Рішення № 86812136, 08.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 січня 2020 р. Справа № 120/3710/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львіській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби у Львіській області (далі - позивач) звернулось в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення коштів у розмірі 2550 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ним прийнято рішення №0029 від 26.06.2019 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 2550 грн. Станом на день звернення до суду відповідач штраф за порушення законодавства про рекламу в добровільному порядку не сплатив, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 04.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в порядку визначеному ст.263 КАС України. Відповідачу встановлено 15 денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження суд направляв на адресу внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На адресу повернувся конверт із судовою кореспонденцією із відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання ". За таких обставин, суд вважає, що відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) копія ухвали від 04.12.2019 вручена відповідачу належним чином. Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши надані письмові докази, суд встановив на їх підставі такі фактичні обставини.

Судом встановлено, що Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради винесено вимогу №23/Р-11-589 від 22.02.2019 та вимогу №23/Р-11-590 від 22.02.2019 які надіслано позивачу, з пропозицією в термін до 03.03.2019 відповідно усунути порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", а саме демонтувати самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами одноярусний двостор. двопл.рекламоносій на тротуарі та рекламу на інженерній споруді, на вул. Куліша,34. Даними вимогами було повідомлено позивача, що у разі невиконання цієї вимоги демонтаж буде здійснено КП "Адміністративно-технічне управління" примусово у будь який робочий день після 03.03.2019. При цьому на позивача буде накладено обов`язок компенсації витрат по демонтажу та зберіганню конструкції.

Разом з тим, у зв`язку з невиконанням вимоги №23/Р-11-589 від 22.02.2019 та вимоги №23/Р-11-590 від 22.02.2019 Департамент економічного розвитку Львівської міської ради надіслав подання № 23/Р-11-1042 від 19.03.2019, №23/Р-11-1043 від на ім`я начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області.

Відтак, посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області було складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 00025 від 07.05.2019, яким встановлено розміщення ФОП ОСОБА_1 зовнішньої реклами за адресою АДРЕСА_1 (один рекламоносій на тротуарі та два рекламоносія на інженерній споруді) з ознаками порушення вимог ч.1 ст.16 ЗУ "Про рекламу" без наявності дозволу на розміщення зовнішньої реклами від органів місцевого самоврядування.

Вимогу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області у відповідності до частини 2 статті 26 Закону України "Про рекламу", надіслану позивачу на юридичну адресу рекомендованим листом № 07-4-9/3076 від 08.05.2019, яким повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу.

Згодом, 03.06.2019 відповідачем прийнято рішення № 00021 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, яким вирішено розпочати розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1 .

На розгляд справи про порушення законодавства про рекламу 25.06.2019 позивач не з`явився. За результатами розгляду складено протокол № 0031 від 25.06.2019, яким встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" ФОП ОСОБА_1 самовільно розповсюджено зовнішню рекламу за адресою АДРЕСА_1 (один рекламоносій на тротуарі та два рекламоносія на інженерній споруді) без наявності дозволу на розміщення зовнішньої реклами від органів місцевого самоврядування.

Крім того, відповідачем не подано пояснення по факту вчинення правопорушення та інформації щодо вартості розповсюдження реклами.

Таким чином, відповідачем прийнято рішення № 0028 від 26.06.2019, яким вирішено за самовільне розповсюдження реклами та розміщення зовнішньої реклами у населеному пункту без дозволу органів місцевого самоврядування, накласти на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 2550 грн.

В матеріалах справи містяться письмові пояснення відповідача від 21.08.2019 адресовані ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області з проханням скасувати рішення про накладення штрафу № 0028 від 26.06.2019 та лист позивача від 03.09.2019 №07-4-12/6489 з відповідними роз`ясненнями про можливість оскарження рішення у справах про порушення законодавства про рекламу до суду.

Докази оскарження вказаного вище рішення відповідачем у судовому порядку у суду відсутні.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996 №270 (далі - Закон №270).

Відповідно до положень статті 1 Закону №270 реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Як зазначено у частині 1 статті 16 Закону №270 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №270 контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, у тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

Позивачем під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу встановлено, що відповідачем самовільно розповсюджено зовнішню рекламу за адресою м. Львів, вул. Куліша, 34 (один рекламоносій та тротуарі та два рекламоносії на інженерній споруді), чим порушено ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу".

На підтвердження наведеного позивачем надано відповідні фотокопії та складено протокол про порушення законодавства про рекламу.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 27 Закону №270 особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 11 Порядку за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду (пункт 12 Порядку).

Пунктом 9 Порядку встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Відповідно до пункту 14 Порядку Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Згідно з пунктом 16 Порядку справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (пункт 18 Порядку).

Згідно з вимогами пункту 19, 20 Порядку рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку; сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 11 ст. 27 Закону №270 рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Отже, штрафні санкції до порушників законодавства про рекламу застосовуються на підставі рішення Держпродспоживслужби, яке приймається за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, підставою для початку розгляду якої, у свою чергу, є протокол про порушення законодавства про рекламу.

Сума штрафної санкції, визначена за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, після закінчення строку на оскарження відповідного рішення, якщо його не було оскаржено, набуває статусу узгодженого грошового зобов`язання та підлягає сплаті до державного бюджету.

Не сплачені у добровільному порядку узгоджені штрафні санкції за правопорушення законодавства про рекламу підлягають стягненню з винних осіб у судовому порядку.

Судом з матеріалів справи встановлено, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 26.06.2019 № 0028 направлялось відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Станіславського, 30/21, м.Вінниця, що підтверджується копією реєстру відправлень від 02.07.2019, однак у добровільному порядку ним не виконано.

Доказів оскарження рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 26.06.2019 № 0028 учасниками справи не надано, у зв`язку з чим, суд приходить висновку про те, що визначені у ньому штрафні санкції набули статусу узгодженого грошового зобов`язання.

Станом на момент розгляду справи доказів про сплату штрафних санкцій, визначених рішенням від 26.06.2019 № 0028, суду не надано.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суду не надано доказів оскарження рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 26.06.2019 № 0028 відповідачем, штраф у добровільному порядку не сплачено, факт вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 27 Закону України "Про рекламу", підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, тому суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, тому судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету штраф у розмірі 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят ) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (вул. Д. Вітовського, 18, м. Львів, 790011, код ЄДРПОУ 40349068)

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідент.номер НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складено 08.01.2020

Суддя Томчук Андрій Валерійович