Ухвала суду № 86825878, 10.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

10 січня 2020 р. Справа №200/280/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Селидівської міської ради (місцезнаходження: вул. К.Маркса, буд. 8, м. Селидове, Донецької області, 85400), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними та скасування рішень від 25.09.19 № 7/48-1473, № 7/48-1474 про надання дозволу на установку групи тимчасових споруд, -

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Селидівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень від 25.09.19 № 7/48-1473, № 7/48-1474 про надання дозволу на установку групи тимчасових споруд.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони фізичним особам-підприємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 установлювати групи тимчасових споруд у м. Селидове, біля міського ринку.

В обґрунтування вищевказаної заяви, позивачем зазначено, що по-перше, ним подано до суду позовну заяву про визнання протиправними та скасування рішень від 25.09.19 № 7/48-1473, № 7/48-1474 про надання дозволу на установку групи тимчасових споруд, а по-друге, після отримання відповідного дозволу вищевказані особи розпочали установку тимчасових споруд

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Розглядаючи та вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Згідно з приписами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивачки, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого клопотання про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ, за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Суд також враховує співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Згідно із заявою про забезпечення позову позивач просить суд заборонити третім особам, вчиняти дії щодо установлення тимчасових споруд до вирішення справи.

При цьому позивач не вказує наслідків невжиття таких заходів забезпечення позову, що може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Окрім того, суду не надано жодного доказу на підтвердження викладених у заяві обставин, в тому числі щодо початку встановлення тимчасових споруд.

Суд вважає, що без дослідження всіх обставин та доказів у справі задоволення вимог викладених у заяві про забезпечення позову зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову. Крім того, до клопотання позивачем не долучено достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Таким чином, у ході розгляду заявленого клопотання судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При цьому, відсутні очевидні ознаки протиправності рішень відповідача. Оцінку вказаним діям відповідача буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належних, допустимих та достовірних доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене, та враховуючи відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення будь-яких дій, та прийняття рішень з боку відповідача про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою стосовно визначених земельних ділянок, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Селидівської міської ради (місцезнаходження: вул. К.Маркса, буд. 8, м. Селидове, Донецької області, 85400), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними та скасування рішень від 25.09.19 № 7/48-1473, № 7/48-1474 про надання дозволу на установку групи тимчасових споруд – відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Лазарєв