Рішення № 86826365, 09.01.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 січня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4938/19

Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 18 листопада 2019 року надійшов адміністративний позов адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Біловодське ОУПФУ Луганської області) з такими вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 24.07.2018 № 15 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю на день звернення необхідного загального та пільгового стажу роботи;

2) зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до загального страхового стажу періоди роботи з 22.03.1990 по 20.12.1994, 25.01.1995 по 06.06.1999, 01.01.2001 по 31.12.2002 та до пільгового страхового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно зі статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період навчання з 01.09.1989 по 01.03.1990, періоди роботи з 22.03.1990 по 20.12.1994, 25.01.1995 по 06.06.1999, 01.01.2001 по 31.12.2002, та повторно розглянути заяву позивача від 16.07.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначено, що 16.07.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням відповідача від 24.07.2018 № 15 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю на день звернення необхідного страхового стажу. В рішенні відповідач зазначив, що відповідно до наданих документів загальний стаж роботи позивача складає 19 років 04 місяці 16 днів, а пільговий стаж - 15 років 01 місяць 08 днів, що не дає права на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У відповіді на адвокатський запит від 28.10.2019 № 6 127/02-18 зазначено, що до загального та пільгового стажу роботи не враховані періоди роботи за записами трудової книжки: 22.03.1990 - 20.04.1994 на шахті «Суходільська-Східна» в/о «Краснодонвугілля» - у зв`язку з відсутністю печатки та підпису директора шахти на записі про звільнення; 25.01.1995 - 06.06.1999 на шахті Суходільська-Східна в/о «Краснодонвугілля» - відтиск печатки є, але неможливо визначити підприємство, яке завірило даний запис про звільнення; 01.01.2001 - 31.12.2002 на ДВАТ «Шахта «Суходільська - Східна» ДХК «Краснодонвугілля» - у зв`язку з відсутністю даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на цей період. Для зарахування періоду проходження строкової військової служби запропоновано надати уточнюючу довідку та звернутися до Біловодського військового комісаріату.

Представник позивача з посиланням на норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, практику ЄСПЛ, вважає, що відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм законодавства не здійснено зарахування до загального та пільгового стажу позивача періодів його навчання, військової служби та роботи на підземних роботах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою від 20 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 1-2).

Від Біловодського ОУПФУ Луганської області 16 грудня 2019 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 51-52).

Позивач звернувся 16.07.2018 до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, за результатами розгляду якої та наданих документів, відмовлено у призначені пенсії позивачу (рішення від 24.07.2018 № 15), оскільки загальний стаж роботи позивача складає 19 років 04 місяці, з них пільговий - 15 років 01 місяць, що не дає права на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До 1999 року до загального та пільгового стажу роботи позивача зараховані періоди роботи згідно з записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , а з 1999 року - на підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5).

До загального та пільгового стажу роботи не враховані періоди роботи за записами трудової книжки: з 22.03.1990 по 20.12.1994 на ш. Суходільська-Східна в\о «Краснодонвугілля» - у зв`язку з відсутністю печатки та підпису директора шахти на запису про звільнення; з 25.01.1995 по 06.06.1999 на ш. Суходільська-Східна в\о «Краснодонвугілля» - відтиск печатки є, але не можливо визначити підприємство, яке завірило даний запис про звільнення; з 01.01.2001 по 31.12.2002 на ДВАТ ш. Суходільська-Східна ДХК «Краснодонвугілля» - у зв`язку з відсутністю даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за цей період (форма ОК-5).

Також відповідач зауважує, що згідно з листами ГУПФУ в Луганській області від 28.03.2017 № 3226/02-02/1 та від 26.09.2017 № 11265/02-03, які надіслані до відома та врахування в роботі, здійснити перевірку достовірності інформації зазначеної у довідках, які видані ПрАТ «Краснодонвугілля», з первинними документами не можливо, тобто довідки, що підтверджують пільговий характер роботи, не можуть слугувати підтвердженням стажу позивача.

Ухвалою від 18 грудня 2019 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 104-105).

Ухвалою від 09 січня 2020 року продовжено розгляд справи (арк. спр. 115).

За заявою представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду (арк. спр. 110), ухвалою від 09 січня 2020 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом та поновлено позивачу цей строк (арк. спр. 116-117).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копій паспорту громадянина України (арк. спр. 8-9), довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (арк. спр. 9зв.), довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 10) встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Позивачем 16 липня 2018 року до Біловодського ОУПФУ Луганської області подано заяву про призначення пенсії (арк. спр. 13), до якої згідно з розпискою-повідомленням, серед іншого, додано такі документи: трудову книжку від 04.08.1986 серії НОМЕР_1 (арк. спр. 15-17), диплом від 02.03.1990 серії НОМЕР_3 (арк. спр. 20). Також до Біловодського ОУПФУ Луганської області позивачем надано видані ПрАТ «Краснодонвугілля» довідки від 15.03.2017 № № 1278-1280 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (арк. спр. 26, 31, 36), № № 1274-1277 про підземні спуски (арк. спр. 27, 28, 32, 33), № № 1272-1273 про заробітну плату для обчислення пенсії (арк. спр. 29, 34), особові картки № № 8032, 11578, 140316 (арк. спр. 30, 35, 37-38), історичну довідку від 25.03.2017 б/н (арк. спр. 40), накази від 02.06.1995 № 260, від 21.10.1999 № 86-ОТ про результати проведення атестації робочих місць (арк. спр. 41-43), індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК5) (арк. спр. 22-25).

За наслідками розгляду заяви про призначення пенсії та доданих до неї документів Біловодським ОУПФУ Луганської області прийнято рішення від 24 липня 2018 року № 15 про результати розгляду заяви (арк. спр. 11-12).

Дослідженням змісту рішення встановлено, що період роботи з 22.03.1990 по 20.12.1994, з 25.01.1995 по 06.06.1999, з 15.05.2000 по 31.12.2013, з 01.01.2014 по (теперішній час) в ПрАТ «Краснодонвугілля» не зараховано до стажу на пільгових умовах в зв`язку з неможливістю проведення перевірки первинних документів тому, що підприємство розташоване на непідконтрольній українській владі території.

Загальний стаж складає 19 років 04 місяці 08 днів, до стажу на пільгових умовах за списком № 1 зараховано 15 років 01 місяць 08 днів, що не дає права на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Як слідує з розрахунку стажу позивача, період навчання позивача з 01.09.1989 по 01.03.1990 зарахований до загального стажу; періоди роботи з 22.03.1990 по 20.12.1994, з 25.01.1995 по 06.06.1999, з 01.01.2001 по 31.12.2002 не зараховані ані до загального стажу, ані до пільгового стажу (арк. спр. 21).

Дослідженням записів у трудовій книжці позивача від 04.08.1986 серії НОМЕР_1 (арк. спр. 15-17) встановлено, що у ній наявні такі записи про роботу позивача у спірному періоді:

запис № 3 від 03.03.1990: навчання в СПТУ № 14 м. Суходільська за спеціальністю електрослюсар підземний з 01.09.1989 по 01.03.1990, диплом від 02.03.1990 № 318830;

Шахта «Суходільська-Східна» Виробничого об`єднання «Краснодонвугілля»

запис № 4 від 22.03.1990: прийнятий підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землею, наказ від 05.03.1990 № 414;

запис № 5 від 20.12.1994: звільнений за пунктом 7 статті 40 КЗпП України, наказ від 26.12.1994 № 320, запис засвідчений підписом інспектора відділу кадрів;

запис б/н від 25.01.1995 : прийнятий підземним електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі, наказ від 10.01.1995 № 31;

запис б/н від 06.06.1999: звільнений за статтею 38 КЗпП України, наказ від 22.06.1996, запис засвідчений директором шахти та старшим інспектором відділу кадрів;

ДВАТ Шахта «Суходільська-Східна» ДХК «Краснодонвугілля»

запис б/н від 15.05.2000: прийнятий підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем на підземних роботах на дільницю стаціонарного обладнання, наказ від 24.04.2000,

робоче місце атестоване за умовами праці, наказ від 21.10.1999 № 28;

ДВАТ Шахта «Суходільська-Східна» ДХК «Краснодонвугілля» реорганізовано у ВП «Шахта «Суходільська-Східна» ДП «Краснодонвугілля», наказ від 08.04.2003 № 28;

запис б/н від 15.06.2004: ВП «Шахта «Суходільська-Східна» ДП «Краснодонвугілля» реорганізовано у ВП «Шахта «Суходільська-Східна» ВАТ «Краснодонвугілля», наказ від 08.06.2004 № 289;

запис б/н від 03.06.2005: переведений підземним електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах, наказ від 03.06.2005 № 364.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Частиною першою статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240.

Порядок ведення трудових книжок працівників визначений Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція).

Пунктом 1.1 Інструкції визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства (пункт 1.5 Інструкції).

Пунктом 2.2 Інструкції визначено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Згідно з пунктом 2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (пункт 2.4 Інструкції).

Пунктом 4.1 Інструкції визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами правці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно приписів пункту 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 442 атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (пункт 8 Порядку № 442).

Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

З аналізу зазначених правових норм суд дійшов висновку, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації, як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

При цьому, оцінка рішенню відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.

Так, з рішення Біловодського ОУПФУ Луганської області від 24 липня 2018 року № 15 слідує, що єдиною причиною не зарахування до страхового стажу та пільгового стажу позивача періодів роботи з 22.03.1990 по 20.12.1994, з 25.01.1995 по 06.06.1999, з 01.01.2001 по 31.12.2002, є неможливість проведення перевірки первинних документів, тому що підприємство розташоване на непідконтрольній українській владі території.

Однак, можливість проведення територіальним органом Пенсійного фонду України перевірки первинної документації, якою підтверджуються записи у трудовій книжці позивача або уточнюючих довідках, дані персоніфікованого обліку застрахованої особи, не визначена за Законом № 1058-IV як умова для зарахування періоду роботи особи до її страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком.

Таким чином, судом встановлено, що відмова Біловодського ОУПФУ Луганської області у призначенні позивачу пенсії за віком через не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 22.03.1990 по 20.12.1994, з 25.01.1995 по 06.06.1999, з 01.01.2001 по 31.12.2002 не ґрунтується на положеннях Закону № 1058-IV, тобто, є безпідставною.

Натомість судом встановлено, що вказаний період трудової діяльності позивача підтверджений належними та допустимими доказами - записами у трудовій книжці позивача, а також довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданими правонаступником підприємств, на яких працював позивач у спірному періоді, - ПрАТ «Краснодонвугілля».

Дослідженням записів у трудовій книжці позивача за спірний період встановлено, що уповноваженими особами роботодавця під час оформлення трудової книжки були допущені помилки в оформленні. Однак, такі записи містять всі необхідні відомості про пільговий характер роботи позивача у спірному періоді - зайнятість позивача на підземних роботах повний робочий день.

Більш того, на підтвердження правильності та достовірності записів у трудовій книжці позивача, позивачем разом із заявою про призначення пенсії надані довідки ПрАТ «Краснодонвугілля» від 15 березня 2017 року № № 1278-1280, які у повній мірі відповідають вимогам Порядку № 637.

Крім того, як вже вище вказано, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністров України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» тягар відповідальності за порушення порядку ведення трудових книжок покладається на відповідальну посадову особу роботодавця, а не на працівника.

На підтвердження проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, позивачем надано копії наказів від 02.06.1995 № 260, від 21.10.1999 № 86-ОТ, засвідчені правонаступником роботодавця - ПрАТ «Краснодонвугілля».

Суд також вважає за необхідне зауважити, що місцезнаходженням ПрАТ «Краснодонвугілля» є контрольована українською владою територія та у разі існування будь-яких сумнівів відповідач, використовуючи надані Порядком № 22-1 та Законом № 1058-IV повноваження, може звернутися до ПрАТ «Краснодонвугілля» за дооформленням, виданих цим товариством документів.

Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями представника позивача, що період роботи позивача з 22.03.1990 по 20.12.1994, з 25.01.1995 по 06.06.1999, з 01.01.2001 по 31.12.2002 має враховуватися відповідачем при обчисленні загального страхового стажу та спеціального страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Що стосується тверджень позивача, що до спеціального страхового стажу позивача також має зараховуватися період навчання позивача в СПТУ № 14 з 01.09.1989 по 01.03.1990, суд зауважує, що аналізом зазначених вище правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

Записами у трудовій книжці позивача підтверджено, що позивач протягом трьох місяців після закінчення навчання був працевлаштований за набутою спеціальністю, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями представника позивача, що період навчання позивача з 01.09.1989 по 01.03.1990 має зараховуватися відповідачем до спеціального страхового стажу.

З яких причин відповідач не зараховує цей період навчання позивача до спеціального страхового стажу, суду не відомо, оскільки в оскаржуваному рішенні відповідача такі підстави не вказані.

Оскільки відповідачем при обчисленні страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, до загального та спеціального стажу не врахований період трудової діяльності позивача з 22.03.1990 по 20.12.1994, з 25.01.1995 по 06.06.1999, з 01.01.2001 по 31.12.2002, а також до спеціального страхового стажу - період навчання з 01.09.1989 по 01.03.1990, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримав вимог Закону № 1058-IV, Закону № 1788-ХІІ та Порядку № 22-1 щодо прийняття рішення органом, що призначає пенсію, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, відповідно, й про невідповідність рішення відповідача принципам обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, що є підставою для скасування такого рішення.

Відповідно, вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 24 липня 2018 року № 15 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Як наслідок, судом визнається обґрунтованою й вимога позивача щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16 липня 2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Що стосується вимоги щодо зобов`язання зарахувати спірний період трудової діяльності та час навчання до страхового стажу, суд зазначає, що у даному випадку об`єктом порушення є право позивача на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах. Таке порушення сталося внаслідок прийняття відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії. Відповідно, ефективним способом захисту прав позивача від порушень з боку відповідача, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16 липня 2018 року.

У свою чергу, встановлені судом обставини, мотиви, з яких виходить суд, надаючи оцінку аргументам, наведеним учасниками справи щодо наявності та відсутності підстав для задоволення позову, правомірності прийнятого відповідачем рішення, у тому числі щодо обов`язку відповідача враховувати спірний трудовий стаж позивача та період навчання до страхового стажу (загального та спеціального), за правилами визначеними частиною четвертою статті 246 КАС України зазначаються у мотивувальній частині рішення. Зазначення таких мотивів у резолютивній частині рішення Кодексом адміністративного судочинства не передбачено. Відповідно, суд вважає, що у резолютивній частині рішення суду не зазначається період роботи позивача, що включається до страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, як за одну вимогу немайнового характеру, що підтверджено квитанцією про сплату від 02 листопада 2019 року № 6 (арк. спр. 3).

Разом з тим, з позовної заяви слідує, що позивачем заявлено декілька вимог немайнового характеру, які є пов`язаними між собою.

Відповідно, задоволення хоча б однієї вимоги немайнового характеру має наслідком стягнення судового збору у розмірі 768,40 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: 92800, Луганська область, селище міського типу Біловодськ, вулиця Центральна, будинок 77, код за ЄДРПОУ 41247269) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 24 липня 2018 року № 15 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 липня 2018 року про призначення/перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні вимог про зобов`язання зарахувати спірний трудовий стаж та час навчання до страхового стажу відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова