Ухвала суду № 86802418, 09.01.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/12/20

Провадження№ 1-кс/266/33/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року м. Маріуполь

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Пантелєєв Д.Г., за участю секретаря судового засідання Циганкової М.М., слідчого Стрелецького Є.О., розглянувши клопотання слідчого СВ Приморського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Стрелецького Є.О. про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

08.01.2020 року слідчий звернувся із клопотанням до слідчого судді в обґрунтування якого зазначив, що 02.01.2020 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, розпочато кримінальне провадження № 12020050780000007, відповідні відомості щодо цього внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Під час огляду 04.01.2020 року в приміщенні Приморського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області у гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено чоловічу куртку, чоловічі штани та кросівки зі слідами бурого кольору, які долучено до матеріалів справи.

У зв`язку із цим, з метою запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення використання, перетворення, пересування, передачі речових доказів та предмету вчинення злочину слідчий просить накласти арешт на вилучене майно: чоловічу куртку, чоловічі штани та кросівки зі слідами бурого кольору.

Слідчий клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Розглянувши клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 6, 7 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Як встановлено слідчим суддею, підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КК України, наявні. Слідчий суддя вважає, що в наявності сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження. А завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про яке йдеться в клопотанні, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 170 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт на чоловічу куртку, чоловічі штани та кросівки зі слідами бурого кольору, вилучені під час огляду 04.01.2020 року в гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу, шляхом тимчасового позбавлення можливості розпоряджатись та користуватись вказаним майном.

На підставі ч.1 ст.174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пантелєєв Д. Г.