Рішення № 86812148, 03.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

03 січня 2020 р. Справа № 120/2158/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Вінницькій області

про визнання вимог протиправними,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року до суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області, в якій позивач просить скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.18 №Ф-131927-53 на суму 404.85 грн та від 05.02.19 №Ф-131927-53 на суму 2862.03 грн, з мотивів їх протиправності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що починаючи з 11.03.2014 року перебуває на обліку в податковому органі як фізична особа-підприємець, та є платником єдиного соціального внеску. Всі податки та збори сплачує своєчасно та у визначеному законом розмірі. Водночас, отримав вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.18 №Ф-131927-53 на суму 404.85 грн та від 05.02.19 №Ф-131927-53 на суму 2862.03 грн. Як стверджує позивач, таке нарахування є наслідком встановлення податковим органом з 27.08.2018 року ознаки незалежної професійної діяльності. Відтак, окрім нарахування єдиного соціального внеску як фізичній особі-підприємцю, позивачу також нараховано єдиний внесок як особі, яка займається незалежною професійною діяльністю. Позивач вважає, що у даному випадку має місце подвійне нарахування єдиного соціального внеску, а тому за захистом своїх порушених прав та інтересів звернулась до суду.

Ухвалою суду від 09.07.2019 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання вимог протиправними, залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

26.07.2019 року недоліків позовної заяви зазначені у мотивувальній частині ухвали суду від 09.07.2019 року, позивачем усунуто.

Ухвалою суду від 29.07.2019 року клопотання позивача задоволено. Вжито заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у цій справі шляхом зупинення стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , на підставі поданих виконавчих документів, а саме: вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.18 №Ф-131927-53 на суму 404,85 грн. (чотириста чотири гривні 85 коп.) та вимоги від 05.02.19 №Ф-131927-53 на суму 2862,03 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят дві гривні 03 коп.), до ухвалення рішення у даній справі. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслано заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

28.08.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Як зазначає Відповідач, згідно з реєстраційними даними позивач з 11.03.2016 року зареєстрована фізичною особою-підприємцем, а з 27.08.2018 року їй встановлено ознаку незалежної професійної діяльності. На підставі інформації визначеної в інтегрованій картці платника податку, контролюючим органом нараховано єдиний внесок за ознакою професійної незалежної діяльності. Свої дії відповідач вважає правомірними, а тому просить відмовити у позові.

Ухвалою суду від 23.09.2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування вимог зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №520/3939/19 (Пз/9901/10/19). Зобов`язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що слугували зупиненню провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.12.2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги поновлено та відмовлено у клопотанні відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 11.03.2014 року є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в податковій інспекції, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно Витягу з реєстру платників єдиного податку Позивач є платником єдиного податку 3 групи та сплачує єдиний податок у розмірі 5% від доходу, тобто перебуваю на спрощеній системі оподаткування. Видами діяльності (КВЕД) серед іншого є: 69.10 - Діяльність у сфері права.

За даними інформаційної системи органів ДФС, станом на 16.08.2019 року заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску по ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) становила 2862,03 грн.

Головне управління ДФС у Вінницькій області прийняло відносно ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.18 за №Ф-131927-53 на суму 404.85 грн та від 05.02.19 №Ф-131927-53 на суму 2862.03 грн.

Вказані вимоги позивач вважає протиправними, у зв`язку з чим, звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п. 65.1 ст. 65 14 ПК України взяття на облік фізичних осіб-підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Разом з тим, згідно з п. 65.2 ст. 65 ПК України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, що передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому, відповідно до пп. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 ПК України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Отже, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа (фізична особа-підприємець).

Крім того, факт наявності в особи статусу фізичної особи-підприємця автоматично виключає можливість її взяття на облік в податкових органах як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Відповідно до положень пунктів 178.1, 178.2 статті 178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

З аналізу зазначених положень законодавства слідує, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПК України, лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

В силу вимог п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності

Отже, законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. При цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом № 2464- VI не передбачений.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону № 2464-VI взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 116 від 24.11.2014.

Суд зауважує, що оскільки позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець згідно з Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", до неї не можуть застосовуватись положення ч. 3 ст. 5 Закону № 2464-VI. Зазначені висновки суду підтверджуються також положеннями п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI, відповідно до яких єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пп. 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач - ОСОБА_1 , перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та вести єдиний податковий облік та сплату податків, саме як фізична особа-підприємець 3 групи єдиного податку із зареєстрованим видом діяльності (діяльність у сфері права).

Водночас, при ухваленні рішення у даній справі, яка є типовою, судом, відповідно до частини третьої статті 291 КАС України враховані правові висновки Верховного Суду, викладені в рішенні від 02.09.2019 року, за результатами розгляду зразкової справи №520/3939/19-а. Так, в межах даної зразкової справи Верховний Суд вказав, що за наявності існуючого правового регулювання, взяття та перебування на обліку платника єдиного внеску фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності не передбачено.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що Головне управління ДФС у Вінницькій області безпідставно здійснило нарахування позивачу суми єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а тому вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.18 №Ф-131927-53 на суму 404.85 грн та від 05.02.19 №Ф-131927-53 на суму 2862.03 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується статтею 139 КАС України, частиною першою якої передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Так, матеріалами справи підтверджено, що при зверненні до суду позивач поніс витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 768,40 грн., про що свідчить банківська квитанція №0.0.1398980840.1 від 03.07.2019. Відтак, відповідна сума понесених витрат підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.18 року №Ф-131927-53 та від 05.02.19 року №Ф-131927-53.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 39402165, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар