Ухвала суду № 86812890, 08.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15/20

УХВАЛА

08 січня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до головного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Тріфонова Олександра Юрійовича, першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 02.01.2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до головного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Тріфонова Олександра Юрійовича, першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 25.11.2019 року;

- скасувати постанову про накладення штрафу від 25.11.2019 року.

Вказана позовна заява надіслана позивачем до суду засобами поштового зв`язку 28.12.2019 року.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В той же час, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені положеннями ст.287 КАС України.

Ознайомившись зі змістом позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161, 287 КАС України.

Відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, позивачем не надано до суду власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду вказану інформацію.

Згідно п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, ксерокопії яких додано до позовної заяви.

Водночас, докази, які додано до позовної заяви, жодним чином не засвідчені.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду належним чином засвідчені копії доказів, які додані до позовної заяви та інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, ксерокопії яких додано до позовної заяви

Відповідно до ч.3 ст.287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Однак, в порушення вимог вказаної статті, позивач у якості одного з відповідачів зазначає головного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Тріфонова Олександра Юрійовича.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду уточнення до позовної заяви із зазначенням складу сторін по справі у відповідності до положень ч.3 ст.287 КАС України

Окрім того, суддя зазначає, згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.

Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.

В той же час, суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п.п.2 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Натомість, позивач просить суд лише скасувати:

- постанову про стягнення виконавчого збору від 25.11.2019 року;

- постанову про накладення штрафу від 25.11.2019 року.

В той же час, ОСОБА_1 не зазначає постанови прийняті в рамках якого виконавчого провадження вона просить скасувати (його номер).

Таким чином, позивачу необхідно уточнити вищевказані позовні вимоги, викласти їх у відповідності до ст.5 КАС України та зазначити постанови прийняті в рамках якого виконавчого провадження вона просить скасувати (його номер).

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У відповідності до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921,00 грн.

Таким чином, за подачу до суду позовної заяви, яка містить вимогу майнового характеру, позивачу слід сплатити судовий збір із розрахунку 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605,00 грн.).

Однак, позивачем не надано докази сплати судового збору.

При цьому зважаючи на те, що у позовній заяві не зазначено усі реквізити спірних рішень, у суду відсутня можливість вказати суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання даної позовної заяви.

Згідно приписів ч. 1ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Приписами ч.ч. 1,2 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суддя зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У позові позивач вказує, що копію повідомлення виконавця вона отримала 02.12.2019 року та зважаючи на власне захворювання та хворобу дитини вона не мала можливості раніше звернутися до суду.

Зважаючи на вказані обставини, позивач просить суд поновити їй строк звернення до суду.

Дана позовна заява як вже зазначено суддею надійшла до суду 28.12.2019 року.

Тобто звернення позивача до суду із даним позовом відбулося з порушенням строків, визначених приписами КАС України.

На підтвердження обставин поважності пропуску строку звернення до суду позивач надає до суду ксерокопію документу із найменуванням «Огляд лікаря» щодо особи із прізвищем ОСОБА_2 .

Однак, з вказаного документу неможливо ідентифікувати установу, якою він виданий.

В той же час, доказів втрати здатності позивачем та неможливості звернутись до суду у період з 03.12.2019 року по 27.12.2019 року до суду не надано.

Отже, позивачем не надано доказів на підтвердження доводів, якими позива обґрунтовує клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з`ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, згідно приписів ч.ч. 1,2 ст. 123 КАС України, адміністративний позов має бути залишений без руху, а позивачу надано строк для надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку. Вказані підстави повинні бути обґрунтовані та підтверджені належними доказами.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду ( з копіями для учасників справи):

1) уточнення до позовної заяви із:

- зазначенням складу сторін по справі у відповідності до положень ч.3 ст.287 КАС України та викладом вимог у відповідності до ст.5 КАС України;

- зазначенням інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви

- власним письмовим підтвердженням позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав

2) доказів, визначених судом;

3) клопотання про поновлення строку звернення до суду разом із відповідними доказами.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного виконавця першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Тріфонова Олександра Юрійовича, першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанов- залишити без руху.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.М. Корой