Ухвала суду № 86825618, 08.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

08 січня 2020 р. Справа № 120/10/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

про: визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити дії.

Згідно статті 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Згідно з частиною 1 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Так, позивачем у позовній заяві в якості третьої особи вказано Петрашівську сільську раду Ямпільського району Вінницької області.

Так, положеннями статті 49 КАС України визначено наступні статуси третіх осіб, а саме: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін.

Разом з цим, згідно частиною 2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з частиною 4 статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Частиною 5 статті 49 КАС України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Враховуючи те, що позивачем не подано до суду обґрунтованої заяви про залучення вищезазначеної третьої особи до участі у справі, в позовній заяві не надано обґрунтувань необхідності залучення до справи третьої особи та не зазначено, на які права чи обов`язки означеної особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, а також не вказано її статус у відповідності до статті 49 КАС України, суд не може визначити склад сторін при відкритті провадження у справі, тому позивачу необхідно надати обґрунтоване клопотання про залучення третьої особи у справі.

Поряд із цим, відповідно до частини 1, 2 та 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Із матеріалів позовної заяви слідує, що позивач оскаржує бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та просить повторно розглянути клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Дане клопотання позивача датоване 25.03.2019 року, проте до суду з позовною заявою останній звернувся лише 02.01.2020 року. Разом з тим, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та відповідних доказів щодо причин пропуску строку - суду не надав.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Так, пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» починаючи з 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2102,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 840,80 грн.

Відповідно до змісту позовних вимог позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру. При цьому друга позовна вимога є похідною від першої, у зв`язку з чим в цілях оплати судовим збором заявлені позовні вимоги слід вважати однією позовною вимогою немайнового характеру. Відтак, при зверненні до суду позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн.

Разом із тим, до матеріалів позовної заяви доказів сплати судового збору не надано. З огляду на викладене, позивачу слід надати докази сплати суми судового збору в розмірі 840,80 грн.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:

- надання суду обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи до участі у справі;

- надання суду обґрунтованого клопотання щодо поважності причин пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду, а також доказів на підтвердження поважності таких причин.

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 840,80 грн за наступними реквізитами: одержувач: УК у м. Вінниці/м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 38054707, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA848999980000034318206084001, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись статтею 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна