Рішення № 86821070, 18.09.2019, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/449/19

(провадження № 2/658/574/19)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Каховка Херсонської області

Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі

в складі головуючого судді Марків Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Ганжевої В.Г.,

у відкритому судовому засіданні розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області про визнання угоди дійсною та визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача про визнання угоди дійсною, визнання права власності на спадкове майно.

Вимоги мотивовано тим, що 29 листопада 1997 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір міни нерухомості, зареєстрований Херсонською товарною біржею «ВА-БАНК» за реєстраційним номером № 371, відповідно до умов якого ОСОБА_2 , ОСОБА_2 передала квартиру АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 передала житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2 у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_2 .

Під час укладення вказаного договору між сторонами не було досягнуто згоди про подальше нотаріальне його посвідчення, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 вважала реєстрацію договору на біржі достатнім.

На даний час позивач позбавлений можливості реалізувати своє право власності на житловий будинок в повному обсязі - зазначена угода не входить до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, що перешкоджає державному реєстратору в її прийняті для внесення даних до реєстру.

ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті діда позивача ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить зазначена частка житлового будинку. Спадщину після його смерті прийняли ОСОБА_1 , ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті баби позивача ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить частка житлового будинку.

ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлої, спадщину прийняв шляхом звернення із заявою у встановленому законом порядку.

Можливість оформити спадкові права на житловий будинок в нотаріальному порядку відсутня, у зв`язку з тим, що наданий договір міни не посвідчений нотаріально. З цих підстав 10 грудня 2018 року державним нотаріусом Каховської районної державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок.

За вказаних обставин позивач просив: визнати дійсним договір міни нерухомості від 29 листопада 1997 року, визнати за ним як за спадкоємцем право власності на житловий будинок.

Відзив на позов не надходив.

В судове засідання позивач, відповідач не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином у встановленому порядку подали заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Відповідно до змісту указаних заяв, позивач на задоволенні позову наполягав, представник відповідача позов визнав.

Судом ухвалено про проведення судового засідання за відсутності учасників справи.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору міни нерухомості, зареєстрованого товарною біржею «ВА-БАНК» за реєстраційним № 371, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 передали квартиру АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 передала житловий будинок за літерою «А», з господарськими спорудами «Б», «В», «Г», «Д», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 у власність ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Відповідно до умов договору, він підлягає реєстрації у БТІ за місцем розташування об`єкта нерухомості, яка була проведена Каховським БТІ. Відповідно до внесеного запису в реєстрову книгу, житловий будинок АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на праві приватної власності (а.с. 7, 7 зв.).

Конституцією України гарантується, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно з ч. 1 ст. 42 ЦК України 1963 року, угоди можуть бути укладені у таких формах: усній; письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Відповідно до ст. 47 ЦК України 1963 року нотаріальне посвідчення угод є обов`язковим лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст.48 цього Кодексу.

До договору міни застосовуються правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін (ст. 242 ЦК України 1963 року).

За договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 224 ЦК України 1963 року).

Згідно із ч. 1 ст. 227 ЦК Української РСР, 1963 року договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідченим, якщо однією із сторін є громадянин.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції від 26 січня 1993 року, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди (ст. 153 ЦК України 1963 року).

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин.

Встановлені під час розгляду справи обставини свідчать про те, що зміст укладеного договору не суперечить чинному на час його укладення законодавству, істотні умови для договору міни виконані сторонами, зазначений договір зареєстрований в КП «Каховське БТІ», як правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на житловий будинок, тому вважає за можливе на підставі ст. 47 ЦК України 1963 року визнати укладений договір міни нерухомості від 29 листопада 1997 року, посвідчений товарною біржею «ВА-БАНК», дійсним.

ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказане підтверджується свідоцтвами про народження ОСОБА_1 , про укладення шлюбу (а.с. 31, 32, 33).

10 грудня 2018 року державним нотаріусом Каховської районної нотаріальної контори Зюзю С.Л. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_2 , що належав його діду ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю нотаріального посвідчення договору міни (а.с. 26, 26 зворот).

Згідно з постановою нотаріуса, після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу № 327/2007.

21 грудня 2007 року з заявою про прийняття спадщини звернулися онук померлого ОСОБА_1 та дружина померлого ОСОБА_4 (обов`язкова частка в спадщині).

Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини або видачу свідоцтва про право на спадщину не зверталися.

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

18 квітня 2005 року ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповідала належний їй житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 27).

ОСОБА_4 єдиний спадкоємець за заповітом, який прийняв спадщину, до складу якої входить не припинене на день смерті спадкодавця право власності на житловий будинок.

Таким чином суд вбачає, що позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на спадщину після смерті діда, баби шляхом отримання у встановленому порядку свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса за місцем відкриття спадщини через відсутність нотаріального посвідчення договору міни на житловий будинок після смерті спадкодавців.

Суд вважає, що порушені через відсутність умов для їх оформлення спадкові права ОСОБА_1 підлягають захисту шляхом визнання за ним права власності на успадкований житловий будинок.

Керуючись ст.ст. 3 10, 13, 18, 200, 263 - 265, 268 ЦПК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстраційного обліку місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Любимівської селищної ради Херсонської області (адреса місцезнаходження: смт. Любимівка Каховського району Херсонської області, вул. Центральна, 38; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26518409) про визнання угоди дійсною та визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати договір міни квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: смт. Любимівка Каховського району Херсонської області , укладений між ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 29листопада 1997 року, посвідчений товарною біржею «ВА-БАНК» за реєстраційним №371, дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з: житлового будинку «А», площею 83,7 кв.м.; прибудови «а», площею 38,6кв.м.; ганку з навісом «а1», площею 11,9 кв.м.; котельні «Б», площею 6,1 кв.м.; сараю «В», площею 59,5 кв.м.; вбиральні-душа «Г», площею 4,7 кв.м.; гаражу «Д», площею 41,4кв.м.; підвалу «під Д», площею 16,0 кв.м.; входу в підвал «Ж», площею 5,0 кв.м.; огорожі № 1-4; споруд № 5.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.А. Марків