Рішення № 86826863, 09.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

09.01.2020 р. справа №520/11842/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., за участі: секретаря - Стрєлка О.В., позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Мельникової М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області проскасування рішення, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -встановив:

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) скасування рішення Індустріального ОУПФУ м. Харкова №237 від 06.10.2017р. в частині відмови у зарахуванні стажу роботи 10.10.1957р.-14.10.1975р. в районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні; 2) визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови у зарахуванні стажу роботи 10.10.1957р.-14.10.1975р. в районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні; 3) зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати стаж роботи 10.10.1957р.-14.10.1975р. в районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні (1 рік роботи у районі Крайньої Півночі за 1 рік 6 місяців страхового стажу; 4) зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області провести перерахунок пенсії у зв`язку з обчисленням пільгового стажу.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що період трудової діяльності на Крайній Півночі має бути включений у страховий стаж за механізмом пільгового обрахунку. Відмова пенсійного органу з даного приводу є протиправною та призводить до зменшення розміру пенсії.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області (далі за текстом - пенсійний орган, владний суб`єкт, адміністративний орган, ГУ, Управління), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що трудова діяльність громадянина в умовах Крайньої Півночі не підтверджена необхідним обсягом документів, а звернення до суду відбулось поза межами строку, визначеного процесуальним законом.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 р . , тобто поза будь-яким розумним сумнівом має суттєво похилий вік.

Копіями медичних документів підтверджено перманентне знаходження заявника у хворобливому стані.

Відповідно до записів у копії трудової книжки заявник працював в умовах Крайньої Півночі у періоди 1) 10.10.1957р.-29.01.1960р. бухгалтером автобази треста «Якуталмаз»; 2) 04.03.1960р.-13.08.1961р. бухгалтером технічної бази треста «Якуталмаз»; 3) 13.07.1961р.-20.02.1962р. отсадчиком фабрики №8 рудника «Айхал» треста «Якуталмаз»; 4) 09.04.1962р.-01.08.1962р. на курсах муляра у будівельному управлінні №887 УС-19 «Главдорстроя» СССР в районах Крайнего Севера; 5) 02.08.1962р.-01.01.1968р. в автобазі №77 УС-19 «Главдорстроя» СССР в районах Крайнего Севера; 6) 01.01.1968р.-31.12.1979р. в автобазі №76 УС-19 «Главдорстроя» СССР в районах Крайнего Севера.

Листом від 23.10.2009 р. №14227-02/32 УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова було відмовлено заявнику у задоволенні звернення від 08.10.2009р. з приводу включення періоду трудової діяльності в умовах Крайньої Півночі СРСР до страхового стажу у режимі пільгового обчислення.

Доказів стосовно календарної дати отримання заявником цього листа матеріали справи не містять.

Зверненням довільної форми від 06.09.2017 р. заявник звертався до УПФУ у Індустріальному районі м. Харкова з приводу обчислення часу роботи в умовах Крайньої Півночі за механізмом пільгового режиму.

За наслідками вирішення цього звернення райОУФПУ було видано рішення №237 від 06.10.2017 р. про відмову у перерахунку показника тривалості страхового стажу заявника.

Доказів стосовно календарної дати отримання заявником цього рішення матеріали справи не містять.

У подальшому зверненням довільної форми від 16.07.2019 р. заявник звертався до УПФУ в Харківській області з приводу обчислення часу роботи в умовах Крайньої Півночі за механізмом пільгового режиму.

Відповідь на це звернення була надана листом від 14.08.2019 р. №2000/02.11-20, де зазначено про відсутність підстав для позитивного вирішення порушеного питання.

До цього листа було додано копію рішення Індустріального ОУПФУ м. Харкова №237 від 06.10.2017р.

Доказів стосовно календарної дати отримання заявником цього листа матеріали справи не містять.

Не погоджуючись із правомірністю дій пенсійних органів з приводу обчислення страхового стажу за період роботи в умовах Крайньої Півночі СРСР, заявник ініціював даний спір.

Суд вважає, що клопотання заявника про поновлення строку на звернення до суду, а також клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску строку на звернення до суду задоволенню не підлягають, адже у розумінні ст.ст. 118-123 КАС України строк починає перебіг від настання події одержання рішення владного суб`єкта або письмової відмови владного суб`єкта.

Між тим, об`єктивних даних про існування у спірних правовідносинах такої події матеріали справи не містять.

Відтак, у суд доходить до переконання про те, що у розумінні ч. 1 ст. 120 КАС України у спірних правовідносинах відсутня подія початку перебігу процесуального строку на звернення до суду, що із неминучістю призводить і до відсутності події спливу такого строку.

Окрім того, суд бере до уваги, що відповідно до правового висновку постанови Верховного Суду від 11.06.2019 р. по справі 206/7230/16-а (2-а/206/174/16) у спорах про призначення пенсії має застосовуватись 6-місячний строк звернення до суду.

Водночас із цим, згідно з правовим висновком постанови Верховного Суду від 24.04.2018 р. по справі №646/6250/17 у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Також згідно з правовим висновком постанови Верховного Суду від 05.04.2019р. по справі №809/248/18 (адміністративне провадження №К/9901/53585/18) 1) інститут строку звернення до суду не може слугувати меті відмові у захисті порушеного права та меті легалізації триваючого порушення з боку Держави, 2) у разі порушення органом публічної адміністрації пенсійного законодавства вимоги про виплату пенсії за минулий час, у тому числі і за рахунок непризначених чи неврахованих складових, можуть бути заявлені без обмеження будь-яким строком.

Відтак, розв`язуючи даний спір, суд з огляду на ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06), рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) вважає, що пенсійні виплати (відносно етапів призначення, нарахування та виплати яких національний закон України не містить чітких критеріїв розмежування), котрі не одержані у власність приватної особи з вини адміністративного органу, підлягають виплаті за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Тому суд вважає, що даний конкретний спір підлягає вирішенню по суті, а до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, слід застосувати наступні норми права.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 16 розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції законів України від 17.11.2005 р. №3108-IV та від 03.10.2017р. №2148-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Таким чином, за відсутності спеціального правила про протилежне до відносин із виплати особі пенсії (що охоплює собою етапи призначення пенсії з обчисленням грошової суми платежу, нарахування пенсії за обліком тероргану ПФУ, переказ суми коштів) після 01.01.2004 р. підлягають пріоритетному застосуванню норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

За правилом ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" дії цього правила не змінюють та не скасовують.

Постановою КМУ від 12.08.1993р. №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі за текстом - Порядок №637).

Згідно з п.1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У силу спеціального правила п. 5 розділу ХV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

З положень наведеної норми закону чітко та однозначно слідує, що правило пільгового обчислення періоду фактичної трудової діяльності найманого працівника у цілях підрахунку страхового стажу застосовується виключно до правовідносин, що мали місце до 01.01.1991 р.

Розглядаючи справу суд зважає, що за правовим висновком постанов Верховного Суду від 07.02.2018р. у справі № 590/871/17, 03.07.2018р. у справі № 302/662/17-а, 18.12.2018р. у справі № 263/13671/16-а, 10.01.2019р. у справі № 352/1612/15а (2а/352/70/15) для пільгового обчислення страхового стажу за рахунок періоду роботи найманого працівника в умовах Крайньої Півночі достатнім є наявність безпомилкового запису у трудовій книжці.

Пенсійний орган цього не врахував і тому провів неправильний обрахунок показника страхового стажу заявника.

Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».

Суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскаржених рішення та діяння.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вимога заявника про зарахування у пільговому режиму обчислення страхового стажу суцільно до усього періоду 10.10.1957р.-14.10.1975р. не підлягає задоволенню, адже за відомостями копії трудової книжки цей період часу містить перерви у роботі, зокрема: 30.01.1960р.-03.03.1960р., 21.02.1962р.-08.04.1962р.

Отже, у цій частині вимог суд не знаходить підстав для задоволення позову.

У решті вимог позов підлягає задоволенню, позаяк правомірність та обґрунтованість вчиненого адміністративним органом волевиявлення у формі відмови не доведена у ході розгляду справи за правилом ч.2 ст.77 КАС України.

Натомість, наведені ж приватною особою доводи не відкидають гіпотетично припустимої можливості існування в умовах реальної дійсності і підтверджуються об`єктивними даними, стосовно достовірності та правдивості яких адміністративним органом не висловлено жодних зауважень.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.118-123, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Клопотання заявника про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду - залишити без задоволення.

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку із відсутністю поважних причин пропуску строку на звернення до суду - залишити без задоволення.

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова №237 від 06.10.2017р.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) періодів роботи: 1) 10.10.1957р.-29.01.1960р. бухгалтером автобази треста «Якуталмаз»; 2) 04.03.1960р.-13.08.1961р. бухгалтером технічної бази треста «Якуталмаз»; 3) 13.07.1961р.-20.02.1962р. отсадчиком фабрики №8 рудника «Айхал» треста «Якуталмаз»; 4) 09.04.1962р.-01.08.1962р. на курсах штукатура у будівельному управлінні №887 УС-19 «Главдорстроя» СССР в районах Крайнего Севера; 5) 02.08.1962р.-01.01.1968р. в автобазі №77 УС-19 «Главдорстроя» СССР в районах Крайнего Севера; 6) 01.01.1968р.-14.10.1975р. в автобазі №76 УС-19 «Главдорстроя» СССР в районах Крайнего Севера із розрахунку 1 рік роботи у районі Крайньої Півночі за 1 рік 6 місяців страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) періоди роботи: 1) 10.10.1957р.-29.01.1960р. бухгалтером автобази треста «Якуталмаз»; 2) 04.03.1960р.-13.08.1961р. бухгалтером технічної бази треста «Якуталмаз»; 3) 13.07.1961р.-20.02.1962р. отсадчиком фабрики №8 рудника «Айхал» треста «Якуталмаз»; 4) 09.04.1962р.-01.08.1962р. на курсах муляра у будівельному управлінні №887 УС-19 «Главдорстроя» СССР в районах Крайнего Севера; 5) 02.08.1962р.-01.01.1968р. в автобазі №77 УС-19 «Главдорстроя» СССР в районах Крайнего Севера; 6) 01.01.1968р.-14.10.1975р. в автобазі №76 УС-19 «Главдорстроя» СССР в районах Крайнего Севера із розрахунку 1 рік роботи у районі Крайньої Півночі за 1 рік 6 місяців страхового стажу, провести перерахунок пенсії.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення виготовлено в повному обсязі у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 9 січня 2020 року; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення; набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Сліденко А.В.