Ухвала суду № 86795237, 09.01.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.01.2020 р. Справа № 914/2537/19

За позовом: Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомінвестиція», м. Львів

про стягнення 1'772'861,31 грн.,

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Муравець О.М.

Прокурор: Лука Г.В.

Представники сторін:

від позивача: Васьків І.В.

від відповідача: Задорожний І.Б.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомінвестиція» про стягнення 1'772'861,31 грн., з яких: 1'561'785,99 грн. невикористаного авансу та 211'076,31 грн. пені.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05.12.2019 р. справу № 914/2537/19 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.12.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.01.2020р.

У підготовчому засіданні 09.01.2020р. прокурор та позивач позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 09.01.2020р. проти позову заперечив повністю, повідомив, що підготував письмовий відзив і подасть його через канцелярію суду після засідання, копію відзиву з додатками надав прокурору у засіданні. Повідомив, що швидше не зміг подати відзив, оскільки на підприємстві проводилися слідчі дії у зв`язку із розслідуванням кримінальної справи.

Суд встановив, що ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 р. справу №912/2385/18 за позовом Заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-груп» Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90'577,26 грн. передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.

Касаційний суд в ухвалі від 16.10.2019 р. наголосив на необхідності вирішення питання: «Чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду ?».

Окрім того, на думку Верховного Суду, у справі є також інші питання, які становить виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду. По-перше, чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності. По-друге, які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Відсутність єдиної правозастосовної практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності та ухвалою від 07.11.2019 р. прийняла до розгляду справу №912/2385/18, в межах якої розглядатиметься питання щодо неоднакового застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, в частині повноважень прокурорів для представництва в суді інтересів держави у зв`язку з їх порушенням.

Прокурор та представник позивача заперечили щодо зупинення провадження у справи, а представник відповідача вважає, що провадження у справі необхідно зупинити.

У позовній заяві прокурор вказує, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Управління капітального будівництва ЛОДА, яке не звертається з позовом самостійно, кошти на сплату судового збору в управління відсутні. Також прокурором зазначено, що у даному випадку він не виступає у якості альтернативного суб`єкта звернення до суду.

Отже, спір у даній справі пов`язаний з реалізацією прокурором повноважень, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, щодо представництва інтересів держави в суді.

Зі змісту частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох «виключних» випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу. Таким чином, обставини дотримання прокурором встановленої ст.23 Закону України «Про прокуратуру» процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду спору за позовом прокурора.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

З огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду щодо поставленої у справі № 912/2385/18 правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, суд вважає, що у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи № 912/2385/18 матимуть значення при вирішенні справи № 914/2537/19.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 914/2537/19 до закінчення перегляду справи № 912/2385/18 у касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 914/2537/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

2. Учасникам провадження повідомити суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 234 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 09.01.2020р.

Суддя Яворський Б.І.