Ухвала суду № 86799077, 08.01.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3883/19

Провадження № 1-кп/175/184/19

Ухвала

Іменем України

08 січня 2020 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Данильченка В.В.,

захисника Алієва Н.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

а також потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , їх представника Білоусова Г.О . ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12019040440001072 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Личково Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

встановив:

При оголошенні перерви за клопотанням захисника (з урахуванням зайнятості адвокатів), прокурор заявив письмове клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, вказавши, що перебуваючи на альтернативному запобіжному заході ОСОБА_1 буде переховуватися від суду, оскільки усвідомлює тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим.

Захисник заперечував проти клопотання та просив змінити запобіжний захід на альтернативний, вказавши, що прокурор не надав суду доказів наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, тоді як запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 .

Потерпілі та їх представник підтримали клопотання прокурора, а обвинувачений - свого захисника.

Обсудивши заявлені клопотання, суд приходить до наступного.

За приписом частини 3 статті 331 КПК України… до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою запобіжного заходу є… наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про… продовження запобіжного заходу, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров`я… обвинуваченого; репутацію… обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Судом установлено, що у підготовчому судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого під час судового розгляду продовжено до 17 січня 2020 року.

Наразі, виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням об`єктивних причин, які не дозволяють закінчити судовий розгляд до спливу цього строку, враховуючи, що продовжує існувати один із ризиків, який став підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим.

При прийнятті такого рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема сформульовану в рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку… якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

На думку суду, такими ознаками продовжують бути обставини висунутого ОСОБА_1 обвинувачення та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого злочину.

Ці обставини та зазначений вище ризик, не дозволяють застосувати до нього альтернативні (інші) види запобіжних заходів, які, на думку суду, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку, оскільки ОСОБА_1 усвідомлює передбачену законом відповідальність, що загрожує йому у разі доведеності вини за вчинення умисного тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання лише у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а тому може переховуватися від суду, тобто може здійснити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

У зв`язку з цим клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання прокурора Данильченка В.В. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком до 17 січня 2020 року, - продовжити на 60 днів, тобто до 07 березня 2020 року.

Клопотання захисника Алієва Н.Д. про обрання альтернативного запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя В.В. Бровченко