Рішення № 86826245, 22.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2019 року м.Київ № 320/4680/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ГУ ДФС у Київській області, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.06.2019 № 0062875106 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 27.05.2014 він перебував на обліку в податковому органі як фізична особа-підприємець, однак 06.03.2019 на підставі власної заяви був виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 11.03.2019, сплатив до бюджету недоїмку з єдиного соціального внеску в розмірі 18276,72 грн. у зв`язку з чим вважає, що вчинивши вказані дії він фактично припинив свою господарську діяльність, тому заборгованості з ЄСВ у нього не існує.

20.06.2019, ГУ ДФС у Київській області прийняло рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 3739,89 грн. з одночасним нарахуванням пені у розмірі 5217,23 грн. за несплату (несвоєчасну) сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Звертаючись до суду ОСОБА_1 зазначив, що оскаржувана вимога є необґрунтованою, оскільки з грудня 2014 він підприємницькою діяльністю не займався, працював на посаді інженера у ТОВ "Інтертелеком", у березні 2019 повністю сплатив недоїмку та припинив підприємницьку діяльність, а отже рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені є протиправним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 було відкрито провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін для участі в ньому.

Вказаною ухвалою відповідачу було надано п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Проте, відповідач своїм правом надання відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень не скористався; з заявами про розгляд справи з повідомленням сторін або у відсутність представників, не звертався.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з такого:

27.05.2014, ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та був платником єдиного податку за ставкою 5% (3 група), що підтверджується копією витягу з реєстру платників єдиного податку.

Основним видом діяльності за КВЕД 47.19 визначено інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

З 28.02.2015 позивач був переведений на Єдиний податок третьої групи, що підтверджується даними Електронного кабінету ОСОБА_1

Станом на 31.01.2019, згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 № Ф-142529-51, ОСОБА_1 мав заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 18 276, 72 грн., яка виникла в результаті несплати нарахованих зобов`язань по єдиному внеску.

З грудня 2014 по листопад 2018 позивач працював найманим працівником на посадах інженера з обслуговування бездротових систем, відповідального інженера на ТОВ "Інтертелеком" та на посаді інженера у ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується записами трудової книжки заявника серії НОМЕР_1 .

06.03.2019, позивач припинив свою підприємницьку діяльність та був виключений з реєстру платників податків, про що зроблено запис № 1910250700203 від 06.03.2019 та підтверджується даними Електронного кабінету позивача та копією Витягу з ЄДР.

11.03.2019, ОСОБА_1 погасив у повному обсязі наявну у нього заборгованість зі сплати ЄСВ, на підтвердження чого надав квитанцію № 1530-4563-9092-6986 від 11.03.2019.

Однак, рішенням відповідача №0062875106 від 20.06.2019 до позивача була застосована штрафна санкція у розмірі 3739,89 грн. за неперерахування/несвоєчасне перерахування ЄСВ та нарахована пеня у розмірі 5217,23 грн. за період з 21.07.2015 до 11.03.2019.

Оскільки позивач припинив підприємницьку діяльність, сплатив у повному обсязі суму недоїмки, він вважає рішення ГУ ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій та пені протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що послугувало підставою звернення до суду

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке:

відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закон № 2464-VI).

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закон № 2464-VI).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, у тому числі, фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Частиною 2 ст. 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до ч.ч. 8, 10 - 12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 13 цього ж Закону визначено, що органи доходів і зборів мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Також ст. 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, а саме:

- здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

- контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Оскільки позивачем ЄСВ за період з 21.07.2015 до 11.03.2019 був сплачений несвоєчасно, відповідач застосував штрафні санкції та нарахував пеню за несплату/несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 і 11 цієї ж статті Закону).

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону №2464-VI).

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (абз. 1 ч. 14 ст. 25 Закону № 2464-VI).

За змістом пп. 2 п. 2 розд. VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. При цьому, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника.

Посилання позивача на те, що на час прийняття рішення відповідачем, він вже не був зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як ФОП, не був платником і не був зобов`язаний сплачувати єдиний внесок суд відхиляє, оскільки згідно п.13 розділу VІІ Інструкції строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, а штрафні санкції та пеня нараховані відповідачем платнику податків за період здійснення ним підприємницької діяльності, тобто з 21.07.2015 по день фактичної сплати недоїмки - 11.03.2019.

Дослідивши наявні у справі матеріали, зокрема, оскаржуване рішення та відповідний розрахунок штрафної санкції, судом встановлено, що ГУ ДФС у Київській області правомірно застосувало до позивача штраф у розмірі 20% та нарахувало пеню у зв`язку з несвоєчасною сплатою сум єдиного внеску, обчислених на підставі звітів ОСОБА_1 за період з 21.07.2015 до дня фактичної сплати ЄСВ позивачем, - 11.03.2019.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими з одночасним повним та належним доказуванням відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.5а, 03680) про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Брагіна О.Є.