Рішення № 86804451, 27.12.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/15941/18

Провадження № 2/369/1561/19

РІШЕННЯ

Іменем України

27.12.2019 року Києво- Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л. М., при секретарі Заїка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спора: Служба у справах дітей та сім`ї Києво- Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво- Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 03.10.2009 року по 13.12.2017 року позивач перебував у шлюбних відносинах з відповідачкою ОСОБА_2 ..

Від шлюбу у них є спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13.12.2017 року по справі № 754/12445/17 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 08.06.2018 року по справі № 754/14263/17 було визначено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 , 2013 року народження, проживають у належній відповідачу квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Також позивач зазначив, що він одноособово проживає в трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить матері позивача та, відповідно, бабусі - ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу від 02.12.2008 року. Тому, проблем та незручностей, пов`язаних з розміщенням дитини та забезпечення її побуту, позивач зазначав, що не існує.

Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_1 просив суд зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 не перешкоджати позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначити наступні способи участі у спілкуванні та вихованні сина, а саме: регулярні побачення та спілкування у суботу та неділю, через тиждень, починаючи з першої суботи, що настане з дня набрання законної сили судовим рішенням, визначивши час заходом за місцем проживання позивачки з дитиною, починаючи з 09:00 години ранку в суботу та повернення дитини наступного дня у неділю не пізніше 21:00 години, без вказівки про попередню домовленість; регулярні побачення та спілкування щосереди з 18:00 години до 21:00 годин, без вказівки про попередню домовленість; регулярні побачення та спілкування на період зимових канікул дитини в дошкільному навчальному закладі та школі - не менше тижня, одним періодом в кількості сім днів, чи окремими періодами; регулярні побачення та спілкування на період літніх канікул дитини в дошкільному навчальному закладі та школі - не менше трьох тижнів, одним періодом чи окремими; необмежене спілкування з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто, засобами телефонного, поштового, електродного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином.

Ухвалою Києво- Святошинського районного суду Київської області від 28.01.2019 року відкрито провадження у справі.

21.02.2019 року у відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України відповідачем було надано відзив, у яких відповідач просила у задоволенні позовних вимог відмовити, та стягнути з позивача на її користь витрати на адвоката у розмірі 10 000 грн..

У подальшому, 13.03.2019 року, позивач подав відповідь на відзив, в якому просив відмовити в задоволенні вимог відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, до суду подано заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, до суду подано заяву про розгляд справи у відсутності відповідача та його представника, позов не визнають та заперечують щодо його задоволення.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Києво- Святошинської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника третьої особи, також надано висновок про встановлення способу участі батька - гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спілкування з ним.

Суд, з`ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Основні засади судочинства встановлені ч. 2 ст. 129 Конституції України, доповнюють основоположний принцип верховенства права, який визнається і діє в Україні відповідно до ст. 8 Основного Закону. Ця норма є визначальною у системі державної політики щодо захисту прав та свобод людини і громадянина.

За правилами частин першої та другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею першою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" передбачено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції закріплено такі елементи права на судовий захист, як право на розгляд справи; справедливість судового розгляду; публічність розгляду справи та проголошення рішення; розумний строк розгляду справи; розгляд справи судом, встановленим законом; незалежність і безсторонність суду.

Справедливий розгляд справи включає в себе такі аспекти належного відправлення правосуддя, як право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права.

Судом встановлено, що з 03.10.2009 року по 13.12.2017 року позивач перебував у шлюбних відносинах з відповідачкою ОСОБА_2 ..

Від шлюбу у них є спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13.12.2017 року по справі № 754/12445/17, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 08.06.2018 року по справі № 754/14263/17 було визначено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судом вирішено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задовольнити частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Конотопа Сумської області, РНОКПП - НОМЕР_1 ( що проживає: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 (що зареєстрована: АДРЕСА_2 ), на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі - 2 500 грн. щомісячно, починаючи з 25.10.2017 року з урахуванням здійснених добровільно виплат з 25.10.2017 року. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Конотопа Сумської області, РНОКПП - НОМЕР_1 ( що проживає: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.. В задоволені інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_3 , 2013 року народження, проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області Виконавчим комітетом від 30.11.2018 року № 4704, сільським головою Кудрик О.Т..

ОСОБА_1 звернувся до Служби у справах дітей та сім`ї Києво- Святошинської районної державної адміністрації Київської області із заявою, у якій просив зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати брати участь у вільному вихованні та спілкуванні з сином, та у разі перебування сина з матір`ю визначити способи участі у спілкуванні та вихованні сина.

Ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів, зокрема, щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків тощо, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновку органу опіки та піклування, якщо він недостатньо обґрунтований, суперечить інтересам дитини.

Згідно рішення комісії з питань захисту прав дитини при Києво- Святошинській районній державній адміністрації Київської області від 12 березня 2019 року (протокол № 5) вбачається, що орган опіки та піклування ( Києво- Святошинська районна державна адміністрації Київської області) на теперішній час вважає за доцільне встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні батька - ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним способом: другі та четверті вихідні щомісяця з суботи 10 годин до неділі 20 години; щосереди з 18 годин до 21 години; 50% канікулярного періоду; у разі хвороби дитини мати та батько спільно приймають участь у чергуванні перебуваючи разом з дитиною; батьки спільно відвідують батьківські збори, медичний огляд дитини, гуртки, святкові заходи у навчальних закладах, освітньо-культурні заходи та інші дні за домовленістю з матір`ю дитини.

При цьому зобов`язано батька гр. ОСОБА_1 дотримуватись режиму харчування, відпочинку, навчання та розвитку дитини.

Зобов`язано матір ОСОБА_2 не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Зобов`язано батьків на час перебування у одного з батьків забезпечувати дитину належним та безперешкодним засобами зв`язку.

Висновком Служби у справах дітей та сім`ї Києво- Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 27.03.2019 року визначено порядок спілкування позивача з дитиною та встановлено наступні дні та години для спілкування: другі та четверті вихідні щомісяця з суботи 10 годин до неділі 20 години; щосереди з 18 годин до 21 години; 50% канікулярного періоду; у разі хвороби дитини мати та батько спільно приймають участь у чергуванні перебуваючи разом з дитиною; батьки спільно відвідують батьківські збори, медичний огляд дитини, гуртки, святкові заходи у навчальних закладах, освітньо-культурні заходи та інші дні за домовленістю з матір`ю дитини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюється вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальності за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основною піклування.

В статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих відносин і прямих контактів, а також батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язанні брати участь у її вихованні і мають право спілкуватись з нею.

Згідно із частиною 8 статті 7 Сімейного Кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частинами 1,2 ст. 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини ( періодичні чи систематичні побачення, можливості спільного відпочинку, з урахуванням віку, стану, здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутність іншої особи.

Згідно ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.

Відповідно до частини 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага («Olsson v. Sweden (№2) від 27.11.1992 року, п. 90, « Хант проти України», п.54), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що між сторонами не досягнуто згоди щодо часу та способів спілкування позивача з дитиною, що має наслідком недостатню участь позивача у вихованні дитини та спілкування з нею.

Суд із врахуванням зазначених вище норм права, доводів, які вказані у запереченнях та відзиві відповідача, приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною є обґрунтованим та такими,що підлягають частковому задоволенню.

Суд, оцінивши надані учасниками процесу докази, враховуючи вік, стать, стан здоров`я та інтереси дитини, принципи рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, суд дійшов висновку за доцільне визначити наступний спосіб участі позивача у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : систематичні побачення з дитиною другі та четверті вихідні щомісяця з суботи 10 годин до неділі 20 години; щосереди з 18 годин до 21 години; 50% канікулярного періоду; у разі хвороби дитини мати та батько спільно приймають участь у чергуванні, перебуваючи разом з дитиною; батьки спільно відвідують батьківські збори, медичний огляд дитини, гуртки, святкові заходи у навчальних закладах, освітньо-культурні заходи, та інші дні за домовленістю з матір`ю дитини.

Суд, враховуючи відносини, які на даний час склались між сторонами, вважає, що зазначений графік спілкування позивача із сином не буде порушувати встановленого режиму дитини, відпочинку дитини, сталий уклад життя сторін, відповідатиме інтересам дитини та не суперечитиме законним інтересам позивача та відповідача.

Обставини, які свідчать про те, що спілкування батька із сином перешкоджає нормальному розвиткові дитини, що батько обирає форми і методи виховання, які суперечать закону, моральним засадам суспільства, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

В решті вимог суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки позивач належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог не надав.

У відповідності до вимог ст. 133 ЦПК України відповідач ОСОБА_2 спросила стягнути з позивача ОСОБА_1 на її користь понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн..

В обґрунтуваннях даних вимог відповідачем ОСОБА_2 було надано перелік виконаних робіт із зазначенням кількості витрачених адвокатом годин та сум до оплати ( сума за годину); копію ордеру адвоката серія КС № 460425; копія Угоди про надання правової допомоги від 21.09.2018 року.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак, в порушення вимог ст. 137 ЦПК України, представником відповідача не надано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 141, 153, 157, 159 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 5, 10, 12, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 , брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити ОСОБА_1 наступні способи у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спілкування з ним: другі та четверті вихідні щомісяця з суботи 10 годин до неділі 20 години; щосереди з 18 годин до 21 години; 50% канікулярного періоду; у разі хвороби дитини мати та батько спільно приймають участь у чергуванні, перебуваючи разом з дитиною; батьки спільно відвідують батьківські збори, медичний огляд дитини, гуртки, святкові заходи у навчальних закладах, освітньо-культурні заходи, та інші дні за домовленістю з матір`ю дитини.

В решті позову відмовити.

У задоволені вимог ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Інформація про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім`ї Києво- Святошинської районної державної адміністрації Київської області, місце знаходження: КОД ЄДРПОУ 23570148, м. Київ, проспект Перемоги, 126.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня винесення рішення суду.

Суддя Л.М. Ковальчук