Ухвала суду № 86824071, 28.12.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/66868/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бортницька В.В. з участю секретаря Лисиця О.О., прокурора Бурдейна М.В., захисника Лебедєва В.В. підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Перегінець О.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється за ч.4 ст.190 КК України у кримінальному провадженні №12017080050005541 від 27.12.2017,

ВСТАНОВИВ:

Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12017080050005541 від 27.12.2017, за фактом вчинення шляхом зловживання службовим становищем, дій направлених на придбання та збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, а також заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, вчинені в особливо великих розмірах, а також вчинення фінансових операцій та правочинів з коштами в особливо великому розмірі, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ст. 198, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.

26.12.2019 за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017080050005541 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою.

Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління НП України Перегінець Олександр Юрійовичзвернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавляння волі на строк до 12 років, у зв`язку з чим, усвідомлюючи невідворотність покарання та використовуючи наявні в нього зв`язки, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні та таким чином перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а відтак застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, які просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на недоведеність висунутої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованих злочинів, позитивні дані про особу підозрюваного, а також відсутність в кримінальному провадженні ризиків, з якими закон пов`язує доцільність застосування до особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.4 ст.190 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочинів за викладених у клопотанні органу досудового розслідування обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна.

Як особа ОСОБА_1 характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має вищу освіту та визначене місце проживання, за якими характеризується позитивно.

Незважаючи на позитивні дані про особу підозрюваного, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих злочинів, характер та обставини вчинення злочинів, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру, в тому числі вчинення злочинів за попередньою змовою групою осіб, тяжкість наслідків, що настали у виді заподіяння збитків в особливо великому розмірі, майновий стан підозрюваного, який свідчить про наявність в нього об`єктивної можливості переховуватися від слідства та суду шляхом виїзду за кордон, а також наявність значного суспільного інтересу в забезпеченні об`єктивності досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, і приходить до висновку про доведеність прокурором ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі та усвідомлюючи невідворотність покарання, використовуючи наявні в нього зв`язки, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, а відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 в подальшому при здійсненні досудового розслідування в якості запобіжного заходу належить утримувати під вартою.

Позитивні характеристики підозрюваного ОСОБА_1 , на що посилався захисник при розгляді клопотання, не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених п.п. 1-5 ст. 177 КПК України.

Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя обирає ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов`язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , особливо великий розмір заподіяних збитків, позитивні дані про особу підозрюваного та його майновий стан, слідчий суддя вважає доцільним визначити заставу в розмірі 8 000 000 грн., яка в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Перегінець О.Ю. - задоволити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб, а саме до 25.02.2020 року включно.

Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 8 000 000 гривень, яка може бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р UA738201720000037318005112089;

МФО 820172;

код ЄДРПОУ: 26268059;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

Покласти на підозрюваного, в разі внесення застави, наступні обов`язки, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- повідомляти прокурора, слідчого, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з дня внесення застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В. Бортницька