
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/1467/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2308, про визнання протиправною бездіяльності,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Військової частини А-2308 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини А2308 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористанні календарні дні додаткової відпустки, як сучаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 рік;
- зобов`язати військову частину А 2308 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік включно, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.
І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 1994 року по 2019 рік проходив службу у Збройних Силах України. 23.07.2019 року позивача звільнено з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту. Під час проходження служби у Збройних Силах України позивач з 03 червня 2015 року набув статус учасника бойових дій.
За весь період проходження військової служби позивачу, додаткова відпустка як особі, яка має статус учасника бойових дій не надавалась. При цьому, грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки УБД за весь період служби в частині також не надавалась.
На думку позивача, відповідач протиправно не виплатив грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2015 року по 2019 рік, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відтак, вважає таку бездіяльність військової частини А2308 протиправною та такою, що порушує його право на належний соціальний захист.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов в обґрунтування якого посилаючись на нормативно - правові акти, що регулюють спірні правовідносини зазначив, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі, додаткової відпустки як учасникам бойових дій.
Заперечуючи проти позову звертав увагу суду на те, що оскільки під час дії особливого періоду надання додаткових відпусток із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів припинено (тобто у військовослужбовців права на отримання такої відпустки немає), а тому і компенсація за невикористану додаткову відпустку (що є похідною від права на відпустку) не виплачується.
Вважає, що така відпустка не замінюється грошовою компенсацією та у разі звільнення військовослужбовця, який має право на зазначену відпустку, за неї не виплачується грошова компенсація за дні невикористаної відпустки. Тому, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. 02.12.2019 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
2. 09.01.2020 року ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача - Військової частини А-2582 про залишення позовної заяви без розгляду.
ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.06.2015 року має право на пільги, встановленні законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. (а.с.10).
2. На підставі наказу Генерального штабу Збройних сил України (по стройовій частині) від 23.07.2019 року № 209 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас згідно підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із закінченням строку контракту) та з 05 вересня 2019 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. (а.с. 11,12)
ІV. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
Спірні правовідносини регламентовані Законом України "Про відпустки" від 05.11.1996 року №504/96-ВР (далі - Закон України "Про відпустки"), Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").
1. Статтею 4 Закону України "Про відпустки" встановлені види щорічних відпусток, а саме основна та додаткова, а також інші додаткові відпустки.
Статтею 16-2 зазначеного Закону встановлена додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності, зокрема, учасникам бойових дій додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік".
Статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зокрема, учасникам бойових дій надається така пільга, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (п.12).
Згідно статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Статтею 10 Закону України "Про відпустки" розділу ІІ "Щорічні відпустки" регламентований порядок надання щорічних відпусток.
Згідно з пункту 8 частини 13 статті 10 Закону України "Про відпустки" щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Вказані норми аналогічні нормам п.12 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Системний аналіз наведеного вище, дає підстави вважати, що позивачеві, який не використав щорічну додаткову відпустку, при його звільненні відповідачем повинно нараховуватись та виплачуватись компенсація за невикористану відпустку.
Слід зазначити, що Верховний Суд у рішенні від 16.06.2019 року по справі №620/4218/18 зазначив, що відповідно до ч. 14 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.
Рішенням Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року, залишено без змін рішення Верховного Суду від 16.06.2019 року у зразковій справі №620/4218/18, в якій також зазначено, що грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 2015 року по 2019 рік, що на думку суду є протиправною бездіяльністю відповідача.
2. З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що судом встановлено протиправну бездіяльність, суд дійшов до висновку про зобов`язання відповідача нарахувати та виплати грошову компенсацію на невикористані календарні дні додаткової відпустки позивачу, як учаснику бойових дій за період з період 2015 року по 2019 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 23 липня 2019 року.
3. Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи наведене вище, суд погоджується з мотивами і аргументами на які посилався позивач, оскільки наведений перелік доказів повністю спростовує позицію відповідача, відтак адміністративний позов слід задовольнити повністю.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Враховуючи те, що позивач в даній категорії справ звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частина А-2308 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини А- 2308 щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки ОСОБА_1 , як учасника бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 23 липня 2019 року.
3. Зобов`язати військову частину А2308 нарахувати та виплати грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки ОСОБА_1 , як учасника бойових дій за період з період 2015 року по 2019 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 23 липня 2019 року.
4. Розподіл судових витрат не здійснюється.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач - Військова частина А2308 (вул.Авангардна,14, м.Чернівці, 58005, код ЄДРПОУ: 08058105).
Суддя О.В. Боднарюк
Судове рішення № 86813553, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 09.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 824/1467/19-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: