Ухвала суду № 86820001, 03.01.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/609/19

6/357/10/20

У Х В А Л А

03 січня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого Кошель Б. І.

при секретарі Тодосієнко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 в м. Біла Церква подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, стягувач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Сузір`я», боржник – ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку. Просив суд вирішити питання про звернення стягнення на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності №16252 від 26.11.1996, виданого виконкомом Білоцерківської міської ради ( реєстрова книга №108 реєстровий №12562).

Ухвалою суду від 18.11.2019 року призначено справу до розгляду, в порядку ч. 11 ст. 440 ЦПК України.

Сторони у судове засідання не з`явилися, приватний виконавець подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, приходить висновку, що подання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 15 квітня 2019 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Сузір`я» коштів у розмірі 149 162 грн. 11 коп. та судовий збір у розмірі 2 237 грн. 43 коп..

12 серпня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59784253.

Як вбачається з матеріалів справи боржник ОСОБА_1 отримав постанову про відкриття провадження у справі особисто 20.08.2019 року.

Того ж дня, відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», накладено арешт майна на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику. Вказана постанова також направлена за адресою боржника, яка вказана у виконавчому документі.

Відповідно до ч. 2, 5, 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах; у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення; виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.

Звертаючись до суду з вказаним поданням, приватний виконавець посилається на лист Комунального підприємства Київської міської ради «Південне бюро технічної інвентаризації» та свідоцтво про право власності, які свідчать про належність боржнику ОСОБА_1 частини вказаної квартири.

Разом з тим, право власності на вказане нерухоме майно не зареєстровано за боржником у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, згідно ч.1 та п.4 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

У відповідності до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Разом із тим, відповідно до ст.76 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи на підставі будь-яких даних, які є доказами. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми (статті 77-80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суду не надано доказів та матеріали подання таких не містять, на підтвердження того, що державним виконавцем відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», проводилась перевірка майнового стану боржника та з`ясування джерел отримання ним прибутків, а саме, здійснення державним виконавцем запитів стосовно боржника до органів ПФУ, ДФС, про виклик державним виконавцем боржника, тощо.

Так приватним виконавцем в поданні не зазначено і не надано жодного письмового доказу на підтвердження того факту, що боржник має недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Крім того, як вбачається з листа Комунального підприємства Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» від 15.08.2019 року за вих. № 2026, відповідно до паперових носіїв станом на 01.01.2013 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Наведене підтверджується і свідоцтвом про право власності на житло № 16252 від 26.11.1996 року.

Та відповідно до статті 371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

Статтею 366 ЦК України визначено, що кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.

У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Згідно ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Разом з тим, відсутність судового акту про виділ частки боржника у спільній квартирі (за наявності такої технічної можливості) грубо порушує конституційні права інших співвласників - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки згідно ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла.

Відсутність чітко визначеної житлової площі для окремого користування співвласників та встановлення місць загального користування у квартирі породжує невизначеність в правах майбутнього співвласника майна та співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що приватним виконавцем не доведено обставин, що підтверджують передбачені Законом підстави, які б свідчили про необхідність звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_3 , тому з метою уникнення порушення конституційних прав громадянина на житло, суд доходить до висновку про залишення без задоволення подання про звернення стягнення на 1/3 частку нерухомого майна боржника, яке не було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Що узгоджується з правовим висновком зазначеним в Постанові Верховного Суду від 23.01.2019 року, справа № 552/6400/15-ц, № 79516602.

Керуючись ст. ст. 258 - 261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, стягувач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Сузір`я», боржник – ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяБ. І. Кошель