Ухвала суду № 86826623, 10.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7519/19

У Х В А Л А

10 січня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши заяву ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» про поновлення строку звернення до адміністративного суду,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати постанови Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку № 87-ПД-1-Е від 14.03.2019 та №88-ПД-1-Е від 14.03.2019 про накладення на ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.

Представник ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» просить поновити ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» строк звернення до суду із позовом про оскарження постанови № 87-ПД-1-Е та №88-ПД-1-Е обидві від 14.03.2019 року Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення на ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.

Подана заява обґрунтована наступним.

17 грудня 2019 року у справі 420/7519/19 Одеським окружним адміністративним судом було винесено ухвалу, якою відмовлено в поновленні строку звернення до адміністративного суду та визнано неповажними зазначені позивачем причини пропущення порушеного строку, а саме ненаправлення відповідачем оскаржуваних постанов позивачу та ознайомлення із ними з боку позивача тільки 21.11.2019 року під час ознайомлення із матеріалами справи 420/3348/19.

З цього приводу слід зазначити, що у справі №420/3348/19 ПАТ "Одесахарчореммаш" було подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду разом із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яку П`ятим апеляційним адміністративним судом було задоволено ухвалою від 09 грудня 2019 р.

Зокрема заява про поновлення пропущеного строку була обґрунтована наступними обставинами:

«В матеріалах справи дійсно міститься повідомлення про вручення рішення, однак це повідомлення не може бути належним доказом отримання рішення, відповідачем адже воно містить суперечливу інформацію, яка не відповідач отримав рішення.

Зокрема, підпис посадової особи відповідача, ОСОБА_1 , не відповідає підпису зазначеної особи, що підтверджується копією паспорта громадянина України. Із урахуванням того, що ОСОБА_1 вказаний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, як підписант. хто завгодно міг вказати в повідомленні про вручення підпис «ОСОБА_1», що жодним чином не підтверджує вручення рішення відповідачу.

Крім того, поштовий індекс відповідача 65013, в той же час, відповідно до відомостей про відстеження поштового відправлення, поштове відправлення не було вручено під час доставки 13.08.2019, що повністю спростовує те, що рішення суду було нібито вручено відповідачу 13.08.2019року.

Відповідно до відомостей на сайті УКРПОШТА, повторна доставка відправлення відбувалася вже 24.09.2019 року, коли по даним сайту відправлення було вручено, проте за адресою за індексом 65102, а індекс Відповідача 65013. В той час коли адреса Відповідача Миколаївська дорога 197 , а за індексом 65102 обслуговується адреса Миколаївська дорога, 297.

Отже рішення очевидно було вручено не відповідачу, а іншій невідомій особі. Листоноші часто самі проставляють дати та підписи, що є грубим порушенням порядку пересшання кореспондерцїї, а тому листоноша напевно суто формально вказав прізвище посадової особи, доступний в відкритих джерелах.

Аналогічно слід зазначити, що і ухвала про відкриття провадження також була вручена невідомій особі за індексом 65102, замість адреси відповідача Миколаївська дорога 197, Одеса, 65013. Тим самим, Відповідач фактично не отримував ані ухвали про відкриття провадження, ані самого рішення суду.»

З приводу зазначених обставин в ухвалі від 09.12.2019 року П`ятий апеляційний адміністративний суд вказав:

«Як зазначено апелянтом в апеляційній скарзі поштове відправлення №6530006010890 та копію оскаржуваного рішення 13.08.2019 р. апелянт не отримував.

Апелянт вказує про те, що про рішення суду дізнався після відкриття виконавчого провадження 21.11.2019 року під час ознайомлення з матеріалами справи.

В свою чергу судом досліджено поштове відправлення №6530006010890, яке отримано ОСОБА_1 13.08.2019 р., та з інформації про відстеження поштового відправлення встановлено, що поштове відправлення не було вручено під час доставки 13.08.2019 року. Згідно відомостей на сайті Укрпошта, повторна доставка відправлення відбувалась 24.09.2019р. та було вручено, проте за іншим індексом.

Такі відомості, на думку судової колегії, спростовують зазначену у поштовому відстеженні№6530006010890 інформацію щодо отримання копію судового рішення та дата коли саме було отримано копію рішення різниться одна від іншої.

Судом встановлено, що представник апелянта ознайомився з матеріалами справи 21.11.2019 року (а.с.80).

Апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 28.11.2019 р. (а. с. 84).

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.»

Тим самим, П`ятим апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 09.12.2019 року встановлено те, що ПАТ «Одесахарчореммаш» рішення та ухвалу про відкриття провадження у справі № 420/3348/19 дійсно не отримувало до 21.11.2019 р.

Крім того, слід зазначити, що серед іншого постанови Національної комісії публікуються на з якого позивач також теоретично міг би довідатися про існування зазначених постанов до 21.11.2019 року. Проте на відповідному веб - порталі відсутні зазначені постанови.

На підтвердження надсилання позивачу оспорюваних постанов відповідач надав суду у справі 420/3348/19 Список згрупованих відправлень, в якому зазначено, що згадані постанови направлені на адресу позивача 21.03.2019 року за номером поштового відправлення 6507806558809. В той же час, при перевірці факту доставки згаданих постанов позивачу, виявилося, що відправлення за таким номером штрих кодового ідентифікатору в системі взагалі не зареєстровано, а отже так і не було направлено.

Тим самим, із урахуванням того, що Національна комісія не направляла зазначені постанови позивачу взагалі, ухвала суду про відкриття провадження у справі № 420/3348/19 та рішення не були вручені позивачу, а були направлені із помилкою в одну цифру в адресі, замість Миколаївська дорога 197, за адресою Миколаївська дорога, 297, а також те, що вказані постанови не опубліковані в мережі інтернет на веб-порталі, слід констатувати, що позивач не мав технічної можливості дізнатися про існування оскаржуваних постанов, а отже презумпція обов`язку сторони знати про порушення її інтересів не застосовувана в даному випадку. Адже позивач як раз і дізнався про порушення власних майнових інтересів, лише отримавши інформацію про відкриття виконавчого провадження на виконання рішення суду у справі №420/3348/19, одразу ознайомився із матеріалами справи, та одразу оскаржив і рішення суду і самі постанови.

Тим самим, просимо суд врахувати ці обставини разом із зазначеними раніше та визнати їх поважними.

Вказані обставини з об`єктивних, незалежних від позивача підстав, унеможливлювали своєчасне подання позову, що в контексті правової позиції Верховного суду, викладеної в ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 надає позивачу право на визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку, що також жодним чином не порушує принципу правової визначеності, адже рішення, яке не було доведено до відома особи в жоден із передбачених та можливих способів, не може бути оскарженим раніше, ніж воно буде ним отримано.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Просимо взяти до уваги, що право на судовий захист, якого просить позивач, є важливішим, ніж встановлені державою процесуальні особливості реалізації ним цього права, особливо тоді, коли вони є надмірно короткими та дискримінаційними, адже Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку надано законом значно довший строк на звернення до суду із позовом до ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ».

Розглянувши подану заяву суддя приходить до висновку про визнання поважними причин пропуску строку .

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами ст. 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Згідно зі ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у цивільному та господарському судочинстві визначений як строк позовної давності, а в адміністративному - строк звернення до суду.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Слід зазначити, що правова визначеність та принцип верховенства права є взаємопов`язаними, оскільки правова визначеність спрямована на чіткість та передбачуваність правового статусу особи, дій органів державної влади, їх посадових та службових осіб, недопущення безпідставного порушення чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

ЄСПЛ встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі (справа «Пономарьов проти України», п. п. 41-42).

Крім того, у деяких рішеннях ЄСПЛ наголошується, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин; при цьому, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії», п. 109 ).

Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, апеляційне чи касаційне оскарження, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти Росії», п. 34).

Позовна заява подана до Одеського окружного адміністративного суду 11.12.2019 року.

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи "Бочан проти України", "Смірнова проти України", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії" та інші).

З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача, оскільки зазначені ним причини пропуску строку є поважними, які в свою чергу знайшли своє відображення і в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 123, 256, 295, 297 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.