Рішення № 86813435, 09.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2020 року № 320/3090/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілсвіт» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Стілсвіт» (10030, м. Житомир, вул. Михайла Грушевського, буд.61, код ЄДРПОУ 37258395) (далі Позивач) з позовом до Київської митниці ДФС (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 39470947) (далі Відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12.03.2019 №UA125000/2019/000239/2; скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125010/2019/00054.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов Контракту № 13/03 від 13 березня 2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стілсвіт» (покупець) та Компанією GUANGDONGCHIGOHEATINGANDVENTILATIONEQUIPMENTCO.,LTD (продавець) на підставі Інвойсу №SS1501 від 15 січня 2019 року він (Позивач) придбав партію товару на суму 28128,47 USD (дол. США). Згідно з Коносаментом № 149806011199 замовлений товар був відвантажений Продавцем. З метою митного оформлення постановленого товару Позивач направив Відповідачу митну декларацію UA125010/2019/0033786 від 11 березня 2019 року.

Відповідачем, на переконання Позивача, неправомірно було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 12.03.2019 № UA125000/2019/000239/2 (далі Рішення про коригування), а також складено Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125101/2019/00054 (далі Картка відмови) незважаючи на подані Позивачем необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною, заявленою декларантом: зовнішньоекономічний договір з додатковими угодами, інвойс, коносамент, транспортний документ CMR.

Правовою підставою для звернення до суду Позивач зазначив вимоги: статті 49 Митного кодексу України (далі МК України), яка визначає зміст митної вартості товарів; статті 51 МК України, яка регулює визначення митної вартості товарів, які переміщаються через митний кордон України; статті 53 МК України, яка визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості; статті 57 МК України щодо методів визначення митної вартості товарів.

Ухвалою від 24 червня 2019 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 07.08.2019.

29 липня 2019 року Відповідач надіслав до Київського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог зазначивши, що в силу вимог 54 МК України Відповідач має право впевнитись у достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, а у разі необхідності запитувати інформацію у декларанта. В свою чергу, відповідно до вимог статті 53 МК України декларант зобов`язаний надати запитувану інформацію (документи).

Відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складних митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у рахунку-фактурі на поставку товару згідно з Контрактом не зазначено конкретного способу оплати; у наданих для митного оформлення документах відсутня інформація щодо вартості пакувальних товарів; в товаросупровідних документах відсутня інформація щодо характеристик даних моделей кондиціонерів (Inverter).

На переконання Відповідача, відповідно до ч.2 ст. 58 МК України з поданих Позивачем документів не можливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів, а тому, реалізуючи своє право на можливість упевнитися у достовірності та точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості товарів, гарантоване ч.5 ст.54 МК України та статтею 17 Угоди про застосування VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1994 року, Відповідач витребував від Позивача додаткові документи, які останній не надав.

Відповідач зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення діяв відповідно до вимог частини 6 статті 54 МК України щодо права митного органу відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав; керуючись вимогами статті 320 МК України, відповідно до якої форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Метод визначення митної вартості за ціною контракту (основний метод), на думку Відповідача, не міг бути застосований у зв`язку із неможливістю обчислення заявлених Позивачем даних та відсутністю підтверджуючих документів. У зв`язку з цим був застосований резервний метод.

23 жовтня 2019 року представник Позивач надав до Київського окружного адміністративного суду письмові пояснення, в яких зазначив про те, що оплата за поставлений товар на виконання умов Контракту від 13 березня 2017 року № 13/03 згідно з Інвойсом № SS1501 від 15.01.2019 була сплачена Позивачем після винесення Відповідачем оскаржуваного рішення, що підтверджується випискою з банку, свіфт-випискою. Оплата за поставлений товар здійснювалася Позивачем з посиланням на Контракт, оскільки його умовами не передбачалося обов`язкове зазначення номеру Інвойсу; за наявності фінансової можливості Позивача без посилання на Інвойс. В наданих Позивачем платіжних документах зазначена сума, яка включає в себе оплату за митною декларацією UA100120/2019/190394, за спірною митною декларацією 125010/2019/003786, а також аванс (передплату) в рахунок майбутніх поставок.

25 листопада 2019 року, представники Позивача та Відповідача заявили клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, яке було задоволено судом.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене суд вважав за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

13 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стілсвіт» (покупець) та Компанією GUANGDONGCHIGOHEATINGANDVENTILATIONEQUIPMENTCO.,LTD (продавець) був укладений Контракт № 13/03 (далі Контракт), відповідно до якого продавець повинен продати, а покупець прийняти та оплатити товар асортимент і кількість якого по кожній партії вказується в Інвойсі, що є невід`ємною частиною цього Контракту (пункт 1.1 Контракту) (а.с.97-99).

15 травня 2017 року між продавцем та покупцем був укладений додаток № 1 до Контракту № 13/03 від 13.03.2017, який стосувався зміни директора покупця (Позивача) (а.с. 28-29).

04 вересня 2017 року між продавцем та покупцем був укладений додаток № 2 до Контракту № 13/03 від 13.03.2017, який стосувався зміни банківських реквізитів (а.с.30).

07 грудня 2018 року між продавцем та покупцем був укладений додаток № 3 до Контракту № 13/03 від 13.03.2017, який стосувався зміни юридичної адреси покупця (а.с.31).

11 лютого 2018 року між продавцем та покупцем був укладений додаток № 4 до Контракту № 13/03 від 13.03.2017, який стосувався оплати за цим Контрактом, а саме: згідно зі змінами до пункту 4.2 Контракту оплата за ним здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця наступним чином: часткова або повна попередня оплата чи 100 % відстрочка платежу на 60 днів після дати пред`явлення рахунку (а.с.32).

Відповідно до пункту 13.1 Контракту всі зміни та доповнення до нього дійсні тільки у випадку, якщо вони укладені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками сторін (а.с.99).

Згідно з пунктом 5.1 Контрактом поставка товару здійснюється згідно з Інкотермс-2010 на умовах, указаних в Інвойсі для кожної постанови (а.с.97).

На виконання умов Контракту продавець поставив товар на загальну суму 28 128,47 USD (доларів США) згідно з Інвойсом SS1501 від 15 січня 2019 року (а.с.33).

Відповідно до Коносаменту BILLOFLADING № 149806011199 клієнту Позивача ТОВ «Торговий дім «Аерас» було поставлено один контейнер товару загальною вагою 11 748,500 кг (а.с.34).

Така ж маса постановленого товару згідно з Контрактом зазначена у Міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 532 (а.с.35).

11 березня 2019 року митним органом було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (далі Акт огляду), в якому зазначено, що відповідно до вимог частини другої статті 338, статей 361-363 МК України проведено митний огляд з розкриттям 20 відсотків пакувальних місць з метою перевірки відповідності відомостей, зазначених в упаковці, маркуванні товарів, відомостям, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення. Забезпечено ідентифікацію товарів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. Під час проведення огляду встановлено, що згідно з маркуванням, конструктивних та візуальних ознак в оглянутих місцях товари являють собою частини систем для кондиціювання, а саме зовнішній та внутрішній блоки спліт-системи, електронні плати та монтажні пластини. Торговельна марка CHIGO. Виробник: GUANGDONGCHIGOHEATINGANDVENTILATIONEQUIPMENTCO.,LTD. Країна виробництва: CN. Порушень та невідповідностей МД та ТСД не виявлено (а.с.36).

11 березня 2019 року Позивач подав Відповідачу електронну митну декларацію № UA125010/2019/003786 за Контрактом (Інвойс SS1501 від 15 січня 2019 року) з метою митного оформлення товару, а саме (а.с.17-24; а.с.67-75):

комплекти систем кондиціювання повітря («спліт-системи»), у розібраному стані, не містять озоронуйнівних речовин (холодоагент R410а), не містять радіообладнання у своєму складі: складаються із внутрішніх та зовнішніх блоків: комплект спліт-системи касетного кондиціонера CCB-18HR1/COU-18HR1, стельового монтажу, R410а, панель SP44L, споживана потужність, 1,9 кВт 10 компл. (далі товар 1);

комплекти систем кондиціювання у повітря, у розібраному стані, не містять озоноруйнівних речовин (холодоагент R410а), не містять радіообладнання у своєму складі: комплект канального кондиціонера СТВ-36НR1/COU-36HSR1, прихованого монтажу, R410а, споживана потужність, 3,8 кВт 5 компл. Торговельна марка CHIGO (далі товар 2);

комплекти систем кондиціювання повітря, у розібраному стані, не містять озоноруйнівних речовин (холодоагент R410а), не містять радіообладнання у своєму складі: комплект канального кондиціонера СТН-48НR1/COU-48HSR1, прихованого монтажу, R410а, споживана потужність, 5,1 кВт 5 компл. Комплект канального кондиціонера СТН-60Н (далі товар 3);

частини систем для кондиціювання повітря, не містять радіообладнання у своєму складі: зовнішній блок спліт системи повітряного кондиціонеру COU-18HR1, споживана потужність 2,5 кВт 1 шт.; зовнішній блок спліт системи повітряного кондиціонеру COU-36HR1, споживана потужність 4,9 кВт 1 шт. (далі товар 4);

рекуператор QR-Х10D, споживана потужність 0,51 кВт 10 шт.; рекуператор QR-Х05D, споживана потужність 0,22 кВт 10 шт. Торговельна марка CHIGO. Виробник: GUANGDONGCHIGOHEATINGANDVENTILATIONEQUIPMENTCO.,LTD. Країна виробництва: CN (далі товар 5);

частини системи для кондиціювання повітря: датчики температури: датчик температури 5 шт. Торговельна марка CHIGO. Виробник: GUANGDONGCHIGOHEATINGANDVENTILATIONEQUIPMENTCO., LTD. Країна виробництва: CN (далі товар 6);

запасні частини до систем для кондиціювання повітря: компресор 1 шт, компресор 1 шт, компресор 1 шт, компресор 2 шт. Торговельна марка CHIGO. Виробник: GUANGDONGCHIGOHEATINGANDVENTILATIONEQUIPMENTCO.,LTD. Країна виробництва: CN (далі товар 7);

запасні частини для систем кондиціювання повітря: пластикові котушки 4 шт. Торговельна марка CHIGO. Виробник: GUANGDONGCHIGOHEATINGANDVENTILATIONEQUIPMENTCO.,LTD. Країна виробництва: CN (далі товар 8);

запасні частини для систем кондиціювання повітря: EPB в зборі (електронно-розширювальний вентиль) 1 шт. Торговельна марка CHIGO. Виробник: GUANGDONGCHIGOHEATINGANDVENTILATIONEQUIPMENTCO.,LTD. Країна виробництва: CN (далі товар 9);

запасні частини до систем для кондиціювання повітря: мотор вентилятора внутрішнього блоку 1 шт.; мотор вентилятора внутрішнього блоку 4 шт.; мотор вентилятора внутрішнього блоку 1 шт. Торговельна марка CHIGO. Виробник: GUANGDONGCHIGOHEATINGANDVENTILATIONEQUIPMENTCO.,LTD. Країна виробництва: CN (далі товар 10);

запасні частини до систем для кондиціювання повітря: реле, для напруги більше 60 В: реле високого тиску 1 шт., реле низького тиску 1 шт. Торговельна марка CHIGO. Виробник: GUANGDONGCHIGOHEATINGANDVENTILATIONEQUIPMENTCO.,LTD. Країна виробництва: CN (далі товар 11);

запасні частини для кондиціювання повітря: крильчатка вентилятора поперечного потоку 4 шт. Торговельна марка CHIGO. Виробник: GUANGDONGCHIGOHEATINGANDVENTILATIONEQUIPMENTCO.,LTD. Країна виробництва: CN (далі товар 12).

Відповідно до змісту електронної митної декларації № UA125010/2019/003786 від 11 березня 2019 року, враховуючи ціну поставленого товару згідно з ІнвойсомSS1501 від 15 січня 2019 року, Позивач розрахував митні платежі.

Крім митної декларації № UA125010/2019/003786Позивач надав Відповідачу такі документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів:

а) Контракт № 13/03, укладений 13 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стілсвіт» та Компанією GUANGDONGCHIGOHEATINGANDVENTILATIONEQUIPMENTCO.,LTD (а.с.97-99) та додатки до нього: від 15 травня 2017 року (додаток № 1)(а.с. 28-29); від 04 вересня 2017 року (додаток № 2) (а.с.30); від 07 грудня 2018 року (додаток № 3) (а.с.31); від 11 лютого 2018 року (додаток № 4) (а.с.32);

б) Інвойс SS1501 від 15 січня 2019 року (а.с.33);

в) Коносамент BILLOFLADING № 149806011199 (а.с.34);

г) Міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 532 (а.с.35)

На запит Відповідача про надання додаткових документів Позивач 12 березня 2019 року надіслав заяву про те, що ним всі документи надані та просив винести рішення про коригування митної вартості товарів у найкоротший термін без урахування 10 діб (а.с.93).

Відповідач Рішенням про коригування митної вартості товарів від 12.03.2019 № UA125000/2019/000239/2 (далі Рішення про коригування) скоригував заявлену Позивачем митну вартість у ВМД № UA125010/2019/003786:

а) за товар 1 - до рівня 3,1900USD (дол. США), зазначивши загальну суму коригування 14029,94USD (дол. США) та 4398,1 USD (дол. США) (а.с.75);

б) за товар 2 до рівня 3,2700USD (дол. США), зазначивши загальну суму коригування 2758,90USD (дол. США) та 843,7 USD (дол. США) (а.с.76);

в) за товар 3 - до рівня 3,2700USD (дол. США), зазначивши загальну суму коригування 6286,25USD (дол. США) та 1922,4 USD (дол. США) (а.с.76);

г) за товар 6 - до рівня 0,8800USD (дол. США), зазначивши загальну суму коригування 4,40USD (дол. США) (а.с.76).

Підставами для прийняття Рішення про відмову Відповідач зазначив, що документи містять розбіжності не містять всіх відомостей, що підтверджують значення складових митної вартості товарів: у рахунку-фактурі на дану поставку не передбачено конкретного способу оплати; відсутня інформація щодо вартості пакувальних матеріалів; у супроводжуючих документах відсутня інформація щодо характеристик даних моделей кондиціонерів (Inverter). Подані декларантом основні документи не містять належних, об`єктивних та достовірних відомостей про складові заявленої митної вартості, яку не можливо підтвердити (а.с.13-15; 75-77).

У зв`язку із прийняттям Рішення про коригування Відповідач виніс Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125010/2019/000054 (далі Картка відмови)(а.с.16).

Після прийняття Відповідачем Рішення про коригування та Картки відмови Позивач сплатив 34 735,44 USD (дол США) за Контактом згідно з MD190394 від 11 лютого 2019 року та MD 003886 від 12 березня 2019 року, а також авансовий платіж (5 264,56 USD (дол. США), що вбачається із виписки АТ «ЮНЕКС БАНК» по особовому рахунку за 02 квітня 2019 року, (а.с.129).

Згідно із свіфт-випискою АТ «ЮНЕКС-БАНК» 02 квітня 2019 року Компанія GUANGDONGCHIGOHEATINGANDVENTILATIONEQUIPMENTCO.,LTD (Китай) отримала вказану вище суму від Позивача (а.с.130).

Не погоджуючись із рішенням Відповідача про коригування митної вартості товарів та прийняттям картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Вимогами статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та законами України.

Спеціальним законодавчим актом, яким регулюються правовідносини у сфері вказаних спірних правовідносин є Митний кодекс України (МК України).

Відповідно до статті 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів (митний орган).

До митної справи відповідно до статті 7 МК України належать, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з пунктами 23, 24 статі 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм МК України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

В силу вимог МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою відповідно до статті 49 МК України є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 55 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до положень статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 статті 55 цього Кодексу (частина 4 статті 54 МК України).

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, І визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості І товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання І відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина 5 статті 54 МК України).

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або І відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 55 МК України).

Згідно з частиною 7 статті 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частинами 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 МК України).

Частиною 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини першої1 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному КАС України (ч.4 ст.242 КАС України).

Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що Відповідач, неправомірно прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів від 12.03.2019 № UA125000/2019/000239/2 з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4.1 Контракту платіж за товар здійснюється шляхом переказу грошей в доларах США на рахунок продавця, який зазначений в цьому Контракті.

Додатком № 4 до Контракту, підписаним сторонами 11 лютого 2018 року, передбачено, що оплата за ним здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця наступним чином: часткова або повна попередня оплата чи 100 % відстрочка платежу на 60 днів після дати пред`явлення рахунку.

Інвойс SS1501 від 15 січня 2019 року, який міститься в матеріалах справи, містить відомості про загальну вартість товарів, що поставляється Позивачу.

В свою чергу, на момент виникнення спірних правовідносин оформлення митної вартості товарів не закінчився 60 денний строк, протягом якого Позивач повинен оплатити поставлений йому товар.

Позивач сплатив 34 735,44 USD (дол США) за Контактом згідно з MD190394 від 11 лютого 2019 року та MD 003886 від 12 березня 2019 року, а також авансовий платіж (5 264,56 USD (дол. США), що вбачається із виписки АТ «ЮНЕКС БАНК» по особовому рахунку за 02 квітня 2019 року. Згідно зі свіфт-випискою АТ «ЮНЕКС-БАНК» 02.04.2019 Компанія GUANGDONGCHIGOHEATINGANDVENTILATIONEQUIPMENTCO.,LTD (Китай) отримала вказану вище суму від Позивача.

Враховуючи, що пунктами 4.1-4.2 Контракту визначено спосіб плати за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, тобто безготівкова форма розрахунку-, а після винесення Рішення про коригування та Картки відмови Позивач оплатив саме таким способом поставлений йому товар (підтверджується випискою з рахунку в АТ «ЮНЕКС-БАНК» та свіфт-випискою) суд дійшов висновку, що твердження Відповідача про те, що він не мав змогу перевірити правильність заявлених Позивачем числових значень, оскільки рахунком-фактурою на дану поставку не передбачено конкретного способу оплати, є неправомірним.

Відповідно до пункту 6.2 Контракту товар повинен бути упакований в стандартну експорту упаковку продавця (в картонні коробки).

Інвойс SS1501 від 15 січня 2019 року визначає загальну вартість товару, який поставляється згідно з умовами Контракту.

Крім того Акт огляду, приєднаний до матеріалів справи, містить інформацію про пакування товару у картонні коробки.

Враховуючи вимоги вказаного пункту 6.2 Контракту, зміст Інвойсу та Акту огляду, суд дійшов висновку (та погоджується із твердженням Позивача з цього приводу) про те, що пакування закладено в ціну поставленого товару. У зв`язку з цим, твердження Відповідача з приводу відсутності інформації щодо вартості пакувальних матеріалів, зазначене у Рішенні про коригування, є неправомірним.

Аналізуючи комплексно Контракт та додатки до нього, інвойс, коносамент, міжнародну товарно-транспортну накладну, які подані Відповідачу, а також вимоги статті 53 МК України щодо вимог до переліку документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару, суд дійшов висновку, що інформація про характеристики задекларованого товару, (моделей кондиціонерів (Inverter)) не є основою для визначення числових показників митної вартості товарів. Більш того, такі характеристики зазначені на упаковках, у яких перебував даний товар.

У зв`язку з цим твердження Відповідача з приводу відсутності у супроводжуючих документах інформації щодо характеристик даних моделей кондиціонерів (Inverter), є помилковим.

Таким чином, суд дійшов висновку , що надані Позивачем до Відповідача документи на підтвердження вартості товару дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, що свідчить про порушення митним органом передбаченого статтею 57 МК України порядку визначення митної вартості товару.

Відповідач не довів наявності обставин, які виключають використання першого методу, та не встановив обставин, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за ціною договору, а також неможливість послідовного застосування наступних методів визначення митної вартості.

За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилався Позивач як на підставу своїх вимог, а Відповідач заперечуючи проти них, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам позивача та відповідача та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як підтверджується матеріалами справи, Позивач сплатив судовий збір у сумі 3842,00 грн., що підтверджується платіжним доручення № 613 від 17 травня 2019 року (а.с.3).

У зв`язку з цим із Відповідача на користь Позивача слід стягнути судовий збір у сумі 3842,00 грн. за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілсвіт» (10030, м. Житомир, вул. Михайла Грушевського, буд.61, код ЄДРПОУ 37258395) до Київської митниці ДФС (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 39470947) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12.03.2019 №UA125000/2019/000239/2; скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125010/2019/00054.

Стягнути з Київської митниці ДФС (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 39470947)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілсвіт» (10030, м. Житомир, вул. Михайла Грушевського, буд.61, код ЄДРПОУ 37258395) судовий збір у сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 39470947).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

рішення виготовлено у повному обсязі 09.01.2020.

Суддя Панченко Н.Д.