Ухвала суду № 86812912, 08.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/78/20

УХВАЛА

08 січня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 03.01.2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразилися у відмові виконати вимоги частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», застосувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та від 6 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, та здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром та провести йому доплату різниці між нарахованою пенсією без обмеження максимальним розміром та отриманою пенсією, починаючи з моменту такого обмеження;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виконати вимоги частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», застосувати висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та від 6 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, та здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром та провести йому доплату різниці між нарахованою пенсією без обмеження її максимальним розміром та отриманою пенсією, починаючи з моменту такого обмеження.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст. 160 КАС України.

Так, згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Суддя зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.

Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.

В той же час, суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, однією з вимог позивача є вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразилися у відмові виконати вимоги частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», застосувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та від 6 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, та здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром та провести йому доплату різниці між нарахованою пенсією без обмеження максимальним розміром та отриманою пенсією, починаючи з моменту такого обмеження.

Однак, позивачем не зазначено реквізити вказаної відмови.

В той же час, позивача просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виконати вимоги частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», застосувати висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та від 6 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, та здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром та провести йому доплату різниці між нарахованою пенсією без обмеження її максимальним розміром та отриманою пенсією, починаючи з моменту такого обмеження.

Однак, у позовній заяві не зазначено дату з якої, на думку позивача, відповідач зобов`язаний здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром та період за який необхідно провести йому доплату різниці між нарахованою пенсією без обмеження її максимальним розміром та отриманою пенсією, а лише вказує, що вказані дії необхідно здійснити починаючи з моменту такого обмеження.

Отже, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог шляхом надання відповідних уточнень (з копією для відповідача).

Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з`ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду (з копією для відповідача) уточненої позовної заяви з урахуванням вищевикладеного судом.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.М. Корой