Рішення № 86813361, 09.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2020 р. № 520/12037/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор" (61002, м. Харків,пров. Каплунівський, буд. 14, код ЄДРПОУ 40420983) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43143704), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ) про визнання протиправними дій, визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд: 1. Визнати протиправним зупинення 26.09.2019 року реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 13.09.2019 року №59 в Єдиному раєстрі податкових накладних.

2. Визнати протиправним Рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 02.10.2019 року №1296604/40420983 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 13.09.2019 року №59 в єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 26.09.2019 року.

4. Вирішити питання про розподіл судових.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 02.10.2019 року №1296604/40420983 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є незаконним та таким, що порушує права позивача, а тому підлягає скасуванню, у зв`язку з чим просить суд зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 13.09.2019 року №59 в єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 26.09.2019 року.

Ухвалою суду від 25.11.2019 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачу відповіді на відзиви.

Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Від відповідачів, Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України, відзиви на адміністративний позов не надходили, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідачі не скористалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що в процесі господарської діяльності між позивачем - ТОВ «ТД ХАРКІВСПЕЦАКУМУЛЯТОР», в якості покупця та ТОВ «СВИНЕЦЬ» (ЄДРПОУ 30615525), в якості продавця було укладено Договір поставки від 04.07.2019 р. №4/7-19, предметом якого була поставка свинцевого сплаву ССуА.

На виконання вказаного договору продавцем було виписано Рахунок-фактуру від 11.09.2019 р. №СЧ09/11/01 на суму з ПДВ - 281 441, 27 грн. на підставі якої позивач здійснив оплату, що підтверджується Платіжним дорученням від 12.09.2019 р. №2305 на суму 281 441,27 грн., копія якого міститься в матеріалах справи.

Отримання товару супроводжувалося видатковою накладною від 12.09.2019 р. №РН09/12/000000004, яка підписана як представником подавця так і представником позивача. Якість товару підтверджувалася сертифікатом якості.

Також судом встановлено, що факт транспортування товару підтверджується ТТН від 12.09.2019 р. №91204, копія якої міститься в матеріалах справи.

За результатами даної операції ТОВ «СВИНЕЦЬ» склало та зареєструвало Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12.09.2019 р. №12, що підтверджується Квитанцією №1 від 26.09.2019 р.

В подальшому позивачем, з метою отримання прибутку було здійснено поставку придбаного у ТОВ «СВИНЕЦЬ» товару на адресу ТОВ «ВЛАДАРМЕТ» (ЄДРПОУ 31800712) з яким позивач перебуває у господарських відносинах на підставі Договору поставки №0909/1 від 09.09.2019 р.

Також під час розгляду справи судом встановлено, що факт отримання покупцем товару, підтверджується видатковою накладною від 13.09.2019 р. №764, яка підписана представниками продавця та покупця. Факт оплати підтверджується платіжним дорученням від 11.10.2019 р. №359.

За результатами даної операції з метою належного виконання договірних зобов`язань та на виконання вимог статей 187, 201 ПК України позивач склав та направив на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 13.09.2019 р. №59.

Згідно квитанції від 26.09.2019 р. реєстрація вищевказаної податкової накладної була зупинена із зазначенням: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 cm.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 13.09.2019 р. №59 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»."

26.09.2019 р. позивачем через програмний комплекс «M.E.DOC» було направлено до Головного управління ДПС у Харківській області наявні в нього первинні документи, а саме: копію Видаткової накладної від 13.09.2019 р. №764; копію Рахунку-фактури від 11.09.2019 р.; №СЧ09/11/01; копію Видаткової накладної від 12.09.2019 р. №РН09/12000000004; копію Сертифіката якості на товар; копію Товарно-транспортної накладної від 12.09.2019 р. №91204; копію Платіжного доручення від 12.09.2019 р.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 02.10.2019 р. №1296604/40420983 позивачу було відмовлено в реєстрації ПН в ЄРПН.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Головне управління ДФС у Харківській області, відповідно до функцій контролюючих органів, визначених пп. 191.1.1. п. 191.1 ст.191 Податкового кодексу України «здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків»; пп.19-11.2. «контролює... своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів»; пп.191.1.8. «забезпечує достовірність та повноту обліку платників податків... об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням»; пп.191.1.35. «вживає заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству»; пп. 19-1.1.40 «здійснює збір податкової інформації».

Згідно п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотриманню законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків (п.п.62.1.1 п.62.1); інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.1); перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п.62.1.3 п.62.1).

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичної „ забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку (ст.72 ПК України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII було внесено ряд суттєвих змін до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Відповідним Законом було доповнено статтю 201 Податкового кодексу України пунктом 201.16 наступного змісту: «реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу».

У відповідності до вимог п. 74.2 ст. 72 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Змінами до п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу (Закон № 2245-VIII від 07.12.2017) визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

На засіданні Уряду 21 лютого 2018 р. було прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» яку зареєстровано за № 117.

Таким чином, процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації на даний час регламентована:Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями);Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 «Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30620; Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29 грудня 2010 р. №1246 (зі змінами та доповненнями); Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення) та Наказом ДФСУ від 21 березня 2018 року N 144 Про затвердження Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків, Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків, які замінили собою Постанову Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій» та Наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620.

У відповідності до вимог п. 12 Постанови №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567, Моніторинг податкової накладної/ розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:1)обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з Порядком зупинення №117 введено трирівневу систему моніторінгу.

На першому етапі ПН/РК аналізуються за відсічними критеріями на предмет відповідності трьом ознакам, наведеним у п. 3.

Коли немає відповідності жодній з цих ознак і номенклатура ПН/РК відсутня в Таблиці даних, такі ПН/РК блокуються у випадках: якщо платник відповідає критеріям ризиковості; якщо платник не має позитивної податкової історії, і при цьому ПН/РК відповідає критеріям ризиковості операцій.

Критерії ризиковості умовно можна поділити на загальні, які діють по всій території України та затверджені ДФС і Мінфіном, і спеціальні, що встановлюються територіальними органами ДФС лише для визначеної території.

Платник ПДВ визнаватиметься ризиковим автоматично: якщо зареєстрований/перереєстрований на недійсні та підроблені документи; особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; переданий у володіння чи управління підставним особам; проводить фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та керівників; існує обвинувальний вирок суду щодо посадових осіб платника за ст. 205 Кримінального кодексу України.

Якщо до контролюючого органу надійде інформація, відповідно до якої платник ПДВ перестав відповідати вищезазначеним критеріям, то в день її отримання він виключається із Переліку.

Спеціальні критерії можуть встановлюватись місцевими органами ДФС на власний розсуд, але у визначеному ДФС діапазоні.

Платник ПДВ визнаватиметься ризиковим за рішенням регіональних комісій, якщо: зареєстрований/перереєстрований на непідконтрольній Україні території (ОРДЛО, Крим); зареєстрований платником ПДВ менше 3-х місяців; не має відкритих банківських рахунків, окрім рахунків у органах Держказначейства (не стосується фізичних осіб-підприємців та бюджетних установ); його посадова особа та/або засновник займали аналогічну посаду у суб`єкта господарювання, ліквідованого за процедурою банкрутства протягом останніх 3-х років; ним не було подано фінансову звітність за останній звітний період (для юридичних осіб, платників податку на прибуток); мається податкова інформація про наявність ознак здійснення платником ризикових операцій

Саме останній критерій є нечітким, що дозволяє контролюючому органу зловживати своїми повноваженням.

При цьому ризиковість операцій визначатиметься за одним із 4-х критеріїв: критерій 1 застосовуватиметься, якщо операція одночасно відповідатиме таким ознакам:1) обсяг постачання товару/ послуги за поданою на реєстрацію ПН/РК дорівнює або перевищує величину залишку товарів/послуг. У свою чергу залишок визначається як різниця обсягу придбання/ ввезення з 01.01.2017 р. товару/ послуги (за винятком звільнених від ПДВ операцій або тих, у яких ставка становить 0%), збільшеного в 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги за цей період;2) переважання у такому залишку більше 75% ризикових товарів/ послуг, визначених ДФС;3) відсутність товару/послуги в поданій на реєстрацію ПН у Таблиці даних платника податку, як товару/ послуги, що на постійній основі постачається/виготовляється; критерій 2 полягає у відсутності ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю такими підакцизними товарами, як:1) спирт етиловий, інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;2) тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; критерій 3 полягає у тому, що про платника податку, який реєструє таку ПН на пальне, на дату її складання відсутній актуальний запис у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального; критерій 4 стосується розрахунків коригування, якими передбачається зміна номенклатури товарів/послуг (для товарів зміна перших 4-х цифр кодів згідно з УКТ ЗЕД, для послуг перших 2-х цифр кодів за ДКПП) за умови відсутності такого товару/послуги у Таблиці даних платника.

Якщо платники ПДВ відповідають встановленим критеріям ризиковості щодо них проводиться засідання Комісії територіального органу ДФС на якому вирішується, чи включати таку особу до переліку ризикових суб`єктів господарювання чи ні.

Також, на аналогічних засіданнях може вирішуватись питання про виключення суб`єктів господарювання з такого переліку.

У випадку, якщо платник перестає відповідати вказаним вище критеріям, він виключається із Переліку на підставі рішення комісії.

На суб`єкта господарювання, щодо якого прийнято рішення про включення його до переліку ризикових суб`єктів заводиться облікова картка із зазначенням причини внесення до такого переліку.

Додатково, органом ДФС приймається рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податків і, якщо щодо особи прийнято рішення про неврахування таких даних, кожна податкова декларація такого суб`єкта господарювання підлягатиме блокуванню і щодо кожної операції доведеться доводити її реальність відповідними підтверджуючими документами та поясненнями.

Наявність у платника позитивної податкової історії визначатиметься за одним із таких показників:1) обсяг постачання на одного покупця, платника ПДВ, за зареєстрованими у поточному місяці ПН/РК (з урахуванням поданою на реєстрацію ПН/РК) не перевищує 150 тис. грн.; 2) обсяг постачання за останні півроку за зареєстрованими ПН/ РК, які не підлягають наданню отримувачу, становить більше 50% від загального обсягу постачання товарів/послуг за всіма іншими ПН/РК; 3) придбання і постачання одного товару або послуги за останні півроку складають більше 50% від загальної суми усіх інших товарів/послуг; 4) платник на постійній основі, протягом будь-яких 4-х місяців з останніх 6-и, реєструє ПН/РК на постачання товарів/послуг за одним і тим самим кодом, по яким обсяг постачання становить 20% від загального обсягу; 5) відображена у звітності залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток на кінець звітного періоду складає більше 1 млн грн за умови, що керівник та засновник такого платника з 01.01.2017 р. не змінювалися; 6) наявність власних (орендованих) земельних ділянок площею понад 200 га або станом на 01.01.2018 р. орендованих земельних ділянок комунальної/державної форми власності площею понад 0,5 га, що задекларовані до 20.02.2018 р.; 7) сума ЄСВ, сплаченого за останній рік на одного працюючого, перевищує в 1,5 рази суму ЄСВ, яка сплачується з мінімальної заробітної плати, за умови, що керівник та засновник такого платника з 01.01.2017 р. не змінювалися; 8) загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум ЄСВ, податків та зборів (крім суми ПДВ, сплаченого при ввезенні товарів на митну територію України), становить більше 5 млн грн.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що ГУ ДФС у Харківській області, як суб`єктом владних повноважень під час реалізації повноважень, не дотримано одного з обов`язкових складових принципу верховенства - правової визначеності, оскільки у відповіді контролюючий орган не навів чітких ознак ризикової діяльності платника податку, не довів наявність таких ознак у діях платника, не було зазначено жодних відомостей про виявлені факти за наслідком опрацьованої податковим органом податкової інформації, вказівок на виявлені недостовірні дані, на конкретну декларацію, в якій виявлена така недостовірність, не вказано який вплив має отримана контролюючим органом податкова інформація на достовірність даних, які містяться у податкових деклараціях платника, що свідчить про можливе здійснення позивачем ризикових операцій.

Податковим органом було використано податкову інформацію, однак інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних ДПІ не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування. Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов`язане із самою протиправністю дій.

Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов`язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб`єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того суд зазначає, що 20.12.2019 року представником позивача було подано заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що у зв`язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції відповідачем було понесено судові витрати з професійної правничої допомоги в загальному розмірі 12000,00 грн.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст.30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок сторони, не на користь якої ухвалено рішення суду, необхідно спочатку встановити, що понесені стороною витрати на правничу допомогу були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п. 269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Окремо суд зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018р. по справі № 61-3416св18.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги від 18.09.2018 року, додаткова угода № 2 від 01.11.2019 року, акт виконаних послуг № 3 до договору про надання правової допомоги б/н від 19.12.2019 року, рахунок № 19/12 від 19.12.2019 року на суму 12000,00 грн., платіжне доручення № 2611 від 19.12.2019 року.

Як вбачається з акту наданих послу № 3 від 19.12.2019 року адвокатським об`єднанням "Шкребець і партнери" надавались послуги, а саме: підготовка (ознайомлення, вивчення та правовий аналіз законності/незаконності дій Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України щодо відмови у peєстpaції податкової накладної від 13.09.2019р. №59 у ЄРПН) складання та подання до Харківського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним зупинення 26.09.2019 р. реєстрації податкової накладної від 13.09.2019 р. №59 в Єдиному реєстрі податкових накладних, Рішення Комісії Головного управляння ДПС у Харківській області від 02.10.2019 р. №1296604/40420983 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 13.09.2019 р. №59 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Винагорода за вказані послуги було визначена в загальному розмірі 12000,00 грн.

З огляду на викладене, враховуючи незначну складність справи та надані адвокатом послуги, час, витраченим адвокатом на надання таких послуг, обсяги наданих адвокатом послуг, ціну позову та значення справи для сторони, а також, що по вказаній справі не проведено жодного судового засідання, не надано середньоринкової вартості адвокатських послуг по аналогічним справам, доказів на підтвердження понесених витрат на транспорт чи службове відрядження, та беручи до уваги, що рішення по справі прийнято в порядку письмового провадження, суд доходить висновку, що заявлені суми винагороди є дещо неспівмірними, а тому клопотання представника позивача про відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор" (61002, м. Харків, пров. Каплунівський, буд. 14, код ЄДРПОУ 40420983) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43143704), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ) про визнання протиправними дій, визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним зупинення 26.09.2019 року реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 13.09.2019 року №59 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 02.10.2019 року №1296604/40420983 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 13.09.2019 року №59 в єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 26.09.2019 року.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор" сплачений судовий збір у сумі 5763 (пять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Харківспецакумулятор" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.