Ухвала суду № 86812920, 08.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/93/20

УХВАЛА

08 січня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби у м.Одесі Одеської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 03.01.2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби у м.Одесі Одеської області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову, викладену у листі від 08.11.2019 р. № 28823/05-3 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у наданні подання на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплаченого ОСОБА_1 при нотаріальному посвідченні 01 березня 2019 року договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,3 кв. м.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до відповідного органу Державної казначейської служби України подання за формою згідно з додатком 1 до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 р. за № 1650/24182), на повернення помилково зарахованих до Державного бюджету України грошових коштів за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна», сплачених позивачем - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) при нотаріальному посвідченні 01 березня 2019 року договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,3 кв. м., а саме: 4344,00 грн., що підтверджується квитанцією АТ «УКРБУДШВЕСТБАНК» № ПН 4615 від 01.03.2019 р., шляхом перерахування помилково зарахованих до Державного бюджету України грошових коштів в сумі 4344,00 грн. на наступний банківський картковий рахунок позивача: № 5168 7453 2172 1083, відкритий в акціонерному товаристві комерційному банку «ПРИВАТБАНК» (МФО: 305299) на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст. 160, ст.161 КАС України.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Предметом позову по даній адміністративній справі є відмова, викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.11.2019 р. № 28823/05-3.

Отже, адміністративний позов містить одну вимогу немайнового характеру.

У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102,00 грн.

Отже, за подачу адміністративного позову з даними вимогами позивач повинна надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

На підтвердження сплати судового збору позивачем додано до вказаної заяви квитанцію №0.0.1571904149.1 від 03.01.2020 року про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Однак, згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" судом з`ясовано, що у справі №420/93/20 відсутнє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України по вищевказаному платіжному документу.

В той же час, станом на 08.01.2020 року у суду відсутні інші джерела, з яких можна було б з`ясувати питання щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України по вищевказаному платіжному документу.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження зарахування судового збору, сплаченого згідно квитанції №0.0.1571904149.1 від 03.01.2020 року до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Суддя зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.

Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.

В той же час, суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, однією з вимог позивача є вимога про визнання протиправною відмову, викладену у листі від 08.11.2019 р. № 28823/05-3 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у наданні подання на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплаченого ОСОБА_1 при нотаріальному посвідченні 01 березня 2019 року договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,3 кв. м.

При цьому, відмова сама по собі не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень, оскільки така відмова має бути відображена саме у рішенні суб`єкта владних повноважень або у його діях.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити вказану позовну вимогу у відповідності до приписів ст.5 КАС України, з урахуванням вищевикладеного судом.

Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з`ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду (з копією для відповідача) доказів, визначених судом та уточненої позовної заяви з урахуванням вищевикладеного судом.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби у м.Одесі Одеської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.М. Корой