Рішення № 86813326, 24.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 грудня 2019 року Справа № 280/5008/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (69000, м. Запоріжжя, вул. Профспілок, 5)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу страхових виплат за період з 01.07.2015 по 30.04.2018 та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу страхові виплати за період з 01.07.2015 по 30.04.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в Бердянському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області як отримувач страхових виплат, призначених у зв`язку із реєстрацією страхового випадку профзахворювання. Разом з тим, за період з 01.07.2015 по 30.04.2018 страхових виплат позивач не отримав. Позивач вважає бездіяльність щодо не нарахування та невиплати страхових виплат протиправною, із посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 21.10.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивачем недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 26.11.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 280/5008/19.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому зазначив, що позивач з жовтня 2014 року по червень 2015 року отримував страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Покровськ Донецької області, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Вказує, що до Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області позивач звернувся 08.05.2018 та постановою відповідача від 25.06.2018 №0804/21975/1 продовжено призначену страхову виплату ОСОБА_1 та проведено її нарахування за травень 2018 року. Посилаючись на Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 № 27 вказує, що суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, в яких зберігались справи про страхові виплати до початку антитерористичної операції, та тимчасової окупації українських територій, в порядку визначеному виконавчою дирекцією Фонду. Відтак вважає, що суми страхових виплат за період з 01.07.2015 по 30.04.2018 мають виплачуватися органом виконавчої дирекції Фонду, в якому зберігалася справа позивача (в Донецькій області). Крім того, зазначає про пропущення позивачем строку звернення до суду. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 на підставі заяви від 08.05.2018 перебуває на обліку в Бердянському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області як отримувач щомісячної страхової виплати, призначеної у зв`язку із реєстрацією страхового випадку на виробництві, що підтверджується копією даної заяви, актів від 15.01.1991 №10, від 26.02.1996 №37, від 11.04.1995 №96 про нещасний випадок, довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 05.04.2011 серії 10 ААА №036861.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем проживання/перебування якої є: АДРЕСА_1 , про що зазначено у виданій Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.10.2017 №2306-23096.

Як вбачається із листа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (Слов`янського відділення) від 05.06.2019 №04-21/1782, у період з жовтня 2014 року по червень 2015 року ОСОБА_1 знаходився на обліку у Покровському відділенні Донецької області та отримував щомісячні страхові виплати; з травня 2018 року позивач перебуває на обліку у Бердянському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області та цими відділеннями виплачені страхові виплати за період з жовтня 2014 року по червень 2015 року та з травня 2018 року. З липня 2015 року по квітень 2018 року ОСОБА_1 не звертався до відділень Фонду та за цей період страхових виплат не отримував.

Також, листом відповідача від 27.09.2019 №03-04-1551 позивача повідомлено, що страхові виплати йому відновлено з 01.05.2018. Крім того, відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, отже питання щодо виплати спірних сум розглядатиметься після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного порядку.

Не погоджуючись з бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати страхових виплат за період з 01.07.2015 по 30.04.2018, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Як передбачено ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.

Гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).

Пунктом третім розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1105-XIV встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Разом із тим, відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі Закон №1706-VII), для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Статтею третьою Закону №1105-XIV визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1105-XIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону №1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Водночас, матеріали справи не містять доказів існування законодавчо визначених підстав для припинення страхових виплат ОСОБА_1 за спірний період, а отже такі виплати підлягають нарахуванню та виплаті позивачу.

Щодо тверджень відповідача про те, що такі виплати мають здійснюватися управлінням, в якому позивач перебував на обліку до початку проведення антитерористичної операції (у Донецькій області) слід зазначити наступне.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як вбачається в матеріалах справи, позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхових виплат за спірний період, проте листом від 27.09.2019 №03-04-1551 його повідомлено, що дане питання розглядатиметься після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного порядку; жодних посилань на те, що позивачу для отримання страхових виплат необхідно звернутися до іншого органу Фонду, дана відповідь не містить, а тому на стадії вирішення спору у судовому порядку такі твердження не приймаються.

Окрім того, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 01.10.2014 №531 установлено, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації (далі - застраховані особи), мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов`язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, - робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - фонди) відповідно до пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.10.2017 №2306-23096, фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 ; доказів іншого суду не надано, отже саме Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області є належним відповідачем у справі.

Стосовно посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду слід зазначити про таке.

Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону №1105-XIV, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність не здійснення страхових виплат позивачу, що свідчить про протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу страхових виплат за період з 01.07.2015 по 30.04.2018, а тому судом застосовується умова, викладена у ч. 7 ст. 47 Закону №1105-XIV - виплата без обмеження протягом будь-якого строку.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, Бердянське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області є відокремленим підрозділом виконавчої дирекції ФСС України у Запорізькій області, що створене за рішенням правління без статусу юридичної особи, відтак саме з бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції ФСС України у Запорізькій області повинні бути присуджені позивачу здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (71116, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Українська, буд. 51; 41453962) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) страхових виплат за період з 01.07.2015 по 30.04.2018.

3. Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (71116, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Українська, буд. 51; 41453962) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) страхові виплати за період з 01.07.2015 по 30.04.2018.

4. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (69600, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 12; код ЄДРПОУ 41320207).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 24.12.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко