Рішення № 86826998, 10.01.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3311/19

РІШЕННЯ

іменем України

10 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить:

1. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії відповідно до пункту 3/1 ПКМУ від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" незаконними.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно пункту 3/1 ПКМУ від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" починаючи з 01 липня 2019 року у розмірі 2000 гривень.

3. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні додаткового стажу за період з 21.07.2011 року (дня встановлення інвалідності) до 11.05.2025 року (дня досягнення пенсійного віку 60 років) незаконними.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 додатковий стаж за період з 21.07.2011 року (дня встановлення інвалідності) до 11.05.2025 року (дня досягнення пенсійного віку 60 років) у розмірі 13 років 9 місяців 21 день та зарахувати загальний стаж у розмірі 30 років 4 місяці 23 дні.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області подати до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення, в місячний термін після вступу рішення суду у законну силу.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 30 липня 2019 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 543 від 26 червня 2019 року, якою внесено зміни до п. 3.1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році». Листами від 13.08.2019 № С-517-П02.26-04, від 17.09.2019 року № С-984-П-02.26-04 Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області відмовило у проведенні перерахунку пенсії та збільшенні страхового напрацьованого та умовного стажу. Підставою у відмові перерахунку пенсії, на думку відповідача, було те, що на момент призначення пенсії по інвалідності 21.07.2011 року Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачав досягнення пенсійного віку для виходу на пенсію для жінок 55 років, а тому умовний страховий стаж зараховано мені до 11.05.2020 року, тобто до досягнення мною віку 55 років. Вважаю, що відповідно до вимог Закону, на даний час має право для призначення пенсії за віком (при умові наявності страхового стажу) лише при досягненні мною віку 60 років, тобто 11.05.2025 року. Відповідно і умовний страховий стаж повинен бути зарахований відповідачем з 21.07.2011 року до досягнення пенсійного віку 11.05.2025 року.

07.11.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, на обґрунтування заперечень у якому зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 25 років 4 місяці 23 дні, з них 16 років 7 місяців 2 дні управлінням зараховано на підставі наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, та 8 років 9 місяців 21 день - додатковий стаж з дня встановлення інвалідності (21.07.2011 року) і до досягнення пенсійного віку (55 років згідно статті 26 Закону № 1058 - 11.05.2020 року). З огляду на це, сторона відповідача стверджує, що дії органу Пенсійного фонду щодо відмови позивачу ґрунтуються на нормах чинного законодавства України та правомірні, а тому просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні матеріали справи та письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 21.07.2011 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

30 липня 2019 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 543 від 26 червня 2019 року, якою внесено зміни до п. 3.1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", де встановлено, що з 1 липня 2019 р. в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною) в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої етапі 28 Закону, не досягає 2000 гривень, таким особам надається доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Листом від 13.08.2019 № С-517-П02.26-04 Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області відмовило мені у проведенні перерахунку.

27 серпня 2019 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області з вимогою здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно вимог діючого законодавства та з вимогою перерахунку та збільшенню розміру напрацьованого стажу, відповідно до поданих документів та перерахунку та збільшенню додаткового стажу, відповідно до вимог діючого законодавства.

Листом від 17.09.2019 року № С-984-П-02.26-04 Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області відмовило мені у проведенні перерахунку пенсії та збільшенні страхового напрацьованого та умовного стажу.

Підставою у відмові перерахунку пенсії, було те, що на момент призначення пенсії по інвалідності 21.07.2011 року Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачав досягнення пенсійного віку для виходу на пенсію для жінок 55 років, а тому умовний страховий стаж зараховано мені до 11.05.2020 року, тобто до досягнення віку 55 років.

Не погоджуючись з правомірністю такої відмови, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що пенсії є об`єктом індексації грошових доходів населення. Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Загальні положення щодо проведення індексації та перерахунку пенсії визначено статтею 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною другою статті 42 Закону №1058-IV визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році".

Пунктом 3 вказаного Порядку установлено одноразову доплату до пенсії особам, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" , в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 1 січня 2019 та збільшеного на коефіцієнт 1,61.

Згідно статті 30 Закону № 1058 пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 1058 Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю І групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Згідно статей 27, 40 Закону № 1058 розмір пенсії за віком залежить від тривалості стажу, отриманого заробітку та показників заробітної плати по Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дії нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовуються той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 року № 124 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 543 від 26.06.2019 року) з 1 липня 2019 року в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною) в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", не досягає 2000 гривень, таким особам надається доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

При цьому, абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Суд дійшов висновку, що підстави для визнання дій головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведені перерахунку та виплаті пенсії відповідно до пункту 3/1 постанови КМУ від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" незаконними, зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплати ОСОБА_1 пенсію відповідно пункту 3/1 постанови КМУ від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" у розмірі 2000 гривень, визнання дій головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні додаткового стажу за період з 21.07.2011 року (дня встановлення інвалідності) до 11.05.2025 року (дня досягнення пенсійного віку 60 років) незаконними та зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 додатковий стаж за період з 21.07.2011 року (дня встановлення інвалідності) до 11.05.2025 року (дня досягнення пенсійного віку 60 років) у розмірі 13 років 9 місяців 21 день та зарахувати загальний стажу розмірі 30 років 4 місяці 23 дні відсутні.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні "Велікода проти України" від 03.06.2014. В зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що дії відповідача вчиненні в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно. В той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

За наведеного, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати по справі не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Г.В. Лабань