Рішення № 86812482, 27.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 грудня 2019 року Справа № 280/4366/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.

за участю:

представника позивача Бабак Р.А.

представника відповідача Сазонов Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.14, код ЄДРПОУ 00130926)

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд.19, код ЄДРПОУ 39369133)

про визнання протиправними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго (надалі позивач, ПАТ «Запоріжжяобленерго») звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі відповідач, НКРЕКП), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача, направлені на проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «Запоріжжяобленерго» відповідно до умов постанови НКРЕКП від 06.09.2019 «Про проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії» та визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 06.09.2019 «Про проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії».

У позові позивач зазначив, що відповідачем 06.09.2019 прийнято постанову «Про проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії». Дана постанова не містить ні підстав для проведення, ні предмету позапланового заходу. Так рішенням експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, оформленого протоколом № 07-19 від 04.06.2019 розгляд звернення НКРЕКП від 25.04.2019 № 4697/14.1.1/7-19 щодо погодження проведення (здійснення) позапланових перевірок додержання ліцензіатами вимог Ліцензійних умов було відкладено до надання відповідачем обгрунтування доцільності та правових підстав проведення таких позапланових перевірок додержання зазначеними ліцензіатами вимог Ліцензійних умов, оскільки постанова НКРЕКП від 25.07.2017 № 932 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії» та постанова НКРЕКП від 13.04.2017 № 504 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії», якими були затверджені зазначені вище Ліцензійні умови, втратили свою чинність згідно з постановами НКРЕКП від 09.04.2019 № 526 та № 525. Таким чином позивач вважає, що відповідач планує провести позапланову перевірку без зазначення конкретних питань, що не відповідає отриманому на її проведення дозволу від Державної реєстраційної служби України, а також щодо перевірки дотримання ПАТ "Запоріжжяобленерго" Ліцензійних умов, які втратили свою чинність.

Крім того, форма Акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері, і Переліки питань, які є складовими акта планового заходу державного контролю є додатками до "Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов" (затверджений Постановою НКРЕКП 14.06.2018 №428). Однак ці норми прийняті без дотримання вимог статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", зокрема щодо визначення ступеню ризику, тому затверджені форми не є Уніфікованими формами актів з переліком питань, у розумінні статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Таким чином, за відсутності затверджених уніфікованих актів у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відсутні повноваження на проведення заходів державного нагляду (контролю). Вважає, що Ліцензійні умови і форма Акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства, затверджені у спосіб який не відповідає чинному законодавству, а сам акт не є Уніфікованим актом в розумінні Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11.09.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 10.10.2019.

Ухвалою від 09.09.2019 заяву Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго про забезпечення позову було задоволено, заборонено Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, проведення позапланової перевірки дотримання ПАТ Запоріжжяобленерго Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії відповідно до рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнятого на засіданні, що відбулося 06.09.2019.

Ухвалою суду від 11.09.2019 виправлено описку в ухвалі про забезпечення позову від 09.09.2019.

Ухвалою від 10.10.2019 строк підготовчого провадження було продовжено та відкладено підготовче засідання на 13.11.2019.

18.10.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Зокрема зазначає, що Як вбачається із обґрунтування до Постанови від 06.09.2019, до НКРЕКП надійшли численні звернення (листи, заяви, скарги) фізичних та юридичних осіб щодо систематичного недотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» вимог законодавства у сфері електроенергетики, а також Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25 липня 2017 року № 932 та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13 квітня 2017 року № 504, що містять ознаки порушення ліцензіатом вимог пунктів 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії, у частині здійснення ліцензованої діяльності відповідно до законів України «Про електроенергетику», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. НКРЕКП було направлено звернення до Експертно- апеляційної ради з питань ліцензування Державної регуляторної служби України з метою отримання погодження на проведення позапланової перевірки ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. Листом від 25.07.2019 № 6008/0/20-19 на підставі рішень Експертно- апеляційної ради з питань ліцензування Державна регуляторна служба України погодила проведення позапланової перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» вимог пунктів 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії. Тому вважає твердження позивача про не зазначення у Постанові від 06.09.2019 1866 питань та підстав проведення позапланової перевірки, не відповідає дійсності, оскільки у даній постанові зазначено про проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» вимог пунктів 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25 липня 2017 року № 932, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13 квітня 2017 року № 504.

Відповідач вважає, що вправі проводити заходи контролю щодо дотримання норм права, які втратили чинність, оскільки правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Стосовно твердження позивача, що за відсутності затверджених уніфікованих актів у НКРЕКП, відсутні повноваження на проведення заходів державного нагляду (контролю), зазначає, що Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Частиною другою статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» закріплено, що уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством, проте вказаною нормою не встановлений строк протягом якого орган державного нагляду (контролю) має затвердити такі уніфіковані форми актів.

Крім того, пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (яким стаття 5 доповнена вказаною нормою щодо уніфікованих актів) зобов`язано Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно- правових актів у відповідність із цим Законом. Проте, НКРЕКП відповідно до статті 1 Закону про НКРЕКП с постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та відповідно не є міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади. Враховуючи вищевикладене просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

13.11.2019 позивачем на адресу суду надано відповідь на відзив, відповідно до якої посилання відповідача у відзиві вважає такими, що не грунтуються на вимогам матеріального права, а тому просить позов задовольнити.

25.11.2019 відповідачем до суду подані заперечення на відповідь на відзив, згідно яких вважає позицію, викладену у відзиві на позов правомірною, у звязку з чим вважає позовні вимоги необгрунтованими.

28.11.2019 в підготовчому судовому засідання протокольною ухвалою суду підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду на 27.12.2019.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та просив у їх задоволенні відмовити.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, вивчивши додатково подані відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Судом встановлено, що листом від 25.07.2019 № 6008/0/20-19 Державна Регуляторна служба України на підставі рішень Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування № 23.9, № 23.10, № 23.11, № 23.12, № 23.13, № 23.14, № 23.16, прийнятих за результатами розгляду звернень (листів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в тому числі, від 25.04.2019 № 4697/14.1.1/7-19 погодила проведення органом ліцензування позапланових перевірок додержання ПАТ «Запоріжжяобленерго» вимог пунктів 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25.07.2017 № 932 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії» та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13.04.2017 № 504 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії». Разом з тим, у вищезгаданому листі Державна регуляторна служба України наголосила, що позапланова перевірка, в тому числі позивача, може бути проведена органом ліцензування при дотриманні вимог Закону України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині використання уніфікованих форм актів, які відповідають вимогам Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою КМУ від 10.05.2018 № 342 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)».

Як вбачається з матеріалів справи на підставі численних звернень (листів, заяв, скарг) фізичних та юридичних осіб директором Департаменту ліцензійного контролю голові та членам НКРЕКП 06.09.2019 було подано обгрунтування до проєкту постанови НКРЕКП «Про проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії», відповідно до якого пропонувалось прийняти вищезгадану постанову про проведення позапланового виїзного заходу контролю.

06.09.2019 відповідачем було прийнято оскаржувану постанову «Про проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії».

Не погоджуючись із прийняттям вказаної постанови та діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до частин першої-третьоїстатті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" № 1540-VIII від 22.09.2016 року(далі - Закон № 1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії (частина 1статті 2 Закону № 1540-VIII).

Згідно зістаттею 3 Закону № 1540-VIIIРегулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Відповідно достатті 19 Закону № 1540-VIIIРегулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо необхідності приведення форм актів у відповідність із цим Законом на НКРЕКП не поширюються, з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2017 року (далі - Закон № 877-V).

Статтею 3Закону № 877-Vвстановлені основні принципи державного нагляду (контролю), зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Згідно частини 2 статті 5 № 877-V уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Відповідно до частини 15 статті 4Закону № 877-Vпри здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року №342«Про затвердження методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» (далі іменуєтьсяПостанова №342), затверджено Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю); та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі іменуєтьсяМетодика).

Даними нормами на законодавчому рівні встановлюються:

єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) (далі - критерії);

єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - уніфікована форма акта перевірки).

Згідно пункту 4 Методики перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб`єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю) (пункт 3 Методики).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 року №1106 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері електроенергетики, господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, господарської діяльності на ринку природного газу, з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, з централізованого водопостачання та водовідведення, з перероблення та захоронення побутових відходів, яка підлягає ліцензуванню Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та визначається періодичність проведення планових заходів державного контролю»(далі іменуєтьсяПостанова №1106) затверджено Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері електроенергетики, господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, господарської діяльності на ринку природного газу, з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, з централізованого водопостачання та водовідведення, з перероблення та захоронення побутових відходів, яка підлягає ліцензуванню Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та визначається періодичність проведення планових заходів державного контролю.

28.11.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято новий нормативно-правовий акт у даній сфері, відтак НКРЕКП відповідно до вимог законодавства був зобов`язаний переглянути уніфіковану форму акта перевірки, зокрема, щодо переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю).

Разом з тим, НКРЕКП після прийняття критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та на час винесення оскаржуваної постанови «Про проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не затвердила та не оприлюднила уніфіковану форму акта у встановленомуЗаконом № 877-Vпорядку та не визначила переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), а тому, не мала правових підстав на винесення такої постанови.

Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений 14.06.2018 згідно Постанови №428, тобто, до прийняття Постанови №1106.

Прийняття суб`єктом владних повноважень рішенняакта індивідуальної дії, що породжує для адресата певні права та обов`язки, можливе виключно за наявності відповідної правової (юридичної) підстави, яка повинна бути належною.

Правова (юридична) підставасукупність передбачених правом обставин, умов, фактів і передумов, що забезпечують настання юридичних наслідків; має нормативне закріплення, визначений зміст, вичерпний характер, враховує особливості певного випадку та породжує юридичні наслідки.

Така обставина також підтверджується наявною в матеріалах справи позицією Державної регуляторної служби України щодо наявності повноважень у органів державного нагляду (контролю) на проведення заходів державного нагляду (контролю) й права субєктів господарювання не допускати їх до проведення цих заходів за відсутності затверджених уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) від 28.12.2018.

Посилання представника відповідача на Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що проводять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (постанова НКРЕКП № 428 від 14.06.2018р.) не заслуговує уваги, оскільки зазначений Порядок не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому не є обов`язковим до виконання та має лише рекомендаційний характер.

Посилання представника відповідача на попереднє погодження, надане Державною регуляторною службою України, є безпідставним, так як остання погодила лише здійснення позапланових заходів, а не оформлення їх результатів з порушенням вимог закону.

Суд не бере до уваги посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 №5-р/2019, оскільки за приписами частин першої та другоїстатті 152 Конституції України №254к/96-ВР від 28.06.1996, Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідаютьКонституції Україниабо якщо була порушена встановленаКонституцією Українипроцедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У вищезгаданому Рішенні Суд вказав, що частина перша статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частина перша, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев`ятий, сороковий частини третьої, частина шостастатті 8 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року №1540-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з 31 грудня 2019 року, відтак посилання на нього на момент винесення рішення у даній справі є недоцільним.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем та позивачем обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Таким чином відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення постанови від 06.09.2019 Про проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПАТ Запоріжжяобленерго Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії, в порядкустатті 77 КАС України, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення, оскільки встановлених судом обставин достатньо для висновку про протиправність оскаржуваного акта індивідуальної дії.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача, направлених на проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «Запоріжжяобленерго», то в цій частині слід відмовити, у звязку із наступним.

Як було зазначено вище, Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

Державне регулювання здійснюється, в тому числі, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу. Державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов здійснюється шляхом проведення планових та позапланових виїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що право здійснювати державний контроль у відповідача закріплений на законодавчому рівні, а відтак дії, які направлені на його здійснення та організацію такого контролю суд в даному випадку не вправі визнавати протиправними. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на момент прийняття рішення не було вчинено будь яких дій, направлених на реалізацію оскаржуваної постанови та проведення державного контролю.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки належним суб`єктом владних повноважень у справі була Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати в частині задоволених позовних вимог, документально підтверджені у сумі 1921 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.14, код ЄДРПОУ 00130926) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд.19, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправними дій та скасування постанови, - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.09.2019 Про проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПАТ Запоріжжяобленерго Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії.

В іншій частині позовної заяви відмовити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.14, код ЄДРПОУ 00130926) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд.19, код ЄДРПОУ 39369133) сплачену суму судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено та підписано 08.01.2020.

Суддя А.В. Сіпака