Рішення № 86812456, 08.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 січня 2020 року 10 год. 22 хв.Справа № 280/3764/19 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Серебрянниковій О.А. та сторін

від позивача: адвокат Єгорушкін В.В.,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до - Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визання протиправним і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-30976-54 від 08.11.2018 та рішення №0028105407 від 30.11.2018 про застосування штрафних санкцій, прийнятих ГУ ДФС у Запорізькій області,-

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- про визання протиправним і скасування вимоги про спрлату боргу (недоїмки) №Ф-30976-54 від 08.11.2018 та рішення №0028105407 від 30.11.2018 про застосування штрафних санкцій, прийнятих ГУ ДФС у Запорізькій області;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зайве сплачену суму податкового зобов`язання у загальній сумі 24 074 (двадцять чотири тисячі сімдесят чотири) грн 90 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у листопаді 2019 року отримав податкову вимогу про сплату боргу №Ф30976-54 від 08.11.2018 у розмірі 15 819,54 грн та 30 листопада 2018 року отримав Рішення №0028105407 від 30.11.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 8 255,25 грн.

Дану суму заборгованості позивач сплатив, однак згідно Постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року по справі №0870/2647/12, яка набрала законної сили 14.05.2012, посадові особи Відповідача повинні були внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та саме з цього моменту, на думку позивача, позивач не є платником єдиного внеску в розумінні Закону. Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом та просить суд його задовольнити.

07.08.2019 судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 04.09.2019 об 12 год. 00 хв.

06.09.2019 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №36886) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що в діях податкового органу відсутні протиправні дії під час нарахування недоїмки та правомірно сформовано та направлено податкову вимогу та рішення про застосування штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 04.09.2019 зупинено провадження по справі до 25.11.2019 о/об 16 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 25.11.2019 замінити первинного відповідача - Головне управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945).

Ухвалою суду від 25.11.2019 продовжено процесуальний строк зупинення провадження по справі до 08.01.2020.

27.11.2019 від представника позивача через канцелярію суду 9вх. №49829) надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 08.01.2020 поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 08.01.2020 о/об 09 год. 30 хв.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача до суду не з`явився, про дату, час, місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області 16.06.2005, номер запису:20970000000000243, перебував на обліку у Токмацькому управлінні ГУ ДФС у Запорізькій області з 17.06.2005 за № 082215027197 як платник внесків.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинено підприємницьку діяльність фізичною особою-підприємцем,21.11.2018, номер запису: 20970060003000243.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року по справі №0870/2647/12, яка набрала законної сили 14.05.2012, адміністративний позов Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - задоволено. Припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_1 ).

Відповідно до облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, загальна сума заборгованості по ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , станом на 31.10.2019 становить 15819,54 гривень (у т.ч.: недоїмка зі сплати єдиного внеску - 15819,54 грн, штрафи - 0,00 грн та пеня - 0,00 грн).

На підставі цих даних ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу від 08 листопада 2018 року № Ф-30976-54.

Сума боргу по єдиному внеску виникла за рахунок:

- зобов`язання, як фізичної особи - підприємця за січень - грудень 2017 року становить 8448,00 грн. ( 3200 грн *22% * 12 =8448.00 грн);

- зобов`язання, як фізичної особи - підприємця за січень - березень 2018 року становить 2457,18 грн ( 3723 грн *22% * 3 =2457,18 грн);

- зобов`язання, як фізичної особи - підприємця за квітень - червень 2018 року становить 2457,18 грн (3723 грн *22% * 3 =2457,18 грн);

- зобов`язання, як фізичної особи - підприємця за липень - вересень 2018 року становить 2457,18 грн ( 3723 грн *22% * 3 =2457,18 грн).

Дану суму заборгованості у розмірі 15819,54 грн позивач сплатив 29.11.2018.

За несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску позивачу нараховано штраф у розмірі 20 відсотків від суми боргу, який склав 3163,92 грн. Також відповідно до п.10 ст.25 Закону України від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464 нараховано пеню в сумі 3453, 21 грн.

На зазначену суму заборгованості контролюючим органом були надіслані на адресу позивачу вимогу № Ф-83899-51 від 16.11.2018 на суму боргу у розмірі 15819,54 грн.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із позовом.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV.

Відповідно до частини 1 статті 46 цього Закону державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності.

Частиною 3 статті 46 Закону № 755-IV імперативно встановлено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року по справі №0870/2647/12, яка набрала законної сили 14.05.2012, адміністративний позов Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - задоволено. Припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_1 ).

За правилами частини 1 статті 47 вказаного Закону для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

нотаріально посвідчену заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем;

документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомленняпроприйняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5 -1 частини першої статті 4 Закону № 2464 здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників; зазначених в абзацах другому, третьому, п`ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», - здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей. У осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п`ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» ( абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2464).

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», - за їхньою заявою після проведення передбаченим законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону , - за їхньою заявою ( абз. 7 ч. 1 ст. 5 Закону № 2464).

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону № 755 фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм та матеріалів адміністративної справи суд дійшов висновку про те, що позивачем не було завершено процедуру припинення підприємницької діяльності, оскільки позивач - не звернувся у передбаченому законодавством порядку до державного реєстратора з необхідними документами для проведення припинення державної реєстрації підприємницької діяльності, та не отримав копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця із спеціальною відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що посилання позивача на те, що він не здійснював з 2012 року підприємницької діяльності і як платник єдиного соціального внеску не реєструвався, є хибними та не звільняють його від сплати єдиного соціального внеску.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»(далі - Закон № 2464).

Відповідно до ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Законом України від 06.12.2016 № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2464, що діють з 01.01.2017, зокрема щодо обов`язковості визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно п.8 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 № 460/26905, зі змінами та доповненнями, у разі припинення діяльності фізичної особи - підприємця така особа зобов`язана подати сама за себе Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до абзацу сьомого ч. 1 ст. 5 Закону № 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема фізичних осіб - підприємців здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення остаточного розрахунку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановленийзакономна місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року - 3200,00 грн та Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2018 року 3723,00 грн.

Частиною п`ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов`язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22% бази нарахування.

Право на звільнення від сплати єдиного внеску у 2017-2018 роках мали фізичні особи-підприємці, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю та отримують відповідно дозаконупенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).

Інших підстав звільнення від сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями не передбачено. Не подання звітності та не здійснення підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства, що чинне з 01.01.2017 не звільняє платника від сплати єдиного внеску.

Нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДФС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника.

Враховуючи обов`язок нарахування єдиного внеску до сплати, навіть у разі відсутності доходу, фізичні особи-підприємці, зобов`язані сплатити до 09.02.2018 за звітний 2017 рік, щонайменше 8 448,00 грн (3200.00*12*22%).

Законом України від 07.12.2017 № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2018 р. - 3723,00 грн.

Відповідно, щоквартальний платіж складає 2457,18 грн (3723,00*3*22%).

Статтею 6 Закону України «Про збір та облік єдиного на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"визначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

Відповідно до п.п. 6, 7 ст. 13 Закону № 2464 та розділу VI Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Статтею 25цього ж Закону визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Відповідно до вимог п. п. І гі. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462 (із змінами), підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням.

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця здійснюється у разі внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

В Реєстрі самозайнятих осіб Токмацького управління наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб`єкта господарювання ОСОБА_1 , № 20970060003000243 (Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням).

Як встановлено матеріалами адміністративної справи, відповідно до облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, загальна сума заборгованості по ОСОБА_1 , станом на 31.10.2019 становить 15819,54 гривень (у т.ч.: недоїмка зі сплати єдиного внеску - 15819,54 грн, штрафи - 0,00 грн та пеня - 0,00 грн).

Сума боргу по єдиному внеску виникла за рахунок:

- зобов`язання, як фізичної особи - підприємця за січень - грудень 2017 року становить 8448,00 грн ( 3200 грн. *22% * 12 =8448.00 грн);

- зобов`язання, як фізичної особи - підприємця за січень - березень 2018 року становить 2457,18 грн (3723 грн *22% * 3 =2457,18 грн);

- зобов`язання, як фізичної особи - підприємця за квітень - червень 2018 року становить 2457,18 грн (3723 грн *22% * 3 =2457,18 грн);

- зобов`язання, як фізичної особи - підприємця за липень - вересень 2018 року становить 2457,18 грн ( 3723 грн *22% * 3 =2457,18 грн).

На підставі цих даних ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу від 08 листопада 2018 року № Ф-30976-54.

Дана сума заборгованості у розмірі 15819,54 грн була сплачена позивачем 29.11.2018, що не заперечується сторонами.

Більш того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно відомостей Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено дату реєстрації позивача, як ФОП - 16.06.2005, номер запису: 2 097 000 0000 000243, припинено підприємницьку діяльність лише 21.11.2018, про що внесено запис 20970060003000243.

Тобто, на час прийняття контролюючим органом оскаржуваних вимог, позивач був платником єдиного соціального внеску, з огляду на що, суд не вбачає підстав для скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30976-54 від 08.11.2018.

Відповідно пп. 2 п.11 ст.25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

За несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску позивачем, контролюючим органом нараховано штраф у розмірі 20 відсотків від суми боргу, який склав 3163,92 грн.

Також відповідно до п.10 ст.25 Закону України від 08.07.2010 № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Пеню нараховано в сумі 3453, 21 грн.

Відповідно до абз. 2 пп. 2.2 п. 2 р. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 ( далі - Інструкції) розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Виходячи з вище наведеного, відповідачем було винесено на законних підставах рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30.11.2018 № 0028105407 на загальну суму 6617,13 грн (штраф - 3163,92 грн, пеня - 3453,21 грн).

Зобов`язання, як фізичної особи - підприємця по єдиному внеску за жовтень - листопад 2018 року становить 1638,12 грн (3723 грн *22% * 2 =1638,12 грн) позивачем до контролюючого органу надано. У Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна» за №8187, останнім звітним періодом є січень - листопад 2018 року.

Дана сума заборгованості у розмірі 6617,13 грн та 1638,12 грн була сплачена позивачем 26.12.2018, що не заперечується сторонами.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визання протиправним і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-30976-54 від 08.11.2018 та рішення №0028105407 від 30.11.2018 про застосування штрафних санкцій, прийнятих ГУ ДФС у Запорізькій області - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 09.01.2020.

Суддя Р.В. Сацький