Вирок № 8681018, 31.03.2010, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 1-13

2010 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2010 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Хоминець М.М.

секретарів Номгаудіс І.І., Іванів К.В.

з участю прокурора Каляндрук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, несудимого, громадянина України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.1 ст.164 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки і жительки АДРЕСА_1, з базовою загальною середньою освітою, одруженої, непрацюючої, несудимої, громадянки України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1 незаконно заволодів транспортним засобом.

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злісно ухилялися від утримання своїх малолітніх дітей, які перебували на їх утриманні.

Злочини скоєно за наступних обставин.

08 жовтня 2007 року потерпілий ОСОБА_3 приїхав на станцію технічного обслуговування, що розташована на території готельного комплексу «Континенталь» в м. Тисмениця Тисменицького району Івано-Франківської області і належить ОСОБА_4, де залишив свій автомобіль марки «BMW-320i» р.н. НОМЕР_2 для здійснення ремонтних робіт, проведення яких було доручено працівнику станції ОСОБА_1 Підсудний цього ж дня близько 20 год. без дозволу власника станції технічного обслуговування ОСОБА_4 та власника автомобіля ОСОБА_3 незаконно заволодів автомобілем потерпілого ОСОБА_3 марки «BMW-320i» р.н. НОМЕР_2, середня ринкова вартість якого згідно висновку експерта становить 23057,60 грн., спричинивши потерпілому реальні збитки на суму 6250 грн.

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, являючись батьками двох малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, у порушення вимог ст.51 Конституції України, ст.ст. 150, 180 СК України, Закону України «Про охорону дитинства», незважаючи на попередження служби у справах дітей Тисменицької РДА, злісно ухилялись від утримання своїх дітей, а саме не створили необхідних умов для їх проживання, не забезпечували їх харчуванням, одягом та іншими речами, необхідними для повноцінного розвитку дітей, не слідкували за їх здоровям. При цьому підсудні використовували кошти, які отримали як грошову допомогу на утримання дітей з управління праці і соціального захисту населення Тисменицької РДА Івано-Франківської області, на придбання алкогольних напоїв, сигарет, інші особисті потреби, ведучи антигромадський і аморальний спосіб життя. Підсудна ОСОБА_2, зокрема, отримала 8500 грн. одноразової допомоги після народження сина, 3494,58 грн. допомоги по догляду за сином до досягнення ним трирічного віку, 8500 грн. одноразової допомоги після народження дочки, 1500,46 грн. допомоги по догляду за дочкою до досягнення нею трирічного віку за період з 28.12.2006 р. до 01.10.2008 р.; підсудний ОСОБА_1 отримав 1505,25 грн. допомоги по догляду за дочкою до досягнення нею трирічного віку за період з 01.10.2008 р. до січня 2009 р. та 3750,33 грн. допомоги як малозабезпеченій сімї з дітьми.

Підсудний ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю визнав свою вину у предявленому обвинуваченні і пояснив, що 08 жовтня 2007 р. дійсно незаконно заволодів автомобілем потерпілого ОСОБА_3 марки «BMW-320i» р.н. НОМЕР_2, автомобіль потерпілому повернуто, завдані потерпілому збитки він повністю відшкодував; пояснив, що ухилявся від утримання своїх малолітніх дітей: сина ОСОБА_7 і дочки ОСОБА_8. У скоєному щиро розкаявся.

Підсудна ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у предявленому обвинуваченні визнала повністю і пояснила, що дійсно ухилялась від утримання своїх малолітніх дітей: сина ОСОБА_7 і дочки ОСОБА_8. У скоєному щиро розкаялася.

Вина підсудного ОСОБА_1 у незаконному заволодінні транспортним засобом, крім визнання ним своєї вини, доводиться сукупністю таких доказів:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що 08 жовтня 2007 р. він здав свій автомобіль марки «BMW-320i» р.н. НОМЕР_2 на ремонт ОСОБА_4, майстерня якого розташована на території готельного комплексу «Континенталь» в м. Тисмениця; він домовився з ОСОБА_4, якому віддав ключі від автомобіля, про заміну прокладки двигуна, останній сказав, що автомобіль буде готовий за деньдва; через кілька днів він, потерпілий, виявив свій автомобіль на внутрішньому дворі «Континенталю», автомобіль був забруднений, на спідометрі збільшився показник, що свідчило про те, що на автомобілі проїхали близько 100 км; під капотом автомобіля на всій поверхні двигуна, на передній частині кузова було видиме нашарування масляної рідини чорного кольору; автомобіль був у несправному стані; директор готельного комплексу «Континенталь» ОСОБА_9 розказав, що на його автомашині їздив підсудний; він забрав невідремонтований автомобіль у квітні 2008 р.; на ремонт автомобіля він витратив 6250 грн., які підсудний йому повністю відшкодував;

- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що у жовтні 2007 р. йому зранку повідомили, що зі станції техобслуговування, що розташована на території готельного комплексу «Континенталь» в м. Тисмениця і яку він віддав у суборенду ОСОБА_4, викрали автомашину BMW білого кольору; йому повідомили, що автомобіль знаходиться на обїзній дорозі в м. Тисмениця, так як закінчилось пальне; він взяв каністру з пальним і поїхав туди, біля машини BMW сидів підсудний, який напередодні влаштувався до ОСОБА_4 на роботу на випробувальний термін; виявилось, що підсудний без дозволу взяв автомобіль, який йому доручили ремонтувати; він, свідок, залив у автомобіль BMW бензин, сів за кермо і завіз його на територію СТО;

- показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що 08 жовтня 2007 р. потерпілий ОСОБА_3 приїхав на СТО, яку він орендує у «Євросервісу», ремонтувати свою автомашину «BMW-320i» р.н. НОМЕР_2, треба було поміняти прокладку головки блоку двигуна; за домовленістю з ним потерпілий залишив автомобіль на ремонт; він, свідок, доручив підсудному, якого прийняв на роботу на випробувальний термін, зняти головку, ремонт машини мав проводити він, свідок; на автомашині при наявній поломці не можна було їхати; потім виявилось, що підсудний їздив на машині потерпілого;

- даними висновку судово-автотоварознавчої експертизи від 23.05.2008 р., згідно якого залишкова ринкова вартість автомобіля «BMW-320i» р.н. НОМЕР_2, 1989 року випуску, становить 23057 грн. 60 коп. (т.1, а.с.58-63);

- даними видаткових накладних від 25.06.2008 р., 27.06.2008 р., згідно яких потерпілий витратив на ремонт пошкодженого автомобіля 6250 грн. (т.2, а.с. ).

Вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у злісному ухиленні від утримання своїх малолітніх дітей, крім визнання ними своєї вини, доводиться сукупністю таких доказів:

- показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 про те, що сімя ОСОБА_2 з 2008 р. перебуває на обліку служби у справах дітей Тисменицької РДА як кризова, оскільки в результаті неодноразових комісійних перевірок вказаної сімї було встановлено, що батьки не приділяють належної уваги вихованню і утриманню своїх малолітніх дітей, у будинку брудно, антисанітарія, відсутні сприятливі умови для розвитку і виховання дітей; було встановлено, що допомогу на дітей батьки витрачають на власні потреби, ведучи антисоціальний спосіб життя;

- даними висновку органу опіки і піклування Тисменицької РДА від 30.10.2008 р., згідно якого орган опіки і піклування вирішив за доцільне позбавити підсудних батьківських прав стосовно їх малолітніх дітей (т.2, а.с.7);

- даними актів обстеження житлових та матеріально-побутових умов сімї від 08.04.2008 р., 15.05.2008 р., 03.09.2008 р., згідно яких встановлено, що підсудні не створили належних умов для утримання і виховання своїх малолітніх дітей, умови проживання дітей є незадовільними (т.2, а.с. 8-10).

Відповідно до вимог прим.3 до ст.289 КК України матеріальна шкода визнається значною у разі заподіяння реальних збитків на суму від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При вирішенні питання про те, чи були збитки реальними слід виходити з положення п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, де зазначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Оскільки у судовому засіданні встановлено, що діями підсудного потерпілому ОСОБА_3 реально спричинена шкода не на 23057,60 грн., оскільки транспортний засіб потерпілому повернуто, а на 6250 грн., які потерпілий витратив на проведення ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок незаконного заволодіння, суд вважає, що у даному випадку відсутня така кваліфікуюча ознака як заподіяння потерпілому значної матеріальної шкоди. За таких обставин дії підсудного невірно кваліфіковані досудовим слідством за ч.2 ст.289 КК України.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина підсудних у вчиненому повністю доведена, а їх неправомірні дії слід кваліфікувати:

- підсудного ОСОБА_1 за ч.1 ст.289 КК України, оскільки він незаконно заволодів транспортним засобом, та за ч.1 ст.164 КК України, оскільки він злісно ухилявся від утримання своїх малолітніх дітей, які перебували на його утриманні;

- підсудної ОСОБА_2 за ч.1 ст.164 КК України, оскільки вона злісно ухилялася від утримання своїх малолітніх дітей, які перебували на її утриманні.

При призначенні підсудним покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, а саме, що підсудні раніше не судимі, за місцем проживання характеризуються позитивно, а також обставини, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_1, до яких суд відносить щире каяття підсудного та повне відшкодування заподіяних потерпілому збитків, обставину, що помякшує покарання підсудній ОСОБА_2, якою суд визнає її щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання підсудним.

За таких обставин суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 слід призначити покарання за сукупністю злочинів у виді обмеження волі, та приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування ним основного покарання у виді обмеження волі. Суд вважає можливим застосувати до підсудного ст.75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши на нього обовязки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

Підсудній ОСОБА_2 слід обрати покарання у виді громадських робіт, яке буде необхідним і достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів. На підставі ст.72 КК України у строк відбуття покарання підсудній слід зарахувати перебування під вартою з 25.12.2009 р. до 17.02.2010 р. (т.2, а.с.137, 150) та у звязку з фактичним відбуттям покарання звільнити її від відбування покарання.

З підсудного ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати за проведення автотоварознавчої експертизи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.289, ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.289 КК України у виді обмеження волі на строк три роки;

- за ч.1 ст.164 КК України у виді громадських робіт на строк сто двадцять годин.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів три роки обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;

- періодично зявлятись для реєстрації у орган кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк сто двадцять годин.

На підставі ст.72 КК України у строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_2 зарахувати перебування під вартою з 25 грудня 2009 року до 17 лютого 2010 року з розрахунку один день попереднього увязнення за вісім годин громадських робіт.

У звязку з фактичним відбуттям покарання засуджену ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС Івано-Франківської області, р/р 35224007000209 код 25574765 МФО 836014 Банк одержувача УДК Івано-Франківської області для НДЕКЦ при УМВС, 91 (девяносто одну) грн. 27 коп. судових витрат.

Змінити обраний ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили, звільнивши його з-під варти негайно в залі судового засідання.

Скасувати обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом пятнадцяти діб з часу проголошення шляхом подачі апеляції через Тисменицький районний суд.

Головуюча М.М.Хоминець

Вирок не набрав законої сили.

З оригіналом вірно.

Суддя М.М.Хоминець

.