
УХВАЛА
м. Вінниця
09 січня 2020 р. Справа № 120/2956/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про поновлення строків звернення до суду та питання про залишення без розгляду позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування вимог
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування вимог, яка призначена до розгляду у письмовому провадженні.
21.10.2019 р. позивачем, серед іншого, подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно положень частин першої, другої, четвертої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Так, в силу вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Отже процитовані норми визначають, що у разі дотримання особою порядку досудового/адміністративного врегулювання спору/оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення.
Тобто, положення частини четвертої статті 122 КАС України застосовуються лише за умови додержання платником ЄСВ порядку досудового оскарження.
Досліджуючи докази надані позивачем в підтвердження поважності пропуску звернення до суду, встановлено наступне.
Так, предметом оскарження у позовній заяві є, серед іншого, вимоги про сплату боргу від 12.03.2019 р., 05.04.2019 р., 11.05.2019 р., які можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цієї вимоги.
При цьому, позивач вказує, що оскаржував дані вимоги до ДФС України та після отримання рішення за наслідком розгляду скарг, звернувся до суду.
Оцінюючи такі доводи, суд зазначає.
Вимога №Ф-1120-54 від 12.03.2019 р., оскаржена до ДФС України та за наслідкомрозгляду скарги прийнято рішення №21512/6/99-99-11-05-02-25 від 10.05.2019 р., яке отримано позивачем 16.05.2019 р.
Аналогічна ситуація із вимогою №Ф-1120-54 від 05.04.2019 р., за результатом оскарження якої прийнято рішення №25224/6/99-99-11-05-02-25 від 31.05.2019 р., яке отримано 04.06.2019 р. Відтак, тримісячний строк звернення до суду щодо вищевказаних вимог пропущено. Зокрема по вимозі від 12.03.2019 р. термін звернення збіг 16.08.2019 р., а по вимозі від 05.04.2019 р. - 04.09.2019 р. В свою чергу, позовна заява надійшла до суду 13.09.2019 р., тобто із пропуском звернення до суду.
Доводи позивача стосовно того, що вимоги оскаржені до Вінницького окружного адміністративного суду, однак заяви про збільшення позовних вимог повернуті ухвалою від 04.06.2019 р. не приймаються до уваги, оскільки причини пропуску звернення до суду є поважними лише до 04.06.2019 р., тоді як позивач звернувся до суду 13.09.2019 р. Доказів поважності причин пропуску звернення до суду з серпня 2019 р. по 13.09.2019 р. не надано.
За наведених обставин, причини зазначені позивачем не є поважними та такими, що не залежали від волевиявлення особи, а відтак, судом не приймаються до уваги.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України у випадку, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що викладені у заяві позивача причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування вимог №Ф-1120-54 від 12.03.2019 р., №Ф-1120-54 від 05.04.2019 р.
Разом з тим, стосовно вимоги №Ф-1120-54 від 11.05.2019 р. є необхідним вказати, що рішення №35129/6/99-99-11-05-02-25 від 24.07.2019 р. за наслідком розгляду скарги щодо скасування вимоги отримано позивачем 31.07.2019 р. Отже, тримісячний строк звернення не пропущено.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позивачем в досліджуваній частині не пропущено строк звернення до суду з даним позовом, відповідно, відсутні підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 256 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
в задоволені заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування вимог №Ф-1120-54 від 12.03.2019 р., №Ф-1120-54 від 05.04.2019 р. - залишити без розгляду.
Ухвала суду в частині залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
Судове рішення № 86812556, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 09.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/2956/19-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: