Рішення № 86813639, 08.01.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.006578

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представника позивача Германович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області, (далі - третя особа, УДКС України у Галицькому районі м. Львова), в якому просить зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення позивачу помилково сплаченого 22.10.2019 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8 910 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані такими обставинами. ОСОБА_1 22.10.2019 вперше придбав нерухоме майно, а саме Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. За придбання вказаної нерухомості на підставі пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 8 910 грн. Представник позивача 25.11.2019 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області з проханням повернути сплачену суму збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. ГУ ПФУ у Львівській області відмовлено у задоволенні клопотання. На думку ОСОБА_1 , відповідач необґрунтовано відмовив у поверненні сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть якого полягає у такому. До компетенції ГУ ПФУ у Львівській області не належить вирішення питання про звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше та підтвердження факту придбання житла вперше. Окрім цього, ГУ ПФУ у Львівській області не володіє інформацією щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, тому не має можливості встановити факти придбання житла фізичними особами вперше. Просить у задоволені позову відмовити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, УДКС України у Галицькому районі м. Львова надіслала на адресу суду письмові пояснення, у яких зазначила, що повернення позивачу помилково сплачених до бюджету коштів казначейською службою можливо на підставі подання ГУ ПФУ у Львівській області.

Ухвалою від 12.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Відповідачем 26.12.2019 (вх.№50029) надіслано відзив на позовну заяву.

Третьою особою 04.01.2020 (вх.№777) надіслано пояснення щодо позову.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали у ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме по Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Костишин Б.Т. та зареєстрованого у реєстрі за №1098.

Продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за ціною 1 782 000 грн, які були сплачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках.

ОСОБА_1 22.10.2019 сплатив 8 910 грн збір на рахунок УДКС України у Галицькому районі м. Львова, що підтверджується квитанцією від 22.10.2019 №0001583.

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.10.2019 №49292687 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на Ѕ частки придбаної квартири за ОСОБА_1

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.11.2019 №189965274 не містять відомостей про наявність у власності ОСОБА_1 будь-якого іншого придбаного житла, окрім квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивача в інтересах ОСОБА_1 25.11.2019 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області з заявою про повернення сплаченого збору у розмірі 1% від вартості Ѕ квартири.

Листом від 02.12.2019 №32595/05-78 ГУ ПФУ у Львівській області відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про повернення сплачених коштів у зв`язку із відсутністю підстав для повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Вважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

У відповідності до пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Отже, із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Водночас, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна можлива за наявності документа про підтвердження сплати такого збору. Жодних винятків для процедури посвідчення або реєстрації таких договорів не передбачено.

Інформація щодо реєстрації нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок №1127).

Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1127 інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб`єкта або об`єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.

Відповідно до статті 3 Закону № 400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету» контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна», покладений на Пенсійний фонд України.

Системний аналіз вказаних норм Закону та Порядку дає підстави стверджувати, що громадяни, які придбавають нерухоме майно вперше, звільнені від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тому не є платниками такого збору.

Наявною у матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.11.2019 №189965274 підтверджено, що ОСОБА_1 є власником Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 . Право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 22.10.2019 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Костишин Б.Т. та зареєстрованим у реєстрі за №1098.

Представником позивача долучено до матеріалів справи відповідь Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 05.11.2019 №5150;5151 на адвокатський запит від 26.10.2019 №26/10-3, згідно до якої позивач є співвласником квартири АДРЕСА_3 , підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності на квартиру (будинок) від 18.01.1994 №13669, видане Львівською міською адміністрацією, підстава видачі свідоцтва: розпорядження (наказ) Відділу приватизації житла міської адміністрації від 18.01.1994 №56.

Дана частка житла набута ОСОБА_1 в порядку приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 №2482-XII (далі - Закон №2482-XII).

Згідно з статтею 1 Закону №2482-XII приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Отже, приватизація ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_3 не є фактом придбання даного житла.

Вказане свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 22.10.2019 вперше придбав нерухоме майно (Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 ) за договором купівлі-продажу і при його нотаріальному посвідченні сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 8 910 грн.

Доказів придбання чи одержання позивачем житла раніше судом не здобуто.

Придбання ОСОБА_1 житла вперше зумовлює у нього наявність права на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу такого житла.

Доводи ГУ ПФУ у Львівській області про відсутність в управління інформації стосовно прав власності громадян на нерухоме майно і неможливість встановлення придбавання житла конкретною особою вперше є безпідставними, оскільки відповідач наділений правом подання у встановленому законом порядку запиту на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Відмова ГУ ПФУ у Львівській області в повернені позивачу збору в сумі 8 910 грн порушує право позивача на пільгу, передбачену чинним законодавством при придбанні житла вперше. Тому така відмова є протиправною.

Підпунктом 7 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011, передбачено, що казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.

Згідно з пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

У відповідності до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено, зокрема механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Представником позивача в інтересах ОСОБА_1 таку заяву подано в ГУ ПФУ у Львівській області 25.11.2019.

Однак, як встановлено судом, ГУ ПФУ у Львівській області відмовлено у задоволенні заяви, тому подання відповідної форми до Казначейства не подавалося.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо правомірності відмови позивачу у поверненні помилково сплаченого збору.

Ураховуючи викладене та оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов слід задовольнити та зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області сформувати та подати до Управління ДКС України у Галицькому районі м. Львова подання про повернення позивачу 8 910 грн збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплаченого згідно з квитанцією від 22.10.2019 №0001583.

Саме така правова позиція в подібних правовідносинах сформована Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 у справі №819/1498/17 та від 31.01.2018 у справі № 819/1667/17 та врахована судом при розгляді даної справи.

Представником позивача разом із позовної заявою подано заяву про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 2 600 грн.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Частиною другою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Професійна правнича допомога ОСОБА_1 надавалася адвокатом Германович Л.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 01.07.2015 серія ЛВ №000217) на підставі договору про надання правової допомоги від 25.10.2019 №25/10-2, який наявний у матеріалах справи.

Вид наданих ОСОБА_1 послуг професійної правничої допомоги, їх тривалість та вартість підтверджується актом приймання - передачі наданих послуг від 08.07.2019 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2019 №01/07/19.

Згідно з вказаним додатком №1 до договору від 25.10.2019 №25/10-2 та актом №1 приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги) від 04.12.2019 ОСОБА_1 надано наступні послуги: ознайомлення з наданими Клієнтом матеріалами, здійснення їхнього правового аналізу - 300 грн, тривалість - 30 хв; узгодження правової позиції з клієнтом, надання юридичної консультацій клієнту щодо повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, вартість - 300 грн, тривалість - 1 год; підготовка та скерування на адресу ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» адвокатський запит, вартість - 300 грн, тривалість - 1 год; підготовка та скерування на адресу ГУ ПФУ у Львівській області заяву про повернення помилково сплаченого збору, вартість - 300 грн, тривалість - 1 год. 40 хв; підготовка позовної заяви (разом із додатками), вартість - 300 грн, тривалість - 4 год. 30 хв.

Оплата послуг за правову допомогу згідно з договором про надання правничої допомоги від 01.07.2019 №01/07/19 здійснена в розмірі 2 600 грн, що підтверджується квитанцією від 05.12.2019 №23 та випискою по рахунках адвокатського об`єднання від 09.12.2019.

Вказане свідчить про те, що витрати у вигляді оплати на правову допомогу в сумі 2 600 грн пов`язані з розглядом справи, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, тому їх слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають також відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору 768 грн 40 к., сплаченого за квитанцією від 05.12.2019 №21.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області (вул. Джохара Дудаєва, 19 м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 38007573) про зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області (вул. Джохара Дудаєва, 19 м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 38007573) подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 8 910 (вісім тисяч дев`ятсот десять) грн збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплаченого згідно з квитанцією від 22.10.2019 №0001583.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 к. судових витрат у вигляді судового збору.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 600 (дві тисячі шістсот) грн судових витрат у вигляді оплати на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 січня 2020 року.

Суддя О.П. Хома