Ухвала суду № 86802078, 08.01.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11209/19 1-кп/335/325/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря Каравайко В.В., прокурорів: Пилипчук А.В., Мордовченко К.А., захисника Матсалаєвої В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинувальними актами № 12019080060002274 від 19.09.2019 року, № 12019080050003180 від 11.09.2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України

На досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді від 26.09.2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого судом було продовжено до 13.01.2020 року.

Судом на вирішення учасників кримінального провадження поставлено питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Прокурори у судовому засіданні вважали за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки судовий розгляд не закінчено, а підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.

Обвинувачений, який приймає участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, дистанційно з ДУ „Запорізький слідчий ізолятор", та його захисник у судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечували.

Захисник вважає, що на даній стадії розгляду кримінального провадження, ризики перешкоджання кримінальному провадженню зменшилися, просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Обвинувачений підтримав думку захисника.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тяжкість злочинів, що інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_1 у сукупності із даними про його особу, з огляду на вірогідність переховуватися від суду, дає підстави вважати, що зміна відносно обвинуваченого запобіжного заходу на більш м`який є неможливою та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

На переконання суду, застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід забезпечить можливість перешкоджання обвинуваченим інтересам правосуддя та ухиленню від суду, у зв`язку з чим тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , є виправданим та відповідає виключності запобіжного заходу, задля досягнення завдань кримінального провадження. Підстави для зміни запобіжного заходу судом не встановлено.

Доводи сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який у вигляді домашнього арешту, суд вважає необґрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою забезпечить належну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, у зв`язку з чим вважає за необхідне продовжити строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на 60 днів, строком до 07.03.2020 року включно.

Керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, на 60 днів, до 07.03.2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення

Суддя: В.В. Калюжна