Ухвала суду № 86802440, 09.01.2020, Селидівський міський суд Донецької області

242/23/20

2/242/477/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 січня 2020 року м. Селидове

Суддя Селидівського міського суду Донецької області Хацько Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

Позивач 21.12.2019 року (згідно поштового конверту) звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. Одночасно із пред`явлення позову позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по суті справи.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяв слід залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно із роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 29 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно ЦПК, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, жодного належного доказу на підтвердження скрутного матеріального становища, а також доказів на підтвердження існування обставин, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» позивачем не надано.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення названого Суду від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

За таких обставин, враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Слід зауважити, що Велика палата Верховного Суду в своїй постанові від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а тому позови про його стягнення оплачується судовим збором.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року складає 1921 грн. 00 коп.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача на його середній заробіток за час затримки розрахунку 345 004 грн. 92 коп., натомість в порушення в ст. 177 ЦПК України, до позовної заяв не додає документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 3450 грн. 05 коп., на розрахунковий рахунок: UA798999980000031213206005070, отримувач коштів Селидівське УК/м.Селiдове/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37791274, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, або надати документ, який би надавав суду підстави вважати, що заявник має право на пільги щодо сплати судового збору, передбачені ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Статтею 62 ЦПК України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Позивач в позові зазначає своїм представником ОСОБА_2 , однак до позовної заяви не додає документів в підтвердження повноважень вказаного представника.

Окрім вищенаведених недоліків, позивачем не виконано вимоги ч. 2 ст. 95 ЦПК України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Водночас, надані із заявою в якості доказів копії документів не засвідчені належним чином та не містять дати їх засвідчення.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відстрочку або звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні – залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку, а саме: оформити позовну заяву відповідно до вимог ст. ст. 175, 176 ЦПК України та надати квитанцію про сплату судового збору в сумі 3450 (три тисяч чотириста п`ятдесят) грн. 05 коп., на розрахунковий рахунок: UA798999980000031213206005070, отримувач коштів Селидівське УК/м.Селiдове/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37791274, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, або надати документ, який би надавав суду підстави вважати, що заявник має право на пільги щодо сплати судового збору, передбачені ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву вважатиметься неподаною та буде повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://inbox@sdm.dn.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Хацько