Ухвала суду № 86826869, 09.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання зміни способу і порядку виконання судового рішення

"09" січня 2020 р. справа № 520/8530/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження заява державного виконавця про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

02.01.2020 р. від старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Харківській області надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення по даній справі, із зобов`язання ГУПФУ в Харківській області здійснити перерахунок розміру пенсії позивачу та провести виплату різниці на здійснення перерахунку та проведення виплати різниці однією сумою без використання постанов КМУ чи інших нормативно-правових актів (постанова ;649 від 22.08.2018 тощо), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.

Аргументуючи подану заяву державний виконавець зазначив, що боржник систематично не виконує рішення суду зобов`язального характеру, а заміна способу виконання рішення на виплату коштів однією сумою без відстрочення дозволить у повному обсязі виконати рішення по справі.

Розв`язуючи по суті подану заяву, суд зазначає, що правовідносини з приводу зміни порядку виконання рішення суду в адміністративній справі унормовані приписами ст. 378 КАС України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 по справі № 520/8530/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) з приводу зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) при перерахунку розміру пенсії з 01.01.2018р. з показника 83% грошового утримання військовослужбовця до показника 70% грошового утримання військовослужбовця.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області ((ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 01.01.2018р. із збереженням показника 83% грошового утримання військовослужбовця та провести виплату різниці між раніше перерахованим розміром пенсії та розміром пенсії, перерахованим на підставі даного рішення суду, що виникла з 01.01.2018р. У решті вимог позов - залишити без задоволення.

Дане рішення набрало законної сили 26.03.2019р., а 14.05.2019р. Харківським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист.

01.08.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59677829 на підставі вказаного виконавчого листа.

Листом №26395-14/20 від 12.08.2019р. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про те, що рішення суду боржником виконано у повному обсязі з урахуванням положень постанови КМУ від 22.08.2018р. №649.

Суд зазначає, що положення ст.378 КАС України пов`язують можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення з наявністю виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду боржником, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Проте, державний виконавець в обґрунтування вимог заяви посилається лише на відсутність у боржника підстав для застосування до спірних правовідносин положень постанови КМУ №649 від 22.08.2018 р.

Надаючи правову оцінку вказаному твердженню, суд зазначає, що відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" платежі за пенсійним забезпеченням проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як передбачено ст.ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

22.08.2018р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі за текстом - Порядок №649).

Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Як визначено п.1 Порядку №649, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до пунктів 3 і 4 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Згідно з п. 5 Порядку №649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія) (п.6 Порядку №649).

За приписами п.8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.

Отже, згадана комісія перевіряє не саме рішення суду, а правильність розрахунків, проведених органом системи ПФУ на виконання рішення суду, що зумовлено застосування у спірних правовідносинах такого способу захисту порушеного права як "зобов`язання вчинити певні дії".

Пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Проведення у спірних правовідносинах платежів на виконання рішення суду без застосування процедури попереднього визначення бюджетних призначень суперечить як приписам ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», так і приписам ст. 116 Бюджетного кодексу України, адже утворює склад правопорушення у сфері бюджетного законодавства.

Тому виконання рішення суду в цій частині об`єктивно можливо лише у разі наявності відповідних асигнувань, тобто, за окремою бюджетною програмою згідно з Порядком №649.

Твердження позивача про протиправне застосування владним суб`єктом норм постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018р. слід визнати хибним, позаяк предметом цього акту права відносно спірних правовідносин є порядок виділення коштів на фінансування витрат на виконання рішень суду.

При цьому, суд зважає, що видатки Пенсійного Фонду України, як органу влади, на фінансування пенсійних виплат, передбачених чинними нормативно-правовими актами, є об`єктивно прогнозованими, та держава має обов`язок щодо відшкодування розміру майбутніх виплат.

Однак, видатки на виконання рішень судів, які будуть підлягати виконанню в майбутньому, не є об`єктивно відомими заздалегідь, тому встановлення механізму виділення коштів на виконання таких судових рішень є необхідним.

Відповідно до правових висновків рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011р. №20-рп/2011 передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу цієї норми Основного Закону України відповідач як владний суб`єкт зобов`язаний діяти виключно у межах чинного законодавства.

Відповідно до ст.117 Конституції України акти Кабінету Міністрів України є обов`язковими до виконання.

Оскільки постанова КМУ від 22.08.2018р. №649 не визнана ані неконституційною, ані незаконною чи нечинною у порядку ст. 264 КАС України, то згадана постанова підлягає застосуванню до спірних відносин.

З огляду на викладене вище, суд відхиляє посилання державного виконавця на протиправність норм Порядку №649.

Відповідач по справі, як територіальний орган виконавчої влади, повинен керуватись Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а відтак, зобов`язаний враховувати і приписи ст.116 Бюджетного кодексу України, котрі забороняють взяття бюджетних зобов`язань за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків за відсутності бюджетних призначень, та Порядку № 649, котрими узгоджено механізм практичного забезпечення виконання фінансових зобов`язань держави зобов`язань із приписами бюджетного законодавства.

Суд доходить до переконання про те, що застосування владним суб`єктом у спірних правовідносинах норм постанови КМУ від 22.08.2018р. №649 не призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів стягувача у галузі соціального захисту, адже матеріали справи не містять доказів того, що унаслідок застосування норм Порядку №649 орган системи ПФУ допустив зміну порядку виконання рішення суду або вчинив волевиявлення з приводу відмови від виконання судового акту.

Стосовно вимоги про негайний (без відстрочення) перерахунок, а також про негайну (без відстрочення) виплату різниці однією сумою суд зазначає, що такі вимоги у позові взагалі не заявлялись і тому не можуть бути задоволені у порядку ст. 378 КАС України.

За таких обставин, подану державним виконавцем заяву належить залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 241-243, 248, 255, 295, 372, 378 КАС України, суд -

ухвалив:

Заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Харківській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №520/8530/18 - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення (підписання) ухвали.

Роз`яснити, що скарга може бути подана у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.

Суддя Сліденко А.В.