Рішення № 86813283, 08.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 січня 2020 року Справа № 280/5434/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» (юридична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39 А, офіс 25, код ЄДРПОУ 40858239)

до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 3, код ЄДРПОУ 38062828)

про скасування постанови від 20.08.2019 № 661/1130/15-4/14-П,-

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» (далі позивач) до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову відповідача від 20.08.2019 № 661/1130/15-4/14-П.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржена Постанова НКФП винесена з порушенням приписів чинного законодавства, що регламентує порядок застосування штрафних санкцій за порушення учасниками ринків фінансових послуг правил діяльності, зокрема, Постанова винесена без врахування фактичних обставин справи, за відсутності складу правопорушення. Порушення приписів законодавства відповідачем призвело до винесення необгрунтованого та протиправного рішення про застосування штрафних санкцій, внаслідок чого для позивачу створена реальна загроза безпідставного їх стягнення. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

07 листопада 2019 р. судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 03.12.2019 об 09 год. 15 хв.

Ухвалою суду від 03.12.2019 зупинено провадження по справі до 08.01.2020.

Ухвалою суду від 08.01.2020 поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 08.01.2020.

Від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №51196) поданий відзив, в якому відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з відсутністю належних юридичних підстав для скасування Постанови. Просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача до суду не прибув, про дату, час, місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Відповідно до інформації, викладеної в Акті № 691/15-4/15 від 13.05.2019, ТОВ «Прості займи» надано фінансову послугу з порушенням частини першої статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» якою встановлено, що фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. У зв`язку з виявленими порушеннями, на підставі розгляду Акту, Нацкомфінпослуг винесла Розпорядження від 28.05.2019 № 963, відповідно до якого зобов`язала ТОВ «Прості займи» усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін до 27.06.2019 включно.

При цьому, враховуючи, що Розпорядження від 28.05.2019 № 963 є чинним та не скасоване у судовому порядку, підстави для його невиконання на думку Нацкомфінпослуг відсутні.

За результатами розгляду інформації, наданої ТОВ «Прості займи» на виконання Розпорядження від 28.05.2019 № 963, Нацкомфінпослуг було встановлено, що Товариство не виконало вимоги Розпорядження № 963, про що уповноваженими особами Нацкомфінпослуг було складено акт № 1130/15-4/14 від 25.07.2019. Постанова, що оскаржується, винесена на підставі розгляду акту № 1130/15-4/14 від 25.07.2019 саме у зв`язку з невиконанням позивачем вимог Розпорядження № 963.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із позовом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" № 2664-III від 12 липня 2001 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених частиною 1 статті 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Указом Президента України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" від 23 листопада 2011 року №1070/2011 на виконання Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно пунктів 1, 2 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Повноваження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг визначені статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Так, згідно з пунктами 10, 12 частини 1 статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення; надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 39 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Нацкомфінпослуг було надіслано на адресу ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» Розпорядження від 28.05.2019 № 963, яким до позивача було застосовано захід впливу у вигляді зобов`язання усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін до 27.06.2019.

У Розпорядженні зокрема зазначено, що вчинення акцепту ТОВ «Прості займи» пропозиції Клієнта шляхом перерахування коштів відповідно до абзацу 4 частини 6 статті 11 Закону, не свідчить про підписання ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» договорів одним із способів визначених статті 12 Закону. При цьому, відповідач у Розпорядженні не зазначає які саме договори маються на увазі, а постановляє зобов`язати ТОВ «Прості займи» усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін до 27.06.2019 включно.

Після отримання Розпорядження № 963 позивач надіслав на адресу Нацкомфінпослуг відповідь від 13.06.2019 № 1306-Ю, в якій повідомлялося, що алгоритм укладення договорів, який використовується ТОВ «Прості займи» передбачає, що у разі позитивного рішення про видачу позики за наслідками розгляду оферти позичальника, система генерує унікальний код, який використовується уповноваженою особою товариства для підписання кредитного договору в порядку, визначеному статтями 11, 12 Закону «Про електронну комерцію», після чого система переводить клієнту на карту суму зазначену в заявці через платіжну систему за допомогою ТОВ ФК «Вей Фор Пей» (WayForPay). Так, договір з ОСОБА_1 було підписано у відповідності до ст. 12 Закону «Про електронну комерцію» із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 1906753335840_20190308-165151_3177306864.

Незважаючи на це, відповідачем було складено Акт від 25.07.2019 № 1130/15-4/14, в якому зроблено висновок про те, що порушення позивачем не були усунуті.

Згідно п. 2.2. Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.11.2012 № 2319, рішення про зобов`язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги. Письмове розпорядження (припис) Нацкомфінпослуг повинно містити:

дату та номер розпорядження (припису), місце його складання;

відомості про особу (повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ);

зміст виявленого порушення законодавства про фінансові послуги;

норму законодавства про фінансові послуги, яку порушено особою;

посилання на дату і номер акта про правопорушення, в якому зафіксоване порушення законодавства про фінансові послуги;

строк усунення особою порушення законодавства про фінансові послуги та повідомлення Нацкомфінпослуг про усунення порушення законодавства про фінансові послуги;

прізвище, ініціали та підпис Голови Нацкомфінпослуг або члена Нацкомфінпослуг, який виконує обов`язки та повноваження Голови Нацкомфінпослуг;

відбиток печатки Нацкомфінпослуг.

Натомість судом встановлено, що Акт про правопорушення, вчинені ТОВ «Прості займи» на ринку фінансових послуг від 25.07.2019 № 1130/15-4/14 та Розпорядження про застосування заходу впливу № 963 від 28.05.2019 не містять змісту виявленого порушення законодавства про фінансові послуги, в них не зазначено номери та дати договорів, які було укладено з порушенням, не визначено, яке саме порушення необхідно усунути.

З наданої позивачем Інформації щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладання електронного договору, вчинених Товариством та Заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій вбачається, що ОСОБА_1 при оформленні електронного кредитного договору проставленням о 16:49 08.02.2019 "галочки" в пункті «З Правилами й умовами надання позики ознайомлений, і підтверджую направлення оферти у відповідності до запропонованої редакції, а також згоду на обробку персональних даних, в тому числі на передачу даних в бюро кредитних історій» підтвердила отримання оферти від позивача.

Далі, позивачем було сформовано одноразовий ідентифікатор, що є електронним підписом договору оферентом у розумінні ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» /ідентифікатор/, який був направлений у СМС позивачем позичальнику ОСОБА_1 у якості підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа.

Крім того, згідно Алгоритму укладання кредитного договору на сайті позивача («Процес отримання кредиту на сайті bistrozaim.ua»), у разі позитивного рішення про видачу позики, система генерує унікальний код, який використовується уповноваженою особою ТОВ «Прості Займи» для підтвердження підписання кредитного договору в порядку, визначеному ст. 11, 12 Закону «Про електронну комерцію», після чого система переводить клієнту на карту суму зазначену в заявці через платіжну систему за допомогою ТОВ ФК «Вей Фор Пей» (WayForPay).

ОСОБА_1 оформила кредитний договір № 1906753335840 від 08.03.2019 16:51:58 на суму 3 500,00 грн в режимі он-лайн. На її банківську кредитну карту, оформлену у ПАТ КБ "Приватбанк", були перераховані кошти за кредитним договором, на підтвердження чого позивачем надано довідку ТОВ ФК «Вей Фор Пей». Відповідно до ст. 12 Закону «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі «електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). В свою чергу згідно із визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п 6 ч. 1 ст. 3 Закону «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Саме у такий спосіб було підписано договір із зазначеним у Розпорядженні № 963 позичальником ОСОБА_1

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При цьому у відповідності до приписів частини 3 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію»:

«Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті».

Статтею 11 Закону, якою встановлено, що:

«Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею».

Слід зазначити, що принцип юридичної сили електронного правочину найбільш повно відображається у вимогах щодо форми правочину. Це підтверджується закріпленими на рівні міжнародних документів правовими нормами: ч. 1 ст. 8 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про використання електронних повідомлень у міжнародних договорах - повідомлення або договір не можуть бути позбавлені дійсності або позовної сили лише на тій підставі, що вони складені у формі електронного повідомлення; ст. 5 Типового закону про електронну торгівлю Комісії Організації Об`єднаних Націй з права міжнародної торгівлі - інформація не може бути позбавлена юридичної сили, дійсності або позовного захисту лише на тій підставі, що вона складена у формі повідомлення даних. Аналогічна норма міститься й у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг": юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно використання адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів на 316 засіданні, термін «адміністративний акт» - це будь-яка індивідуальна дія чи рішення, що приймається при здійсненні державних повноважень і мають такий характер, що безпосередньо стосується прав, свобод або інтересів осіб; термін «дискреційне повноваження» означає повноваження, яке наділяє адміністративний орган певною мірою свободи стосовно прийняття рішення та дозволяє йому вибирати з кількох юридично прийнятних рішень той, який він вважає найбільш доцільним; при реалізації такого повноваження необхідно належним чином враховувати вимоги до ефективного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні суспільні інтереси.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року у справі № 21-87а13, постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2018 року у справі №815/4569/17.

За таких обставин, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.08.2019 № 661/1130/15-4/14-П прийнята відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, що передбачений законодавством України, склад правопорушення не визначено, факт правопорушення, вчиненого на ринку фінансових послуг відповідачем не визначено та не доведено, що з огляду на приписи частини 2 статті 19 Конституції України та пунктів 1, 9 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є безумовною підставою для визнання її протиправною та скасування.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірної постанови з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною 3статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення № 4208 від 24.10.2019 у сумі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» (вул. Незалежної України, буд. 39-А, оф. 25, м. Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 40858239) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (вул. Б. Грінченка, буд. 3, м. Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ 38062828) про скасування постанови задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.08.2019 № 661/1130/15-4/14-П.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» (вул. Незалежної України, буд. 39-А, оф. 25, м. Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 40858239) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (вул. Б. Грінченка, буд. 3, м. Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ 38062828) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1921 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 08.01.2020.

Суддя Р.В. Сацький