Ухвала суду № 86795869, 09.01.2020, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

09 січня 2020 року Справа № 926/46/20

Суддя Господарського суду Чернівецької області Проскурняк Олег Георгійович, розглянувши (перевіривши) матеріали за позовом Вижницької міської ради

до відповідача Державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Вижницької районної державної адміністрації Шутак Параски Юріївни

про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації.

ВСТАНОВИВ:

Вижницька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідача Державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Вижницької районної державної адміністрації Шутак Параски Юріївни про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2020 року, справу № 926/46/20 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

Частиною 1 статті 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Так, позивачем до поданої позовної заяви не надано доказів надіслання копії позовної заяви відповідачу та третій особі разом з описом вкладення цінного листа.

Окрім того, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, до позовної заяви позивачем не додано документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно, позивач просить суд про відстрочення сплати судового збору до дня відкриття провадження у справі за даним позовом.

Вирішуючи вказане клопотання, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В наведеній нормі Закону встановлено чіткий обмежений перелік умов, за наявності яких суд має право, а не обов`язок, відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

З урахуванням положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав, визначених частиною 1 вказаної норми.

Правова позиція з вказаного питання викладена в постанові Верховного Суду від 06 травня 2019 року у справі № 904/2425/18.

При цьому, позивачем не надано жодного обґрунтування та посилання на конкретні обставини, підстави та/або умови, за яких можливе надання відстрочки сплати судового збору, згідно Закону.

Окрім того, під час розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Крім того, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням статті 8 Закону України "Про судовий збір", господарський суд приходить до висновку про відсутність у даному випадку правових підстав для задоволення клопотання позивача щодо відстрочення сплати судового збору до відкриття провадження у справі, а несплата ним судового збору розцінюється судом як порушення пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно положень статті 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Названа норма процесуального права дозволяє об`єднувати вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Вижницької районної державної адміністрації Шутак Параски Юріївни та скасувати запис №1765314773205 і рішення за індексним номером 45524350 від 14 лютого 2019 року про державну реєстрацію іншого речового права (право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1335 га за кадастровим номером 7320510100:01:002:1154); рішення за індексним номером 45523796 від 14 лютого 2019 року про державну реєстрацію іншого речового права (право постійного користування земельною ділянкою площею 1,5496 га за кадастровим номером 7320510100:01:002:1149); рішення за індексним номером 45524828 від 14 лютого 2019 року про державну реєстрацію іншого речового права (право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3341 га за кадастровим номером 7320510100:01:002:1150) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

2. Визнати протиправними дії державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Вижницької районної державної адміністрації Шутак Параски Юріївни та скасувати запис про право власності № 30290700, № 30291020, № 30290111.

Отже, позивачем у позовній заяві об`єднано дві позовні вимоги немайнового характеру, що пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2019 року статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

Так, Вижницька міська рада за подання вказаної позовної заяви повинна сплатити по 1 921,00 грн. судового збору за кожну з двох вимог немайнового характеру, усього 3 842,00 грн. судового збору.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що якщо усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (частина 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Також, суд звертає увагу позивача на те, що згідно частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Для усунення зазначених недоліків позивачу належить надати суду: докази надіслання копії позовної заяви відповідачу разом з описом вкладення цінного листа, докази сплати судового збору за подання позовної заяви на загальну суму 3 842,00 грн.

4. Встановити строк для виправлення недоліків позовної заяви - 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

5. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою, згідно з пунктом 4 статті 174 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Повний текст ухвали складено та підписано - "09" січня 2020 року.

Ухвала набрала чинності - "09" січня 2020 року та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Г. Проскурняк