Рішення № 86813392, 09.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2020 року № 320/3162/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлопобут - 2007» про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлопобут - 2007» про стягнення податкового боргу в розмірі 60283,43 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що перед державним бюджетом у відповідача наявний податковий борг в розмірі 60283,43 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов`язань з податку на додану вартість та нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій та пені.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 відкрито спрощене провадження по справі № 320/3162/19 та призначене судове засідання на 27.08.2019.

У зв`язку із неявкою у судове засідання учасників процесу, які були повідомлені своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи, судом прийнято рішення про здійснення подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.

Станом на 09 січня 2020 року відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлопобут - 2007» до суду не надійшов. На адресу суду повернувся конверт від відповідача з відміткою «за закінченням строку зберігання».

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлопобут - 2007» зареєстроване за адресою: 07354, Київська область, Вишгородський р-н., с. Нові Петрівці, вул. Ватутіна, буд. 34. Відповідач перебуває на обліку в Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

В результаті несплати самостійно задекларованих зобов`язань з податку на додану вартість та нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій і пені у відповідача виникла заборгованість в розмірі 60283,43 грн.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлопобут - 2007» було подано декларацію з податку на додану вартість за серпень 2018 року, якою самостійно визначено до сплати суму у розмірі - 25780 грн., з яких залишається несплаченими 7575,28 грн.

Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку на предмет своєчасності сплати узгоджених зобов`язань з податку на додану вартість, за результатами перевірки якої було складено акт від 01.06.2018 за №001766/10-36-53-01/35095468.

На підставі даного акта було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.09.2018 за №0057745301 на суму 6064,83 грн. та податкове повідомлення рішення від 24.09.2018 за № 0057735301 на суму 21903,79 грн., які були надіслані відповідачу поштою та були повернуті позивачу з відміткою «за закінченням строку зберігання».

Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку на предмет своєчасності сплати узгоджених зобов`язань з податку на додану вартість, за результатами перевірки якої було складено акт від 13.12.2018 за №004654/10-36-53-05/35095468.

На підставі даного акта було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.01.2019 року за №0002945305 на суму 23301,76 грн., яке було надіслано відповідачу поштою та було повернуто позивачу з відміткою «за закінченням строку зберігання».

Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку на предмет своєчасності сплати узгоджених зобов`язань з податку на додану вартість. За результатами перевірки якої було складено акт від 15.02.2019 за №000275/10-36-53-05/35095468.

На підставі даного акта було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.02.2019 року за №0008755305 на суму 170 грн., яке було надіслано відповідачу поштою та було повернуто позивачу з відміткою «за закінченням строку зберігання».

У зв`язку з несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлопобут - 2007» узгоджених податкових зобов`язань, позивачем була сформована та направлена відповідачу податкова вимога від 07.10.2016 № 19187-17.

Крім цього, контролюючим органом було прийнято рішення № 965 від 07.10.2016 року про опис майна в податкову заставу. Відповідно до акта № 1 від 23.01.2018, майно відповідача було описано в податкову заставу на суму 30200,00 грн.

Відповідно до фінансового звіту підприємства за 2018 рік у підприємства відсутнє ліквідне майно балансована вартість якого дорівнює або становить більше податкового боргу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Главою 8 Податкового кодексу України визначені види перевірок контролюючих органів та порядок їх проведення.

За пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як слідує з пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

В матеріалах справи відсутня будь-яка інформація та письмові докази про висловлену незгоду відповідачем з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки.

Відповідно до положень пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як було встановлено судом, ГУ ДФС у Київській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.09.2018 №0057745301 та № 0057735301, від 24.01.2019 №0002945305 та від 22.02.2019 № №0008755305 на підставі яких до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлопобут - 2007» застосовані санкції.

Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані за реєстраційною адресою товариства, що зазначена в ЄДРПОУ, а саме: 07354, Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Ватутіна, буд. 34. Проте, зазначені податкові повідомлення рішення були повернуті на адресу податкового органу підприємством поштового зв`язку із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Водночас, правом на оскарження податкового повідомлення-рішення відповідач не скористався, в добровільному порядку узгоджені податкові зобов`язання у визначений законом строк не сплатив.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На підставі пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу було направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу форми "Ю" від 07.10.2016 № 19187-17 на суму 21652,61 грн.

Проте конверт з вмістом поштового відправлення повернувся на адресу відправника з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Доказів оскарження зазначеної вимоги в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містяться, відтак суд дійшов висновку, що визначене податковим органом грошове зобов`язання є узгодженим.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Водночас відповідач жодних доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму боргу у розмірі 60283,43 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів її погашення на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про накладання арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банках на суму податкового боргу у розмірі 60283,43 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

У пункті 94.2 вказаної статті передбачено обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна.

Згідно п. 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Так, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, закон передбачає два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування:

- арешт на кошти та інші цінності платника податків, що перебувають у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;

- адміністративний арешт майна, в тому числі коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (не виключно обов`язку сплатити податкове зобов`язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (залежно від виду майна).

При цьому, право у контролюючого органу для звернення до суду з вимогою про застосування арешту коштів на рахунку платника податків виникає, якщо: 1) у платника податків наявний податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлопобут - 2007» податкового боргу в сумі 60283,43 грн., підтверджена матеріалами справи та встановлена судом.

У той же час, з матеріалів справи слідує, що у даного підприємства відсутнє майно для погашення податкового боргу.

Так, згідно листа Територіального сервісного центру 3245 від 27.02.2019 вих. № 136 у ТОВ «Житлопобут - 2007» транспортні засоби не зареєстровані.

Також згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ТОВ «Житлопобут - 2007» не зареєстровано права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяжень на нерухоме майно.

Отже, у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, які обслуговують відповідача, з метою погашення податкового боргу

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлопобут - 2007» (07354, Київська область, Вишгородський р-н., с. Нові Петрівці, вул. Ватутіна, буд. 34, код ЄДРПОУ 35095468) до Державного бюджету України в рахунок погашення податкового боргу грошові кошти у розмірі 60283 (шістдесят тисяч двісті вісімдесят три) грн. 43 коп.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлопобут - 2007» (07354, Київська область, Вишгородський р-н., с. Нові Петрівці, вул. Ватутіна, буд. 34, код ЄДРПОУ 35095468), що знаходяться у банках на суму податкового боргу у розмірі 60283 (шістдесят тисяч двісті вісімдесят три) грн. 43 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 09 січня 2020 р.

Суддя Панченко Н.Д.