Рішення № 86813753, 20.12.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 р. № 400/1582/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., за участю секретаря судового засідання Кузьміної Б.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв,54001

про:визнання дій протиправними; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.03.2019 р. №00018791305, №00018801305, №00018781305,

За участю:

позивача: ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , від 18.06.10;

представників-

від позивача: Тітусь А. В., ордер серії МК № 153504, від 27.02.19;

від відповідача: Мерзлікін О.С., Довіреність № 14-29-10-04-07, від 20.12.18;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 ( далі: Позивач) звернувся з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області (далі: ГУ ДФС або Відповідач) та просив: Визнати дії ГУ ДФС у Миколаївській області щодо проведення перевірки ОСОБА_1 протиправними; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.03.2019 року, форми «В» № 00018791305; № 00018801305; № 00018781305.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд у загальному провадженні.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті з порушенням чинного законодавства України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та з перевищенням повноважень контролюючого органу.

Відповідач заперечив проти задоволення позову та просив відмовити в його задоволенні, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі висновків акту перевірки, є обґрунтованими та правомірними.

Суд заслухав правову позицію та доводи сторін, дослідив наявні в матеріалах справи докази, надав їм оцінку та встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем отримано листи ДФС України від 22.11.2018 №36393/7/99-99-13-04-03-17, від 16.01.2019 №1311/7/99-99-13- 04-03-17 та від 04.02.2019 №3392/7/99-99-13-04-03-17, згідно яких, було визначено відпрацювати зазначених в листах платників податків, які здійснюють відправлення товарів на предмет повноти декларування доходів і сплати податків, надано інформацію щодо отримання в тому числі ОСОБА_2 , грошових переказів через ТОВ «Пост Фінанс» за здійснення відправлень із залучення ТОВ «Нова пошта». Так згідно зазначеної інформації платник податків - фізична особа ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 фактично здійснив 13 364 одиниць поштових відправлень, на загальну оголошену вартістю на суму 4 493 383 грн. із залученням ТОВ «Нова Пошта» та фактично отримав дохід через ТОФ «Пост Фінанс» у вигляді грошових переказів на суму 4 654 054,00 грн.

30.11.2018 року Відповідачем надіслано лист до фізичної особи ОСОБА_2 №1831/Л/14-29-13- 05-11 для надання пояснень щодо здійснення діяльності у 2017 році.

Станом на 03.01.2019 лист був повернутий у зв`язку із закінченням терміну зберігання, хоча, як було з`ясовано в судовому засіданні направлений за адресою проживання Позивача.

Відповідачем за тією ж адресою рекомендованим листом 01.02.2019 року направлено ОСОБА_2 , копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмове повідомлення від 01.02.2019 за №46/14-29-01-04- 44, проте вони були повернуті у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Позивач їх не отримав.

Відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2017. В ході перевірки фізичної особи ОСОБА_1 досліджено документи, а саме листи ДФС України від 22.11.2018 №36393/7/99-99-13-04-03-17 від 16.01.2019 №1311/7/99-99-13-04-03-17 та від 04.02.2019 №3392/7/99-99-13-04-03-17, згідно яких платник податків - фізична особа ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 фактично здійснив 13 364 одиниць поштових відправлень, на загальну оголошену вартість на суму 4 493 383 грн. із залученням ТОВ «Нова Пошта» та фактично отримав дохід через ТОФ «Пост Фінанс» у вигляді грошових переказів на суму 4 654 054,00 грн.

Лише на підставі вищезазначених даних, Відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_2 , отримав дохід, тому відповідно до пп. ст. 164.2.20 п. 164.2 ст.164 ПК України дохід на суму 4 654 054,00 грн. є доходом, отриманим у вигляді сум грошових переказів за здійсненні відправлень поштових (іншого доходу), який підлягає відображенню у річній декларації про доходи та майновий стан за 2017 рік та сплати податку на доходи фізичних осіб та на підставі п. 167.1, ст.167 ПК України обчислив податок з доходів фізичних осіб за ставкою 18%, а саме: За 2017 рік : 4654054,00 грн. (4654054,00 грн. х 18% = 837729,72 грн.); на підставі пп. 1.2 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 (підпункт 1.3 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10) ПК України від обчислив військовий збір за ставкою 1,5%, а саме: За 2017 рік : 69810,81 грн. (4654054,00 грн. х 1,5% = 69810,81 грн.) та на підставі пп. ст. 164.2.20 п. 164.2 ст.164 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ встановив заниження фізичною особою - платником податку ОСОБА_2 доходу за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 рік в сумі 4654054,00 грн.

За результатами перевірки встановлено порушення: п. 16.1.2, 16.1.3., ст.16, пп. 49.18.4, п. 49.18 ст.49, п. 176.1 в) ст.176, п. 179.1. ст.179 ПК України, а саме не надання податкової декларації про майновий стан і доходи платника податків - фізичної особи за 2017 рік; п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п. 167.1, ст.167п. 179.7 ст. 179 ПК України, а саме заниження податкового зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 837 729,72 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017; п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п. 179.7 ст. 179 п. 16 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, а саме заниження податкового зобов`язання зі сплати військового збору в сумі 69810,81 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

За результатами перевірки Відповідачем складено акт від 27.02.2019 №294/14-29-13-05-11/3401505670, факт вручення якого Позивачеві 27.02.2019 року, не заперечується сторонами.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та подав заперечення від 05.03.2019 б/н вх. №661ФОП.

Відповідач за результатами розгляду заперечень, змін до акту перевірки фізичної особи ОСОБА_1 від 27.02.2019 №294/14-29-13-05-11/ НОМЕР_2 не вносив.

22.03.2019 року Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: форми «ПС» №00018781305, яким визначено за не подання податкової декларації про майновий стан і доходи платника податків - фізичної особи за 2017 рік, штрафна санкція на суму 170,00 грн.; форми «Р» №00018791305, яким визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 1047162,15 грн., в т.ч. основний платіж 837729,72 грн. та штрафні (фінансові) санкції 209432,43 грн.; форми «Р» №00018801305, яким визначено грошове зобов`язання зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 87263,51 грн., в т.ч. основний платіж 69810,81 грн. та штрафні (фінансові) санкції 17452,70 грн.

Такі висновки Відповідача суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства України з огляду на таке.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 , є фізичною особою, не зареєстрований суб`єктом господарювання. Також ОСОБА_2 , стверджує, що не здійснював підприємницької діяльності, користувався послугами Нової пошти в особистих цілях, і лише одного разу отримував перевід готівкових коштів через ТОВ «Пост-фінанс», але не у зв`язку з продажем товару.

Як вбачається з заперечень на акт перевірки ОСОБА_2 , зазначав, що він 25.02.2019 року отримав від Відповідача запрошення на 27.02.2019 року о 16:00 та з`явився, однак акт перевірки вже був вручений йому безпосередньо, однак без додатків. Проти висновків акту перевірки заперечує, щодо проведення перевірки повідомлений не був, жодних документів не надавав, доходу в розмірі 4654054,00 грн., не отримував.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки про отримання доходу в 2017 році ОСОБА_2 , ґрунтуються лише на листах ДФС України в електронному виді та додатках до них, а саме від 22.11.2018 №36393/7/99-99-13-04-03-17 від 16.01.2019 №1311/7/99-99-13-04-03-17 та від 04.02.2019 №3392/7/99-99-13-04-03-17.

Надаючи оцінку вищезазначеним листам, суд констатує таке.

Пунктом 79.1 сг. 79 ПК України, визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

З огляду на п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться па підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів т а податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 Кодексу інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами п.п. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово- господарські операції платників податків.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Кодексом.

Як вбачається з акту перевірки. її було ініційовано па підставі податкової інформації, отриманої від ДФС України відповідно до листів від 22.11.2018 року № 36393/7/99-99-13- 04-03-17 та від 16.01.2019 року № 131 1/7/99-99-13-04-03-17.

Відповідно до норм 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України Відповідачем було надіслано запит від 30.11.018 року на ім`я ОСОБА_5 на адресу АДРЕСА_2 ., однак даний запит повернувся не врученим.

За правилами пункту 79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

Як вбачається з листа ГУ ДФС у Миколаївській області від 15.03.2019 року №1661/10/14-29- 13-05-08, копія наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про її початок було направлено на адресу 01.02.2019 року Позивача, що підтверджується і витягом з реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. Однак повернулось за закінченням терміну зберігання. поштове відправлення було повернуто поштою 01.03.2019 року.

За пунктом 42.4 ст. 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що перевірку відносно ОСОБА_2 , Відповідач міг розпочати після 01.03.2019 року, як дати, зазначеної поштовою службою в повідомленні про вручення про причини невручення поштового листа.

Однак, як вбачається з акту, перевірку проведено з 14.02.19 по 20.02.19 року.

Також, суд звертає увагу на той факт, що підставою для призначення перевірки могли бути лише листи від 22.11.2018 №36393/7/99-99-13-04-03-17 від 16.01.2019 №1311/7/99-99-13-04-03-17, оскільки лист від 04.02.19 року надійшов вже після винесення наказу від 01.0219 та повідомлення про початок перевірки від 01.02.19.

Зі змісту вищезазначених листів вбачається, що вони містять узагальнюючу інформацію з посиланням на відповіді ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «Пост Фінанс», листами вказаних підприємств звернуто увагу на відсутність інформації щодо паспортних даних та РНОКПП осіб, які користуються послугами перевезення та грошових переказів.

Жодних конкретних даних щодо проведених господарських операцій внаслідок яких ОСОБА_2 , отримав фактичний дохід, зазначені листи не містили.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Жодних первинних документів, які б свідчили про наявність проведення господарських операцій та доходу ОСОБА_2 , Відповідачем під час перевірки досліджено не було.

Досліджена ГУ ДФС у Миколаївській області інформація, містить лише узагальнені дані щодо наданих ОСОБА_2 послуг з перевезення вантажів та перерахованих грошових коштів, яка не вказує на призначення платежів та грошових сум, не містить інформацію щодо зв`язку між відправленими товарами та отриманими грошовими коштами. Не зазначено конкретних даних хто отримав товар, та розрахувався за нього.

Більше того інформація в такому вигляді взагалі вкрай ускладнює можливість достовірних висновків.

Оскільки відправлення однією особою в 2017 році відправлень «сувеніри» загальною вагою 15560 невідомих одиниць на суму 4493383 грн., це зовсім не достатня інформація для висновку про отримання доходів Позивачем.

Крім того, на адвокатський запит №026/ф-19 представника Позивача ТОВ «Нова пошта» надано відповідь від 27.03.2019 року №306 вих-19, згідно якої не надавалось відповідей на запити органів ДФС стосовно відправлень із зазначенням анкетних даних ОСОБА_1 , оскільки таких запитів до компанії не надходило. Повідомлено, що подібну інформацію ТОВ «Нова пошта» надає лише за письмової згоди осіб, або на підставі ухвали суду. Пошук в електронній базі компанії здійснюється за номером телефону або номером експрес-накладної, і дані зберігаються не більше ніж півроку.

З огляду на викладене вище, Відповідач не довів наявності порушення Позивачем п. 16.1.2, 16.1.3., ст.16, пп. 49.18.4, п. 49.18 ст.49, п. 176.1 в) ст.176, п. 179.1. ст.179 ПК України, а саме не надання податкової декларації про майновий стан і доходи платника податків - фізичної особи за 2017 рік; п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п. 167.1, ст.167п. 179.7 ст. 179 ПК України, а саме заниження податкового зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 837 729,72 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017; п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п. 179.7 ст. 179 п. 16 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, а саме заниження податкового зобов`язання зі сплати військового збору в сумі 69810,81 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, тому податкові повідомлення-рішення: форми «ПС» №00018781305, яким визначено за не подання податкової декларації про майновий стан і доходи платника податків - фізичної особи за 2017 рік, штрафна санкція на суму 170,00 грн.; форми «Р» №00018791305, яким визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 1047162,15 грн., в т.ч. основний платіж 837729,72 грн. та штрафні (фінансові) санкції 209432,43 грн.; форми «Р» №00018801305, яким визначено грошове зобов`язання зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 87263,51 грн., в т.ч. основний платіж 69810,81 грн. та штрафні (фінансові) санкції 17452,70 грн.-є протиправними, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Між тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки, виходячи з того, що, у даному випадку, судом надається оцінка діям суб`єкта владних повноважень чи його посадових осіб при оскарженні позивачем податкових повідомлень-рішень, актів індивідуальної дії, , а тому належним і достатнім способом захисту порушеного права є саме визнання протиправними та скасування таких рішень.

При цьому, слід зазначити, що належним способом захисту порушеного права може бути обрано позивачем такий спосіб захисту права як визнання протиправними дій по проведенню перевірки лише за умови відсутності прийнятого суб`єктом акту індивідуальної дії, а виходячи з того, що відповідачем були прийняті рішенням суб`єкта владних повноважень, які породжуть правові наслідки у позивача, такий спосіб захисту порушеного права як визнання дій протиправними по проведенню перевірки є зайвим та неефективним, а тому у цій частині позову позивачеві слід відмовити.

На підставі норм ст. 139 КАС України, судовий збір сплачений Позивачем в сумі 9605,00 грн. (квитанція №1 від 27.05.2019 року) підлягає стягненню з Відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 І.п.н. НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв,54001 ЄДРЮОФОП 39394277) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 22.03.2019 року №00018781305.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 22.03.2019 року №00018791305.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 22.03.2019 року №00018801305.

5. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв,54001 ЄДРЮОФОП 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 І.п.н. НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 9605,00 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник

повний текст складено 09.01.2020