Рішення № 86826528, 10.01.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2020 р. справа № 400/3240/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ФАКТОР", вул. Потьомкінська, 13/5, офіс 29, м. Миколаїв, 54030

до відповідачаНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, вул. Б. Грінченка, 3, м. Київ, 01001

провизнання протиправною та скасування постанови від 19.09.2019 р. № 884/1578/16-5/9-П

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІН ФАКТОР" (надалі - позивач або ТОВ "ГРІН ФАКТОР") звернулось з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі - відповідач або Нацкомфінпослуг) з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову № 884/1578/16-5/9-П від 19.09.2019 року про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

Позивач в обґрунтування вимог зазначив, що оскаржувана постанова прийнята на підставі Акту про правопорушення (який, як вказує позивач, не був надісланий на його адресу відповідачем), що містить надумані та упереджені висновки та інформацію, а тому постанова прийнята з порушенням порядку, встановленого законодавством, тобто за відсутності події правопорушення, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач не погоджується з твердженнями позивача, викладеними в позовній заяві, та вказує у відзиві, що відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого указом Президента України від 23.11.2011 року № 1070/2011 (надалі - Положення № 1070), рішення комісії є обов`язковими для виконання всіма органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами. Позивачем на вимогу Нацкомфінпослуг не надано інформації та копій витребовуваних документів зазначених у вимогах, складеними за зверненнями скаржників. Таким чином, відповідач вважає, що позивач порушив ст. 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", що виявилось у ненаданні інформації, а тому твердження позивача щодо відсутності правопорушення не відповідає обставинам справи та спростовано доводами відповідача, викладеними у відзиві (а с. 33-56).

Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 57-58).

Керуючись ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

ТОВ "ГРІН ФАКТОР" внесено до Державного реєстру фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 981, реєстраційний номер 13103714 від 23.01.2018 року та розпорядженням Нацкомфінпослуг від 23.01.2018 року № 100 (а. с. 14).

На підставі пункту 12 частини 1 статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", підпункту 41 пункту 4 Положення № 1070, відповідачем на адресу позивача надіслано письмові вимоги щодо надання інформації та документів зазначених у додатках до вимог, а саме:

1) договір факторингу укладений між позивачем та ТОВ "ЛАЙМ МАНІ", за яким позивачу відступлено право грошової вимоги до заявника з усіма додатками до нього;

2) кредитний договір № ЛМ-00186030 від 08.10.2018 року, за яким відбулося відступлення права грошової вимоги;

3) документи, що підтверджують перерахування грошових коштів за придбання прав грошової вимоги;

4) бухгалтерські документи, акти прийому-передачі заборгованості, акти звірки тощо, первинні документи, що підтверджують суму боргу Заявника перед позивачем;

5) листування позивача з Заявником щодо реалізації отриманих прав вимоги за договором (повідомлення про відступлення права вимоги, вимоги щодо погашення зобов`язань, письмові відповіді товариства та інше);

6) виписки банку, платіжні доручення, квитанції на підставі яких проводились розрахунки Заявника за зазначеним договором;

7) у разі звернення до суду, матеріали, що стосуються судових справ по Заявнику: позовні заяви, ухвали суду, судові рішення, досудові вимоги тощо;

8) договір за яким позивач відступив будь-якій іншій особі (фізичній чи юридичній) право грошової вимоги до Заявника з усіма додатками до нього (акти прийому-передачі, тощо);

9) за відсутності заборгованості Заявника належним чином оформлену довідку про відсутність заборгованості;

10) інші відповідні документи та інформацію (вичерпний пакет документів) за даною справою.

Відповідач вважає, що з метою виконання покладених на нього завдань, в тому числі для захисту прав споживачів, він має право отримувати будь-яку інформацію та документи від суб`єктів господарювання, що стосуються надання такими суб`єктами фінансових послуг.

19.09.2019 року відповідачем складено Акт № 1578/16/5-9 про неподання інформації позивачем (надалі - Акт) ( а. с. 45-46).

Відповідач вважає, що ненадання витребовуваних документів, свідчить про вчинення позивачем правопорушення, зазначеного у статті 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", у вигляді неподання інформації.

01.10.2019 року на адресу позивача надійшов лист відповідача № 7891/16-8 від 26.09.2019 року, в додатку до якого було додано постанову від 19.09.2019 року № 884/1578/16-5/9-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг (надалі - Постанова) (а. с. 25-27).

За змістом зазначеної Постанови, директор департаменту регулювання та нагляду за фінансовими компаніями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Павленко Галина Флоріанівна, розглянувши відповідно до статті 42 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" акт про правопорушення, вчинені позивачем, встановила, що ТОВ "ГРІН ФАКТОР" допущені порушення вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг, зміст яких полягає у тому, що станом на дату складення Акту, позивачем не подані запитувані у Вимогах пояснення та копії документів, що свідчить про вчинення позивачем правопорушення, зазначеного у пункті 2 частини першої статті 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", у вигляді неподання інформації Нацкомфінпослуг.

Відповідач керуючись статтею 39, пунктом 3 частини 1 статті 40, пунктом 2 частини 1 статті 41, частини 1 статті 42 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", застосував до позивача штрафну санкцію у розмірі 34 000,00 грн.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, отримавши вимогу відповідача про надання відповідної інформації та документів, позивач надав письмові відповіді відповідачу, в яких зазначив, що ТОВ "ГРІН ФАКТОР" позбавлено обов`язку та можливості розглянути ці документи по суті та задовольнити викладені в них вимоги з огляду на те, що вони підписані не особою, уповноваженою діяти згідно з законом від імені відповідача (а. с. 20-23).

Крім того, позивач зазначив, що їх підписантом була директор департаменту регулювання та нагляду за фінансовими компаніями Г. Павленко, яка не має на те повноважень, та жодних документів на підтвердження повноважень особи, що їх підписала, товариству надано не було.

Відповідно до п. 1 Положення № 1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послугу межах, визначених законодавством.

Підпунктами 1, 2, 3, 16 пункту 10 Положення встановлено, що Голова Нацкомфінпослуг:

1) очолює Нацкомфінпослуг, здійснює керівництво поточною діяльністю Нацкомфінпослуг та вирішує всі питання її діяльності за винятком тих, які належать до компетенції Нацкомфінпослуг як колегіального органу;

2) затверджує регламент Нацкомфінпослуг, який визначає порядок проведення засідань Нацкомфінпослуг як колегіального органу, підготовки та прийняття нею рішень, інші процедурні питання її діяльності;

3) діє без довіреності від імені Нацкомфінпослуг у межах, встановлених законодавством України;

16) представляє Нацкомфінпослуг у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами.

Судом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у графі "Прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи" зазначено: Пашко Ігор Володимирович - керівник з 03.02.2015 року; Галабудська Тетяна Миколаївна - підписант.

Офіційний сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, містить інформацію, що Головою Нацкомфінпослуг є Пашко Ігор Володимирович (https://www.nfp.gov.ua/ua/Kerivnytstvo-Natskomfinposluh.html).

Відповідно до ч. 3 ст. 237 ЦК України, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Крім того, досліджуючи зміст вказаних вимог відповідача, судом встановлено, що в таких вимогах містилось посилання на те, що повноваження Павленко Галини Флоріанівни щодо підписання вимог до піднаглядних установ визначені Положенням про департамент регулювання та нагляду за фінансовими компаніями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого наказом керівника апарату Нацкомфінпослуг від 02.10.2017 року № 240 (з змінами та доповненнями), а саме: підпунктом 6.4.24 пункту 6 розділу 6 передбачено, що з метою здійснення своєчасного і повного розгляду письмових звернень та запитів фізичних та юридичних осіб, підготовки відповідей у встановлений законодавством строк та здійснення наглядових повноважень Департаменту, директор Департаменту має право підпису вимог (запитів) про надання піднаглядними установами інформації та/або документів, запрошень на розгляд справ про правопорушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, а також повідомлень про прийняті Нацкомфінпослуг як колегіальним органом рішень щодо реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур.

Однак, суд зауважує, що самого Положення до вимоги адресованої позивачу відповідачем додано не було, відомості про реєстрацію цього Положення в Міністерстві юстиції України відсутні, а тому воно є внутрішнім актом відповідача, який не розповсюджує свою дію на третіх осіб.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституюєш та законами України.

Пункт 12 частини 1 статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та підпункт 41 пункту 4 Положення № 1070, містять загальні норми, що регламентують повноваження Нацкомфінпослуг.

Відповідно до пп. 4 п. 3 Положення основними завданнями Нацкомфінпослуг є: здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності":

- державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

- заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 цього ж Закону планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. Уразі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Судом досліджено та встановлено, що в річному плані здійснення заходів державного нагляду (контролю) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на 2019 рік (зі змінами), що розміщено на офіційному сайті Нацкомфінпослуг інформація про здійснення таких заходів відносно позивача відсутня.

Виходячи із змісту оскаржуваної постанови, 19.09.2019 року, тобто у день винесення цієї постанови, відповідачем складено Акт від 19.09.2019 року, який не надсилався на адресу позивача взагалі.

19.09.2019 року Нацкомфінпослуг на підставі Акту прийнята постанова про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг № 884/1578/16-5/9-П, якою застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 34 000 грн.

Пункт 10 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначає, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

За правилами ст. 39 згаданого Закону в разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

У відповідності до вимог п. 10 ч. 1 ст. 28, статей 39 - 42 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та підпунктів 4, 40 пункту 4. пункту 13 Положення № 1070, розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 року № 2319 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за № 2112/22424), затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги (надалі - Положення).

Пунктом 1.1 Положення визначено, що це Положення розроблене з метою встановлення порядку та умов застосування заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (надалі - заходи впливу), та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг. Це Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, механізм прийняття рішень Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу та їх оскарження.

Відповідно до п. п. 3 п. 2.1 розділу II зазначеного Положення, Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу, зокрема, як накладення штрафів в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

При цьому, згідно з п. 4.1 р. 4 наведеного Положення, провадження у справі про правопорушення є обов`язковою передумовою застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1-9 пункту 2.1 розділу II цього Положення.

За правилами розділу IV Положення, виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта.

Акт про правопорушення, складений посадовою особою Нацкомфінпослуг, повинен містити документи, дані та інформацію, які підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги. Такі документи, дані та інформація долучаються до акту про правопорушення. До акту про правопорушення долучаються пояснення керівника або уповноваженого представника особи, інші документи, що стосуються справи про правопорушення. Днем початку провадження у справі про правопорушення є дата складання посадовою особою Нацкомфінпослуг акту про правопорушення.

Примірник акту про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п`яти днів з дати його складання з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Постанова про накладення штрафних санкцій, передбачених статтею 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", приймається уповноваженою особою Нацкомфінпослуг протягом 30 календарних днів після отримання нею акту про правопорушення та документів, які стосуються справи про правопорушення.

Уповноважена особа Нацкомфінпослуг при підготовці справи про правопорушення, за яке передбачено застосування заходу впливу, визначеного підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II цього Положення, до розгляду повинна: з`ясувати, чи належить до її компетенції розгляд справи про правопорушення; з`ясувати, чи належить до її компетенції застосування відповідного заходу впливу; перевірити, чи дотримані вимоги законодавства при складанні акта про правопорушення; з`ясувати, чи є в наявності додатки, зазначені в акті про правопорушення; з`ясувати, чи застосовувалися раніше до особи заходи впливу за таким самим фактом; перевірити наявність обставин, що пом якшують або обтяжують відповідальність особи; визначити необхідність залучення до розгляду справи про правопорушення фахівців, експертів із питань ринку фінансових послуг, фахівців саморегулівних організацій та інших осіб; перевірити своєчасність повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Уповноважена особа Нацкомфінпослуг вирішує питання, передбачені у пункті 4.12 цього розділу, визначає дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, про що повідомляється особа рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис.

Керівник або уповноважений представник особи при розгляді справи про правопорушення має право: знайомитися з усіма матеріалами, які є у справі про правопорушення; бути присутнім при розгляді справи про правопорушення: надавати пояснення (у тому числі письмові), заявляти клопотання по суті виявленого порушення.

Рішення про результати розгляду справи про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за її місцезнаходженням або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття.

Отже, законодавством чітко визначено порядок застосування заходів впливу Нацкомфінпослуг, відповідно до якого обов`язковою передумовою застосування заходів впливу, в тому числі накладення штрафів в розмірах, передбачених ст. 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", є провадження у справі про правопорушення, яке, в свою чергу, здійснюється з повідомленням особи щодо якої здійснюється розгляд такої справи.

19.09.2019 року Нацкомфінпослуг складено Акт, тобто з 19.09.2019 року почалось провадження у справі про правопорушення, порядок здійснення якого визначений Положенням.

Крім того, відповідач в цей же день 19.09.2019 року, тобто у день складення Акту прийняв оскаржувану постанову.

Таким чином, приймаючи оскаржувану постанову, суд вважає, що відповідач не дотримався вимог Положення, оскільки ним не здійснювався розгляд справи про правопорушення відносно позивача відповідно до встановлених вимог.

В свою чергу, позивача не повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, позивачу не надано можливості реалізувати свої права, зокрема, бути присутнім при розгляді справи про правопорушення; надавати пояснення (у тому числі письмові).

Законодавством регламентовано чітку і послідовну процедуру притягнення особи до відповідальності у сфері надання фінансових послуг, зокрема, за вказане правопорушення, обов`язковими етапами якої є надсилання їй відповідного акту про правопорушення та повідомлення про дату, час та місце розгляду її справи, а також надання права особі на подачу та розгляд її заперечень.

Недотримання зазначених процесуальних вимог порушує право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 року (справа № 826/10418/16).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тож, відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі та не у спосіб, визначені законодавством. Відповідачем не дотримано законодавчо визначеної процедури при застосуванні заходів впливу у вигляді накладення штрафу до позивача.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі "Рисовський проти України» зазначено, що принцип "незалежного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належній і якомога послідовний спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятої ним Постанови.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив в розмірі 1 921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3485 від 02.10.2019 року (а. с. 4), доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали. З урахуванням задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному розмірі.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ФАКТОР" (вул. Потьомкінська, 13/5, офіс 29, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 41685867) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (вул. Б.Грінченка, 3, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 38062828) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову № 884/1578/16-5/9-П від 19.09.2019 року про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (вул. Б.Грінченка, 3, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 38062828) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ФАКТОР" (вул. Потьомкінська, 13/5, офіс 29, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 41685867) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз