Рішення № 86814014, 09.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/402

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2020 року м. Київ № 640/10455/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України

до Антимонопольного комітету України

третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спора на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОСФЕРА»

третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спора на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД»

про визнання протиправними та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України (надалі - позивач), адреса: 01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, буд. 24 до Антимонопольного комітету України (надалі - відповідач), адреса: 03680, місто Київ, вулиця Митрополіта Липківського, буд. 45, третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спора на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОСФЕРА» (надалі - третя особа 1), адреса: 01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, буд. 44, третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спора на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД» (адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, корпус 21 (надалі - третя особа 2), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 5842-р/пк-пз від 13.05.2019 р. Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі - Рішення).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

23.07.2019 р. на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши вказану заяву, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 29.07.2019 р. заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишив без задоволення.

Крім того, враховуючи той факт, що позивачем оскаржується рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 5842-р/пк-пз від 13.05.2019, яке стосується і тендерної пропозиції позивача, і тендерної пропозиції, яка подавалась товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД», суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залучення останнього до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки рішення в цій справі може вплинути на права та/або обов`язки вказаного товариства.

Враховуючи предмет та підстави заявленого позову, Окружний адміністративний суд міста Києва 18.11.2019 р. постановив ухвалу, якою залучив в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД» (адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, корпус 21), яким подано пояснення у справи та підтримано позовні вимоги позивача.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що його Рішення є законним та обґрунтованим, а підстави для задоволення даного адміністративного позову - відсутні.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15.03.2019 р. позивач розпочав процедуру закупівлі: код ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти (Бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро) (наливом)).

На торги подали пропозиції наступні учасники:

1. ТОВ «НАФТОСФЕРА»;

2. ТОВ «МАНГО-ГРУП»;

3. ТОВ «КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД».

Згідно протоколу № 48 засідання тендерного комітету Автобази управління справами Апарату Верховної Ради України від 09.04.2019 р.:

«3. Визначити тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД» такою, що відповідає вимогам тендерної документації на закупівлю: код ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти (Бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро) (наливом)).

4. Визначити Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД» переможцем відкритих торгів на закупівлю: код ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти (Бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро) (наливом)), та прийняти рішення про намір укласти договір з ТОВ «КИЇВАВТОНАФТОТРЕЙД».

Не погоджуючись із рішенням тендерного комітету позивача третьою особою 1 через електронну систему закупівель до відповідача подана скарга № UA-2019-03-15-002295-a.b3 від 19.04.2019 р. щодо порушення позивачем порядку проведення процедури закупівлі за предметом «ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти (Бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро) (наливом)).

У своїй скарзі третя особа 1 повідомила про порушення позивачем порядку проведення процедури закупівлі та просило, зокрема, зобов'язати його скасувати рішення про відхилення пропозиції третьої особи 1 та рішення про визначення переможця процедури закупівлі.

Рішенням відповідача № 4919-р/ПК-пз від 23.04.2019 р. скарга прийнята до розгляду.

В ході розгляду зазначеної скарги позивача, відповідач встановив наявність підстав для її задоволення, у зв'язку із чим прийняв Рішення, яким задовольнив скаргу третьої особи 1.

Вважаючи Рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідач прийняв Рішення, яке позивач вважає протиправними, у зв'язку із чим оскаржив його до суду.

Позивач у своєму позові посилається на наступні факти та норми права.

Щодо рішення тендерного комітету позивача про відхилення тендерної пропозиції третьої особи 1

Під час розгулу документів, поданих у складі тендерної пропозиції третьої особи 1 встановлено наступне.

Пунктом 7.7. Розділу І, Додатку 1 Тендерної документації для процедури - відкриті торги на закупівлю: Код ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти (Бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро) (наливом)) (надалі - Документація) «Перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника кваліфікаційним критеріям та іншим умовам» на закупівлю: код ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти (Бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро) (наливом)) передбачено подання учасником у складі тендерної пропозиції наступних документів: завіреної/-них копії/-й погоджених дозволів умов та режимі перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника по центральній частині м. Києва, в т. ч. вулицею Євгенія Коновальця.

У складі тендерної пропозиції третьої особи 1 відсутні такі документи як: завірена/-ні копія/-ї погоджених дозволів узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника по центральній частині м. Києва, в т. ч. вулицею Євгенія Коновальця, що не відповідає вимогам п. 7.7. Розділу 1 Додатку І Документації.

Згідно з п. 3 Приміток до Розділу І Додатку 1 Документації у випадку відсутності у учасника будь-якого документу, передбаченого вимогами цієї документації, такий учасник обов'язково подає окрему довідку з обґрунтуванням відсутності такого документу з посиланням на відповідні акти законодавства.

Третя особа 1 у складі тендерної пропозиції надала лист - пояснення № 32 від 27.03.2019 р., в якому зазначено, що відповідно до чинного законодавства України, у т. ч. Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2018 р. № 656 «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажів» (надалі - Наказ № 656) - видачу такого документу, як погоджених дозволів узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом, на думку третьої особи 1 - не передбачено.

Позивач зазначає, що така позиція третьої особи 1, з урахуванням сутності листа пояснення № 32 від 27.03.2019 р., ґрунтується на детальному аналізі Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» та Наказу № 656.

Відтак, позивач робить висновок про те, що шляхом надання такого листа пояснення, третя особа 1 підтвердила факт повного розуміння нею вимог вищезазначених нормативних актів в частині обов'язкової наявності конкретної дозвільної документації, пов'язаної із здійсненням перевезень небезпечних вантажів, проте не надав такої дозвільної документації з посиланням на певні надумані обставини, котрі (пояснення) жодним чином не спростовують його обов'язку в частині їх (дозволів) розробки та погодження / надання у складі тендерної пропозиції.

Також позивач зазначає, що згідно з абз.4 ч.2 ст.8 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з органами Національної поліції маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів, забезпечивши своєчасний огляд транспортних засобів територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу; під час перевезення не відхиляється від узгодженого маршруту, додержуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантаж.

Крім того, п. 5. ч. 4 Розділу ІІІ «Порядку погодження та оформлення маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів», затвердженого Наказом № 656, визначено, що у погодженні маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів у п. 4 зазначаються особливі умови перевезення небезпечного вантажу: Додаткові умови визначаються для конкретного перевезення та залежать від ступеня небезпеки вантажів, що перевозяться, дорожніх умова, маршруту перевезення, установлених на ділянках маршруту обмежень на рух транспорту, погодних умов.

Таким чином, отримання погоджених дозволів узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом передбачено Наказом № 656, який затверджує порядок видачі та оформлення:

- свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів;

- погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

Отже, позивач вважає, що третя особа 1 своїм листом № 32 від 27.03.2019 р. підтвердила факт відсутності дозвільних документів в частині умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника по центральній частині м. Києва, в т.ч. вулицею Євгена Коновальця, одним з яких, крім перерахованих в ПДР, є погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, що додатково підтверджується поданим третьою особою 1 у складі тендерної пропозиції листом Департаменту патрульної поліції № 7837/41/27/02-2019 від 16.04.2019 р.

Відтак, позивач робить висновок і звертає увагу суду на те, що тендерна пропозиція третьої особи 1 не відповідає вимогам Документації, оскільки зазначеним учасником не надано погоджених дозволів узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника по центральній частині м. Києва, в т.ч. вулицею Євгена Коновальця, а лист-пояснення № 32 від 27.03.2019 р. не спростовує обов'язки особи, яка здійснює таке перевезення, в частині їх (дозволів) розробки та погодження /надання в складі тендерної пропозиції.

Згідно з положеннями п.4. ч.1. ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (надалі - Закон № 922) замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

З огляду на викладені вище обставини, тендерним комітетом позивача, одноголосно, прийнято рішення про визначення тендерної пропозиції третьої особи 1 такою, що не відповідає умовам Документації, що відображено у Протоколі № 48 засідання тендерного комітету Автобази управління справами Апарату Верховної Ради України від 09.04.2019 р.

Щодо Рішення відповідача № 5842-р/пк-пз від 13.05.2019 р.

В обґрунтування неправомірності прийнятого відповідачем Рішення позивач зазначає наступне.

Позивач вважає, що Рішення вмотивовано виключно тією обставиною, що з урахуванням умови документації про те, що у випадку відсутності у учасника будь-якого документу, передбаченого вимогами цієї документації, такий учасник обов'язково подає окрему довідку з обґрунтуванням відсутності такого документу з посиланням на відповідні норми актів законодавства (п.3 Приміток до Розділу І, Додатку І до Документації), то сама Документація ніби не містить умов щодо оформлення погоджених дозволів узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника по центральній частині м. Києва, в т.ч. вулицею Євгена Коновальця.

Тобто, на думку відповідача, умова документації в частині надання учасником погоджених дозволів узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника, - автоматично не діє, оскільки учасником подано відповідний лист-пояснення.

Керуючись виключно цією обставиною, відповідач дійшов висновку про неправомірність рішення позивача в частині відхилення тендерної пропозиції третьої особи 1 з підстав невідповідності цієї пропозиції учасника умовам Документації, оскільки документація, начебто, не містить цієї умови.

Поряд з тим, з таким висновком відповідача позивач не погоджується, оскільки Документацією чітко передбачено поставку пального за фактичним місцезнаходженням позивача:

- місце, кількість, обсяг поставки товарів (надання послуг, виконання робіт): м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 24. Обсяг закупівлі: Бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро, наливом - 140 000 л. (п.4.3. Розділу 1 «Загальні положення «Документації;

- поставка продукції замовнику здійснюється постачальником на склад замовника: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 24 (надалі - склад) (Додаток № 4 Документації (проект договору п. 3.4.).

Тобто, позивач звертає увагу суду на те, що учасник (постачальник), в якого відсутні погоджені дозволи узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника по центральній частині м. Києва, в т.ч. вулицею Євгена Коновальця , - в подальшому не в змозі доставити відповідний товар позивачу на умовах тієї ж тендерної документації та в законний спосіб.

Разом з тим, Документація не містить жодної умови стосовно того, що подавши лист-пояснення такий учасник звільняється від обов'язку подавати визначений Документацією документ або документ аналогічного характеру.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає Рішення, що оскаржується, незаконним та просить скасувати його.

У своєму відзиві на адміністративний позов, поданий через канцелярію суду 23.07.2019 р. відповідач аналізує документи, що були подані позивачем та третьою особою 2, а саме.

Відповідач зазначає, що Документація не містить вимог щодо оформлення погоджених дозволів узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника по центральній частині м. Києва, в т.ч. вилицею Євгена Коновальця.

Відповідач звертає увагу на те, що у складі пропозиції третя особа № 1 надала, зокрема, у файлі « 18 Лист.pdf» № 32 від 27.03.2019 р., в якому третя особа 1 повідомляє про те, що ним надається документ, передбачений п.7.7. додатку 1 Документації з посиланням на Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» та Наказу № 656, як такий, що не передбачений чинним законодавством України.

Крім цього, відповідач зазначає, що пропозиція третьої особи 1 була відхилена у зв'язку із невідповідністю умовам Документації. Разом з тим, подання недостовірної інформації не було підставою відхилення пропозиції третьої особи.

На засіданні відповідача, що відбулось 13.05.2019 р. представник позивача підтвердив, що підставою відхилення пропозиції третьої особи 1 було невідповідність пропозиції умовам Документації.

Враховуючи викладене, відповідач встановив, що третя особа 1 не порушила умови Документації в цій частині, тому її пропозиція була неправомірно відхилена позивачем із зазначеної вище підстави.

Враховуючи інформацію, наведену вище, пропозиція третьої особи 1 була неправомірно відхилена з підстав, наведених у протоколі засідання тендерного комітету № 48 від 09.04.2019 р.

Відповідач стверджує, що відхиливши пропозицію третьої особи № 1 з підстав, наведених у протоколі засідання тендерного комітету № 48 від 09.04.2019 р., позивач порушив вимоги ст. 30 Закону № 922, та, як наслідок, неправомірно визначив третю особу 2 переможцем процедури закупівлі, порушив право третьої особи 1 на об'єктивний та неупереджений розгляд його тендерної пропозиції, що є порушенням вимог ст. 3 Закону № 922.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на ч.9. ст. 18 Закону № 922, згідно якої за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що права та законні інтереси третьої особи 1 можуть бути захищені шляхом зобов'язання позивача скасувати рішення про відхилення пропозиції третьої особи 1 та рішення про визнання переможця процедури закупівлі.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень ч.10. ст. 18 Закону № 922.

На підставі наведеного, відповідач робить висновок, що керуючись положеннями Закону № 922, відповідач прийняв Рішення, яким було зобов'язано позивача скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції третьої особи 1 та рішення про визначення третьої особи 2 переможцем за процедурою закупівлі «ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти (Бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро) (наливом)), оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі уповноваженого органу за № UA-2019-03-15-002295-a.b3 від 19.04.2019 р.

З урахуванням викладеного відповідач робить висновок, що Рішення є законним та обґрунтованим, а підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

Третя особа 1 не надала до суду пояснення щодо позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

НОРМИ ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо правових засад здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України № 922.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч.1.ст. 1 Закону № 922 тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 922 тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Тендерна документація повинна містити: інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; кількість товару та місце його поставки; місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ); строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій; інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками; у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.

Законом № 922 визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі). Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Порядок розгляду та оцінки замовником тендерних пропозицій визначений в ст. 28 Закону № 922.

Зокрема, відповідно до ч. 4 цієї статті, після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції

У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом (ч. 6 ст.28 Закону № 922).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 922 оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

Критеріями оцінки є, зокрема, у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна.

У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм ч. 4 ст. 10 цього Закону проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.

Відповідно до ч. 5. ст. 28 Закону № 922 у разі, якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на вебпорталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п`ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Частиною 1 статті 30 Закону № 922 встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:

1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;

3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;

4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Щодо органу оскарження у сфері державних закупівель

Законом № 922 передбачений механізм та порядок оскарження процедур закупівлі.

Відповідно до цього Закону суб'єктом оскарження в органі оскарження - є фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.

Органом оскарження в сфері державних закупівель є Антимонопольний комітет України.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель (стаття 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993, №3659-XII) (надалі - Закон № 3659).

Відповідно до ст.3 Закону № 3659 основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів. (стаття 4 Закону № 3659).

Відповідно до ч.1. ст. 7 уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Зокрема, Антимонопольний комітет України, здійснює контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (ч.3. ст. 7 Закону № 922).

У відповідності до ч. 3. ст. 8 Закону № 922 Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Постійно діюча адміністративна колегія (колегії) Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України повинен мати вищу освіту.

Член постійно діючої адміністративної колегії (колегій), який є пов`язаною особою із суб`єктом оскарження або замовником, не може брати участі в розгляді та прийнятті рішень щодо такої скарги і повинен бути замінений на час розгляду і прийняття рішення щодо такої скарги іншим державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, що визначається Головою Антимонопольного комітету України.

Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії (колегій) встановлюється відповідно до Закону № 3659, якщо інше не встановлено цим Законом.

За змістом ч.3. ст. 8 Закону № 922 Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних із участю у процедурах державної закупівлі, створює постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії приймаються від імені Антимонопольного комітету України. Рішення органу оскарження оформляються у письмовій формі та надсилаються не пізніше наступного робочого дня після їх прийняття Уповноваженому органу, суб`єкту оскарження, замовнику, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та редакції державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель, а в разі здійснення закупівлі за процедурою електронного реверсивного аукціону також оператору електронного майданчика. Рішення органу оскарження може бути оскаржено суб`єктом оскарження чи замовником до суду протягом місячного строку з дня, коли особа дізналася про його прийняття.

Статтею 18 цього ж Закону передбачено, що орган оскарження приймає протягом 15 робочих днів з дня отримання скарги обґрунтоване рішення, в якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні повністю чи частково; у разі коли скаргу не задоволено, - підстави та обґрунтування прийняття такого рішення; у разі коли скаргу задоволено повністю або частково, - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Отже, постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель за результатами розгляду скарг має прийняти обґрунтоване законне рішення, яке має містити висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, висновок органу оскарження про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні повністю чи частково, підстави та обґрунтування прийняття такого рішення.

Наведені правові норми свідчать, що орган оскарження перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльності замовника на предмет їх відповідності законодавству у сфері публічних закупівель, зокрема, Закону № 922.

Статтею ст. 121 Закону № 3659 визначено, що постійно діючі адміністративні колегії Антимонопольного комітету України утворюються Антимонопольним комітетом України з числа державних уповноважених Антимонопольного комітету України у складі трьох осіб.

Розпорядження та рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймаються шляхом голосування більшістю голосів присутніх на їх засіданнях членів.

Рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України приймається від імені Антимонопольного комітету України.

Щодо порядку оскарження процедур закупівлі

Порядок оскарження процедур закупівлі визначений Законом № 922, зокрема, ст. 18 вказаного Закону передбачено, що скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб'єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

Після розміщення скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб'єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

Відповідно до ч.1. ст. 18 зазначеного Закону скарга повинна містити таку інформацію: найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються; ім'я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб'єкта оскарження; підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати; обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи; вимоги суб'єкта оскарження та їх обґрунтування.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до суб'єкта оскарження може звернутись особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.

У своєму рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 Конституційний Суд України визначив, що охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

До скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 922 скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.

Згідно з ч. 9 ст. 18 Закону № 922 за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або не оприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема, зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

При цьому, ч. 10 ст. 18 вказаного Закону визначено, що орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях.

Таким чином, аналізуючи вказані норми, суд зазначає, що передбачений законом механізм оскарження процедури закупівлі - є способом захисту прав та інтересів учасників процедури закупівлі.

При цьому, орган оскарження в сфері державних закупівель, яким є відповідач, перевіряє дотримання законодавства у сфері публічних закупівель не за власною ініціативою, а на підставі скарги, оформленої у відповідності з вимогами закону та поданої у строк, визначений законом. Відповідач приймає рішення в межах одержаної за скаргою інформації.

З матеріалів справи вбачається, п.7.7. Розділу І, Додатку 1 Документації передбачено подання учасником у складі тендерної пропозиції наступних документів: завіреної/-них копії/-й погоджених дозволів умов та режимі перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника по центральній частині м. Києва, в т. ч. вулицею Євгенія Коновальця.

У складі тендерної пропозиції третьої особи 1 відсутні такі документи як: завірена/-ні копія/-ї погоджених дозволів узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника по центральній частині м. Києва, в т. ч. вулицею Євгенія Коновальця, що не відповідає вимогам п. 7.7. Розділу 1 Додатку І Документації.

Згідно з п. 3 Приміток до Розділу І Додатку 1 Документації у випадку відсутності у учасника будь-якого документу, передбаченого вимогами цієї документації, такий учасник обов'язково подає окрему довідку з обґрунтуванням відсутності такого документу з посиланням на відповідні акти законодавства.

Судом встановлено, що третя особа 1 у складі тендерної пропозиції надала лист - пояснення № 32 від 27.03.2019 р., в якому зазначено, що відповідно до чинного законодавства України, у т. ч. Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», наказу № 656 - видачу такого документу, як погоджених дозволів узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом, на думку третьої особи 1 - не передбачено.

Згідно змісту зазначеного листа, суд приходить до висновку, що третя особа 1 підтвердила факт повного розуміння нею вимог вищезазначених нормативних актів в частині обов'язкової наявності конкретної дозвільної документації, пов'язаної із здійсненням перевезень небезпечних вантажів, проте не надав такої дозвільної документації з посиланням на певні надумані обставини, котрі (пояснення) жодним чином не спростовують його обов'язку в частині їх (дозволів) розробки та погодження / надання у складі тендерної пропозиції.

Також суд зазначає, що згідно з абз.4 ч.2 ст.8 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з органами Національної поліції маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів, забезпечивши своєчасний огляд транспортних засобів територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу; під час перевезення не відхиляється від узгодженого маршруту, додержуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантаж.

Крім того, п. 5. ч. 4 Розділу ІІІ «Порядку погодження та оформлення маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів», затвердженого Наказом № 656, визначено, що у погодженні маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів у п. 4 зазначаються особливі умови перевезення небезпечного вантажу: Додаткові умови визначаються для конкретного перевезення та залежать від ступеня небезпеки вантажів, що перевозяться, дорожніх умова, маршруту перевезення, установлених на ділянках маршруту обмежень на рух транспорту, погодних умов.

Таким чином, отримання погоджених дозволів узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом передбачено Наказом № 656, який затверджує порядок видачі та оформлення:

- свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів;

- погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

Крім цього, суд зазначає, що третя особа 1 своїм листом № 32 від 27.03.2019 р. підтвердила факт відсутності дозвільних документів в частині умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника по центральній частині м. Києва, в т.ч. вулицею Євгена Коновальця, одним з яких, крім перерахованих в ПДР, є погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, що додатково підтверджується поданим третьою особою 1 у складі тендерної пропозиції листом Департаменту патрульної поліції № 7837/41/27/02-2019 від 16.04.2019 р.

Відтак, суд дійшов висновку, що тендерна пропозиція третьої особи 1 не відповідала вимогам Документації, оскільки зазначеним учасником не надано погоджених дозволів узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника по центральній частині м. Києва, в т.ч. вулицею Євгена Коновальця, а лист-пояснення № 32 від 27.03.2019 р. не спростовує обов'язки особи, яка здійснює таке перевезення, в частині їх (дозволів) розробки та погодження /надання в складі тендерної пропозиції.

Згідно з положеннями п.4. ч.1. ст. 30 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

З огляду на викладені вище обставини, суд вважає, що тендерним комітетом позивача, одноголосно, прийнято правомірне рішення про визначення тендерної пропозиції третьої особи 1 такою, що не відповідає умовам Документації, що відображено у Протоколі № 48 засідання тендерного комітету Автобази управління справами Апарату Верховної Ради України від 09.04.2019 р.

В обґрунтування неправомірності прийнятого відповідачем Рішення суд зазначає наступне.

Дослідивши зміст Рішення суд вважає, що останнє вмотивовано виключно тією обставиною, що з урахуванням умови документації про те, що у випадку відсутності у учасника будь-якого документу, передбаченого вимогами цієї документації, такий учасник обов'язково подає окрему довідку з обґрунтуванням відсутності такого документу з посиланням на відповідні норми актів законодавства (п.3 Приміток до Розділу І, Додатку І до Документації), то сама Документація ніби не містить умов щодо оформлення погоджених дозволів узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника по центральній частині м. Києва, в т.ч. вулицею Євгена Коновальця.

З такої позиції відповідача вбачається, що умова документації в частині надання учасником погоджених дозволів узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника, - автоматично не діє, оскільки учасником подано відповідний лист-пояснення.

Керуючись виключно цією обставиною, суд вважає, що відповідач помилково дійшов висновку про неправомірність рішення позивача в частині відхилення тендерної пропозиції третьої особи 1 з підстав невідповідності цієї пропозиції учасника умовам Документації, оскільки документація, начебто, не містить цієї умови.

Зазначене спростовується матеріалами справи, оскільки умовами та вимогами Документації чітко передбачено поставку пального за фактичним місцезнаходженням позивача:

- місце, кількість, обсяг поставки товарів (надання послуг, виконання робіт): м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 24. Обсяг закупівлі: Бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро, наливом - 140 000 л. (п.4.3. Розділу 1 «Загальні положення «Документації;

- поставка продукції замовнику здійснюється постачальником на склад замовника: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 24 (надалі - склад) (Додаток № 4 Документації (проект договору п. 3.4.).

З наведеного вбачається, що учасник (постачальник), в якого відсутні погоджені дозволи узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника по центральній частині м. Києва, в т.ч. вулицею Євгена Коновальця, - в подальшому не буде мати можливості доставити відповідний товар позивачу на умовах Документації та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Разом з тим, суд зазначає, що Документація не містить жодної умови стосовно того, що подавши лист-пояснення такий учасник звільняється від обов'язку подавати визначений Документацією документ або документ аналогічного характеру.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає Рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Окремо, суд зазначає наступне. Вимога Документації про подання учасником у складі тендерної пропозиції таких документів як завіреної/-них копії/-й погоджених дозволів умов та режимі перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника по центральній частині м. Києва, в т. ч. вулицею Євгенія Коновальця має на меті убезпечити замовника від виникнення у подальшому несприятливих для нього наслідків, пов'язаних із неможливістю поставки пального з причини відсутності у постачальника необхідних дозвільних документів в частині узгодження умов та режиму перевезення небезпечних вантажів автотранспортом постачальника по центральній частині м. Києва, в т.ч. вулицею Євгена Коновальця.

Таким чином, позивач, включивши цю умову та вимогу до Документації, мав на меті виключно переконатися в тому, що учасник буде мати можливість поставити предмет закупівлі, необхідний для безперебійної та злагодженої роботи автотранспорту позивача, зокрема, відразу після укладення договору.

Відсутність зазначених дозвільних документів, в свою чергу, може призвести до виникнення несприятливих наслідків, пов'язаних із можливим невиконанням позивачем, у зв'язку із цим, покладених на нього зобов'язань в частині автотранспортного обслуговування діяльності Верховної Ради України.

Відповідно до ч.2. статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, відповідачем не доведено наявність підстав для прийняття оскаржуваного Рішення. Тому таке Рішення є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відтак, у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано належних доказів, що стали підставою для прийняття Рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Відповідно до частини першої ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1 921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Автобази управління справами Апарату Верховної Ради України задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 5842-р/пк-пз від 13.05.2019 р. Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

3. Стягнути на користь Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України (адреса: 01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, буд. 24, ідентифікаційний код 05907124) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України (адреса: 03680, місто Київ, вулиця Митрополіта Липківського, буд. 45, ідентифікаційний код 00032767).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова