтвом № 1522 від 07 листопада 2014 року позивач є судовим експертом із правом проведення інженерно-технічних експертиз.

Відповідно до пункту 65.1 статті 65 ПК України, взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Разом з тим, відповідно до пункту 65.2 статті 65 ПК України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому відповідно до підпункту 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 ПК України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Таким чином, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Пунктом другим частини першої статті 1 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Тобто, законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно ч. 5 ст. 8 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, тобто для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у п. 4, 5 ч. 1 статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (ч. 2 статті 5 Закону № 2464-VI).

Відповідно до статті 5 Закону № 2464-VI та інших нормативно-правових актів розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330, (далі - Порядок № 1162), який є нормативно-правовим актом у розумінні частини третьої статті 117 Конституції України та джерелом права, яке застосовується судом, відповідно до частини другої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах Державної фіскальної служби України, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску (пункт 2 розділу І Порядку № 1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах, зокрема, 4, 5 ч. 1 статті 4 Закону № 2464 (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).

Дані про взяття на облік платників єдиного внеску в порядку інформаційної взаємодії передаються державному реєстратору в день взяття їх на облік за місцезнаходженням чи місцем проживання із зазначенням: дати взяття на облік, найменування та коду за ЄДРПОУ контролюючого органу, в якому такого платника взято на облік, реєстраційного номера платника єдиного внеску (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 1162).

Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб -підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162).

Суд зазначає, що позивач перебуває на обліку контролюючого органу як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування 3 групи.

Розділом ІІІ Порядку № 1162 встановлено порядок взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV.

Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Платники єдиного внеску, зазначені в п. 5 ч. 1 статті 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення "ознаки незалежної професійної діяльності" Порядок № 1162 не передбачає.

Отже, законодавством розмежовується поняття "фізична особа-підприємець" та "особи, які провадять незалежну професійну діяльність". При цьому, положеннями Закону № 2464-VІ, який є спеціальним у сфері забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не визначено такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, а тому порядок обліку та сплати єдиного внеску таким платником положеннями Закону № 2464-VІ не передбачений.

Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.

Відтак, твердження податкового органу про наявність у позивача обов`язку окремо сплачувати єдиний соціальний внесок, як самозайнята особа та як фізична особа-підприємець є безпідставними, а таке нарахування призводить до повторної сплати єдиного внеску позивачем.

Суд встановив, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на спрощеній системі оподаткування з видами економічної діяльності за кодом КВЕД (Основна) 71.12 "Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах", тобто він є платником єдиного внеску в розумінні пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI.

Згідно ідентифікаційних даних позивач з 01 січня 2012 року є платником єдиного податку за ставкою 5% 3 група.

Згідно відомостей з баз даних відповідача ОСОБА_1 з 03 серпня 2018 року Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області встановлено ознаку провадження незалежної професійної діяльності "судовий експерт".

При цьому, відповідно до частини 3 статті 5 Закону № 2464-VI, взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 116 від 24 листопада 2014.

Відповідно до пп. 4 п. 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, який затверджено наказом Міністерства фінансів України 09 листопада 2011 року № 1588, взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому цим Порядком для фізичних осіб - підприємців: якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у підпункті 1 цього пункту.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905, зі змінами від 15 травня 2018 року (далі - Порядок № 435), визначає процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Державної фіскальної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів.

Пунктом 16 розділу IV "Формування звіту" Порядку № 435 передбачено, що фізичні особи-підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти (додаток 5).

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Положення пункту 16 розділу IV "Формування звіту" Порядку № 435 відсилають до додатка 5 "Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску", розділом 6 якого визначені типи платника, серед яких окремо зазначено ФО - на загальній системі оподаткування, ФО - на спрощеній системі оподаткування, особу, яка провадить незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства. Визначення окремого типу платника "фізичної особи-підприємця, яка має ознаку незалежної професійної діяльності" формою звіту не передбачено.

Отже, приписи пункту 16 Порядку № 435 про обов`язок формування та подання звіту фізичною особою-підприємцем, яка має ознаку незалежної професійної діяльності, не відповідають положенням пунктів 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI. Особи, визначені цими пунктами, є окремими платниками єдиного внеску з певними особливостями їх обліку, різною базою нарахування єдиного внеску та порядку його сплати, а тому поєднання нормотворцем двох різних статусів платників єдиного внеску на рівні підзаконного нормативно-правового акта призводить до невідповідності норм Порядку положенням Закону.

Натомість, суд встановив, що позивачем особисто не подавалася до податкового органу заява за формою № 5-ОПП та заява про реєстрацію його платником єдиного внеску за формою 1-ЄСВ. Однак, 03 серпня 2018 року відповідач самостійно встановив позивачу ознаку як самозайнятій особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність "платник не подав заяву про взяття на облік", що не узгоджується з нормами Порядку № 1162, якими визначена процедура взяття на облік платників єдиного внеску. Позивач, відповідно також, не подавав звітності як такий платник.

Вказане дає підстави стверджувати про безпідставне встановлення податковим органом позивачу як платнику єдиного внеску фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності та нарахування з цих підстав єдиного внеску.

Відтак, відповідач безпідставно здійснив подвійне нарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із такого виду діяльності позивача як здійснення незалежної професійної діяльності.

А тому, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог і визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф 49457 від 07 лютого 2019 року.

Зазначені вище висновки відповідають правовій позиції викладеній у рішенні Верховного Суду від 02 вересня 2019 року, що було прийнято за результатами розгляду зразкової справи № 520/3939/19.

Поряд з цим, варто зазначити, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком.

Пунктом сьомим Розділу першого Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07 липня 2011 року № 3609-VI внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI, згідно з якими статтю четверту цього Закону доповнено частиною четвертою такого змісту: "особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування" з наступними змінами.

Таким чином, Законом № 2464-VI встановлені дві чітко сформульовані обов`язкові вимоги, за яких особа звільняється від сплати єдиного внеску: особа є пенсіонером за віком або інвалідом; особа отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

З огляду на вищенаведене, особи, які отримують пенсію за віком, мають право на пільги щодо сплати за себе єдиного внеску згідно з частиною 4 статті 4 Закону № 2464-VI.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 22 жовтня 2018 року по справі № 805/3092/16-а та від 19 квітня 2019 року по справі № 819/538/18.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування включення ОСОБА_1 до регістраційних даних ІС "Податковий Блок", як особу, що здійснює незалежну професійну діяльність, а також визнання протиправним та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми № Ф 49457 від 07 лютого 2019 року.

Таким чином, оскільки відповідач не довів правомірність оскаржуваних дій, а встановлені обставини справи свідчать про їх протиправність, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , а тому даний адміністративний позов слід задоволити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому підстави для розподілу судових витрат в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати включення ОСОБА_1 до регістраційних даних ІС "Податковий Блок", як особу, що здійснює незалежну професійну діяльність.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми № Ф 49457 від 07 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя П.І. Салюк