Рішення № 86826130, 18.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 грудня 2019 року Справа № 280/4289/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.

за участю:

представника позивача – Голікова Г.В.

представника відповідача – Радова С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ" (вул.Складська, буд. 8, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69083, код ЄДРПОУ 34676864)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, Запорізька область,69107, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промснабресурс XXI» (далі – позивач, ТОВ «Промснабресурс XXI») звернулося до суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), у якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення від 24.07.2019 № 0010861407 та від 24.07.2019 № 0010871407, як такі, що не відповідають чинному законодавству України, а також порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

В обґрунтування позову ТОВ «Промснабресурс XXI» посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що суперечать вимогам податкового законодавства. Зазначає, що відповідач дійшов хибних висновків в акті перевірки щодо порушення позивачем норм податкового законодавства, які грунтуються на неіснуючому акті списання товарно-матеріальних цінностей від 03.10.2018, у звязку з чим є необєктивними, помилковими та бездоказовими, оскільки не знаходять свого відображення у бухгалтерському обліку позивача. Наголошує на тому, що дані спрощеного фінансового звіту субєкта малого підприємництва за 2018 рік відповідають даним бухгалтерського обліку, відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а вказана у акті перевірки нестача товарно-матеріальних цінностей не знаходить свого підтвердження із фактичними даними. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 09.09.2019 було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 09.10.2019.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмовому відзиві від 30.09.2019 вказав на те, що перевіркою було встановлено порушення«Промснабресурс XXI» при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 п. 188.1 ст.188, п. 189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 40 475 грн., у т.ч. по періодам: жовтень 2018 року на суму 28 221 грн.; листопад 2018 року на суму 12 254 грн.; та завищення суми від`ємного значення (по рядку 21 податкових декларацій з податку на додану вартість), у розмірі 10 962 грн. за березень 2019 року.

ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI», згідно з наказом №28-09-18-1 від 28.09.2018 було проведено щорічну інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей на підприємстві. Відповідно протоколу інвентаризаційної комісії від 02.10.2018 №1, виявлено нестачу товарно- матеріальних цінностей на суму без ПДВ 257187.00 грн., сума ПДВ 51437,40 грн. Дана нестача зафіксована у акті проведення інвентаризації від 03.10.2018 та складено акт списання товарів. Відповідно до Журналу-ордеру і Відомості по рахунку 281 «Товари на складі», TOB «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» за період жовтень 2018 року, вартість придбання товарів, нестачу яких виявлено, було списано. За вищенаведеним актом списання ТМЦ мали бути складена податкова накладна для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на TOB «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» (детально наведено вище), яка повинна була бути зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. У складі податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень 2018 року зазначені операції не було відображено. Таким чином, підприємством занижено податкові зобов`язання з ПДВ, на суму 51437 грн. за жовтень 2018 року.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 40 475 грн., у т.ч. по періодам: жовтень 2018 року на суму 28 221 грн.; листопад 2018 року на суму 12 254 грн.; та завищення суми від`ємного значення (по рядку 21 податкових декларацій з податку на додану вартість), у розмірі 10 962 грн. за березень 2019 року. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 09.10.2019 підготовче засідання було відкладено на 24.10.2019.

Ухвалою суду від 24.10.2019 провадження у справі було зупинене для надання сторонам часу для примирення до 25.11.2019.

В підготовчому судовому засіданні 25.11.2019 протокольною ухвалою суду підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду на 18.12.2019.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та вказав, що прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними, тому просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 18.12.2019 сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд встановив такі обставини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено, на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 05.06.2019 №1919, документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» за період діяльності з 01.04.2016 по 31.03.2019, з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, показників декларацій з податку на додану вартість за період з квітня 2016 року по березень 2019 року та показників фінансової звітності, з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, за результатами якої складено Акт від 19.06.2019 № 362/08-01-14-07/34676864.

Перевіркою встановлено порушення«Промснабресурс XXI» при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 п. 188.1 ст.188, п. 189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 40 475 грн., у т.ч. по періодам: жовтень 2018 року на суму 28 221 грн.; листопад 2018 року на суму 12 254 грн.; та завищення суми від`ємного значення (по рядку 21 податкових декларацій з податку на додану вартість), у розмірі 10 962 грн. за березень 2019 року.

24 липня 2019 року на підставі висновків акту перевірки від 19.06.2019 № 362/08-01-14-07/34676864 відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення № 0010861407, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 50593,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями – 40475 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями) 10118,75 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0010871407, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 10962 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями – рішеннями, вважаючи їх неправомірними, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 24.07.2019 № 0010861407 та від 24.07.2019 № 0010871407 повністю.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

П.189.1 ст.189 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов`язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства) встановлюється Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30 листопада 1999 року №291 (далі по тексту - Інструкція №291).

Відповідно до загальних положень Інструкції № 291 план рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою - номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.

Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків. Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, що не наведена в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм цієї Інструкції, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб.

Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

Рахунки класів 0-7 є обов`язковими для всіх підприємств.

Рахунки класу 9 "Витрати діяльності" ведуться всіма підприємствами з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 "Витрати за елементами".

Відповідно до положень Інструкції №291 на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

Зокрема, на субрахунках 281-284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом - зменшення. На субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

На рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут".

Рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності" має такі субрахунки: 940 "Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю", 941 "Витрати на дослідження і розробки", 942 "Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти", 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів", 944 "Сумнівні та безнадійні борги", 945 "Втрати від операційної курсової різниці", 946 "Втрати від знецінення запасів", 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей", 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки", 949 "Інші витрати операційної діяльності".

На субрахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" ведеться облік нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження, та реалізації. Одночасно із списанням цінностей, винних у нестачі яких не встановлено, на витрати, балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 "Списані активи".

Судом встановлено, що номенклатура товарів праймер сірий 1 л., фарба епоксидна WG-ВЕЛЕФОРС СV чорний ком.А 22, 8 кг., емаль 9016 RAL 2К PUR3:1 15, 34 л. позивачем ведеться по субрахунку 281 «Товари на складі», на якому ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

Товари, відображені у таблиці на с.8 акту перевірки, які начебто було списано, на початок 2018 року обліковувались по субрахунку 281 у такій кількості: праймер сірий 1 л., фарба епоксидна WG-ВЕЛЕФОРС СV чорний ком.А 22, 8 кг., емаль 9016 RAL 2К PUR3:1 15, 34 л. - 40 л. У цій же кількості зазначені товари залишились у позивача на кінець 2018 року, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по субрахунку 281.

Тобто, відповідно до оборотно-сальдової відомості рахунку 281 за 2018 рік у позивача відсутня нестача номенклатури товарів, що відображена у таблиці на с.8 акту перевірки, яка повинна бути відображена за кредитом цього рахунку, та за дебетом рахунку 947.

Відповідно до Головної книги за 2018 рік та Оборотно-сальдової відомості за 2018 рік не здійснювалось ведення рахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей», обороти за яким у 2018 році відсутні взагалі.

Таким чином, податковим органом у акті перевірки необгрунтовано зазначено недостачу товару, який залишився на дебеті 281 рахунку на кінець звітного періоду, тобто у фактичній наявності.

Відповідно до п.2.6 розділу II Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 24.01.2011 № 25), (далі - НП(С)БО 25), у статті "Запаси" відображається вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектувальних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання в ході нормального операційного циклу. У цій статті також наводяться витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), валова заборгованість замовників за будівельними контрактами. Окремо відображається готова продукція, в якій наводиться собівартість виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам, сільськогосподарська продукція в оцінці, визначеній відповідно до Положення (стандарту) 30, а також наводиться покупна вартість товарів, придбаних підприємствами для подальшого продажу.

Згідно із п.2.19 розділу II Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 (далі - Методичні рекомендації №433), у статті "Запаси" відображається загальна вартість активів, які визнаються запасами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 751/4044 (зі змінами) (далі - Положення (стандарт) 9), зокрема, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. У разі відповідності ознакам суттєвості може бути окремо наведена у додаткових статтях інформація про вартість виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів. До підсумку балансу включається загальна вартість запасів, інформація про вартість окремих складових запасів наводиться у додаткових статтях в межах загальної суми.

Відповідно до п.5.6 розділу II НП(С)БО 25 у статті "Інші витрати" відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов`язані із запозиченнями; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Згідно із п.3.20 розділу III Методичних рекомендацій №433 у статті "Інші витрати" відображаються собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; витрати підприємств (крім тих, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами) від зміни балансової вартості фінансових інструментів, які оцінюються за справедливою вартістю; інші витрати, які виникають у процесі господарської діяльності (крім фінансових витрат), але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до спрощеного фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік, отриманого Державною фіскальною службою 28.02.2019 відповідно до квитанції №2, реєстраційний номер 9004495889:

- у рядку 1100 "Запаси" позивачем відображено суму 1 338,7 тис. грн. на початок звітного року, що відповідає сальдо на початок періоду Оборотно-сальдової відомості за 2018 рік, а саме сумі Дт 20 (164 226,37 грн.), Дт 28 (1 174 501,50 грн.), та суму 884,7 тис. грн. на кінець звітного періоду, що відповідає сальдо на кінець періоду Оборотно-сальдової відомості за 2018 рік, а саме сумі Дт 20 (164 405,93 грн.), Дт 28 (720 303,51 грн.);

- у рядку 2165 "Інші витрати" позивачем відображено за звітний період суму 1 202,2 тис. грн., що відповідає оборотам за період Оборотно-сальдової відомості за 2018 рік, а саме сумі Дт 92 (813 095,03 грн.), Дт 93 (359 237,01 грн.), Дт 94 (29 854,67 грн.).

Оскільки дані спрощеного фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік відповідають даним бухгалтерського обліку, відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, то суд вважає, що вказана у акті перевірки нестача товарно-матеріальних цінностей не знаходить свого підтвердження із фактичними даними.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Так, відповідно до наказу №29-09-18-1 від 29.09.2018 «Про порядок проведення інвентаризації товарних залишків по складу Головний станом на 01.10.2018» на підприємстві проведено щорічну інвентаризацію, результати якої зафіксовані в інвентаризаційному опису від 01.10.2018р. та Протоколі інвентаризаційної комісії від 03.10.2018.

Згідно із п.5 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі - Положення), інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Згідно із п.3 розділу IV Положення результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

Після проведення інвентаризації позивачем також складено Звіряльну відомість результатів інвентаризації запасів від 03.10.2018 за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України 17.06.2015 №572, яка не містить виявлених розбіжностей між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів.

Однак, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував у чому полягає порушення позивачем вимог пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, зокрема в частині нестачі товарно- матеріальних цінностей. Крім того, акт списання товарно-матеріальних цінностей від 03.10.2018, на який відповідач посилається в акті перевірки та у своєму відзиві, до суду так і надано не було.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі по тексту - Порядок), факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пункт 4 розділу ІІІ Порядку встановлює, що описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

1) результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків, зборів відповідно до затвердженого плану перевірки. У цій частині акта (довідки) документальної перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) документальної перевірки у разі необхідності додаються відповідні аналітичні таблиці. Крім того, наводяться дані про наявність та результати перевірки пільг, наданих відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок, збір отримано пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються);

2) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Однак, суд звертає увагу, що в акті перевірки не зазначено про суть такого порушення та в чому воно виявилось, зокрема, відповідач не навів документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту нестачі товарно-матеріальних цінностей.

В спростування тверджень відповідача, викладених в акті перевірки та у відзиві на позовну заяву, позивач довів, що в нього в наявності є всі необхідні та правильно оформлені документи, які підтверджують відсутність факту нестачі товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 257187 грн., в тому числі ПДВ 51437 грн.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, суд приходить до висновку про помилковість висновків акта перевірки про порушення позивачем пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України та протиправність визначення суми податкового зобов`язання, у зв`язку із чим податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 24.07.2019 № 0010861407 та від 24.07.2019 № 0010871407 підлягають скасуванню.

Суд вважає за потрібне наголосити на необхідність дотримуватися позиції Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п. 53 рішення по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Наведені в даній справі відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази субєкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промснабресурс ХХІ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ" (вул. Складська, буд. 8, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69083, код ЄДРПОУ 34676864) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, Запорізька область,69107,код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 № 0010861407, винесене Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 № 0010871407, винесене Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснабресурс ХХІ" (вул. Складська, буд. 8, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69083, код ЄДРПОУ 34676864) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, Запорізька область,69107, код ЄДРПОУ 39396146) сплачену суму судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено та підписано 03.01.2020.

Суддя А.В. Сіпака