Ухвала суду № 86795214, 08.01.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

08 січня 2020 року Справа № 913/658/13-г

Провадження №8/913/658/13-г

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Іванов А.В.,

при секретарі судового засідання Насібулліній Н.Р.,

розглянувши матеріали заяви Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Привілля» №1907 від 19.12.2019 про видачу дублікату наказу від 01.04.2013 у справі №913/658/13-г

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Привілля», смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю КХП «ЗІДА», м. Київ

про стягнення 359 000 грн. 00 коп.

Орган виконання рішення - Сватівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, м. Сватове Луганської області

В судовому засіданні взяли участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув;

від органу виконання рішення- представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 18.03.2013 у справі №913/658/13-г позовні вимоги задоволено, з стягнуто з ТОВ "КХП ЗІДА" на користь ПСП "Агрофірма Привілля" основний борг за поставлений товар у сумі 359000 (триста п`ятдесят дев`ять тисяч) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 7180 (сім тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп.

На виконання рішення суду видано наказ від 01.04.2013 у даній справі.

27.12.2019 до Господарського суду Луганської області звернулась Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Привілля" із заявою №1907 від 19.12.2019 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дубліката наказу від 01.04.2013 у справі №913/658/13-г.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.12.2019 відновлено матеріали справи №913/658/13-г в частині, прийнято до розгляду вказану заяву та призначено її розгляд на 08.01.2020.

Представники сторін та органу виконання рішення в судове засідання не прибули, запропоновані судом для подання документи не надали.

Суд, розглянувши заяву виходить з наступного.

Відповідно до ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Рішення господарського суду Луганської області №913/658/13-г від 18.03.2013, на виконання якого видано наказ від 01.04.2013, набрало законної сили 30.03.2013, про що безпосередньо зазначено в наказі.

З копії наказу №913/658/13-г від 01.04.2013 вбачається, що наказ дійсний для пред`явлення до органу державної виконавчої служби до 31.03.2014.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається з документів, доданих до заяви, 13.05.2013 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №37847444 з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 01.04.2013 у справі №913/658/13-г.

17.05.2013 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника.

20.05.2013 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника.

29.05.2014 державним виконавцем винесено постанови про звернення стягнення на майно боржника та на кошти на рахунках боржника.

10.09.2013 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент винесення відповідної постанови).

Постановою від 20.12.2015 виконавче провадження №37847444 з виконання наказу у даній справі закінчене на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з винесенням Господарським судом м. Києва ухвали від 20.05.2015 у справі №910/28502/14 про визнання ТОВ «КФХ «Зіда» (боржника у справі №913/658/13-г) банкрутом.

Як вбачається з листів Сватівського РВДВС ГТУЮ у Луганській області від 22.10.2019 №11632/17.25-77/ та від 12.11.2019 №12781/17.25-77/ виконавче провадження №37847444 було знищене 25.02.2019 у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Приймаючи до уваги, що постановою державного виконавця від 20.12.2015 виконавче провадження закінчено, строк пред`явлення наказу від 01.04.2013 у справі №913/658/13-г після його переривання встановлюється з 20.12.2015. Таким чином, наказ був дійсним для пред`явлення до виконання до 06.11.2016.

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 вказаного Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Тобто, навіть враховуючи встановлений Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 трирічний термін пред`явлення виконавчих документів до виконання, строк пред`явлення наказу до виконання у даній справі сплинув в листопаді 2018 року.

Разом з тим, стягувач звернувся до суду із заявою про видачу дубліката наказу та поновлення строку для його пред`явлення до виконання тільки 27.12.2019, тобто більш, ніж через рік після закінчення строку, встановленого для пред`явлення наказу до виконання та через 4 роки після закінчення виконавчого провадження.

Суд звертає увагу заявника, що ст. 329 ГПК України суду надано право поновлювати пропущений для пред`явлення наказу до виконання строк, у разі визнання причин його пропуску поважними.

В обґрунтування поважності пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання заявник вказує, що не отримував від органу ДВС постанови про закінчення виконавчого провадження.

Водночас, суд критично оцінює вказані доводи, оскільки до матеріалів заяви додано листи Сватівського РВДВС ГТУЮ у Луганській області, з яких вбачається, що заявник звертався до органу виконання рішення тільки у 2019 році. Інших доказів на підтвердження того, що стягувач цікавився ходом виконавчого провадження з 2015 року не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом, а отже заявник не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження та міг дізнатись про винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу.

Отже, заявником не надано суду належних та допустимих доказів того, що в період з 2015 по 2019 рік останній вчиняв дії, спрямовані на з`ясування обставин щодо виконання наказу Господарського суду Луганської області 01.04.2013 у справі №913/658/13-г, стягувач не надав суду доказів того, що він оскаржував бездіяльність виконавчої служби, тощо.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 ГПК України.

Беручи до уваги вищезазначене, оцінивши доводи та обставини, наведені у заяві про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, дослідивши подані заявником докази, суд дійшов до висновку про недоведеність поважності причин пропуску строку на пред`явлення наказу до виконання, а тому заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання задоволенню не підлягає.

Щодо видачі дубліката наказу господарського суду від 01.04.2013 у справі №913/658/13-г, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 19.4 Перехідних положень ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Беручи до уваги, що дублікат наказу може бути виданий тільки до закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а строк пред`явлення наказу господарського суду до виконання закінчився в листопаді 2018 та судом відмовлено в поновленні такого строку, суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу дублікату наказу господарського суду від 01.04.2013 у справі №913/658/13-г.

Керуючись ст.ст. 232-235, 239, п. 19.4 Перехідних положень ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Привілля» №1907 від 19.12.2019 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу від 01.04.2013 у справі №913/658/13-г.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 09.01.2020 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А.В. Іванов