Рішення № 86795156, 08.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.01.2020Справа № 910/15111/19Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу № 910/15111/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м.Київ, вул.Новокостянтинівська буд.20, 04050, м.Київ, вул.Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 41946011)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солом`янська 15-А" (03110, м.Київ, вул. Солом`янська 15-А, код ЄДРПОУ 38419371)

про стягнення 94 083,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солом`янська 15-А" про стягнення 71 153, 87 грн основного боргу - заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.11.2016 по 01.01.2019 по договору № 42629 від 29.03.2013, 17 168,59 грн інфляційних втрат, 5761,51 грн 3% річних.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 31.10.2019 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/15111/19 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

18.11.2019 відповідач подав до суду відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з огляду на заперечення щодо позову з приводу правомірності здійснення нарахувань позивачем за спожиту електроенергію, а також характер спірних правовідносин та предмет доказування.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що між позивачем та власниками квартир будинку укладені прямі договори про споживання електричної енергії з енергопостачальниками, при цьому за період з жовтня 2016 по грудень 2018 відповідачу безпідставно нараховано за спожиту мешканцями будинку електроенергію 382 831,12 грн, з яких проведено коригування та повернено товарної продукції на суму 311 677,25 грн, безпідставно нарахована сума 71 153,87 грн не була скорегована. Вважає, що дії позивача свідчать про подвійне нарахування електричної енергії спочатку мешканцям будинку, а тоді відповідачу, у задоволенні позову просив відмовити.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.11.2019 відмовив у задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солом`янська 15-А" про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання у справі.

24.12.2019 позивач подав до суду письмові пояснення на доводи відповідача, зауважив, що наявність прямих договорів не з усіма мешканцями будинку у період з 2013 по 2018року, надав список споживачів по квартирах, та вказав, що позивачем здійснені відповідні коригування у повному обсязі.

27.12.2019 відповідач подав заяву про залишення пояснень позивача без розгляду з огляду на те, що вони не є заявою по суті спору відповідно до ч.2 ст. 161 ГПК України.

За результатом розгляду заяви відповідача про залишення пояснень позивача без розгляду, вказана заява судом відхилена з огляду на реалізацію позивачем своїх процесуальних прав шляхом подачі пояснень в порядку ст. 169 ГПК України.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (правонаступником якої є позивач) (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Солом`янська 15-А" (споживач) був укладений Договір №42629 про постачання електричної енергії (надалі - Договір).

На виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019, який набув чинності 11.06.2017 року, Загальними зборами акціонерів публічного акціонерного товариства "Київенерго" від 13.11.2017 прийнято рішення про реорганізацію публічного акціонерного товариства "Київенерго" шляхом виділу з нього Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (Код ЄДРПОУ 41946011).

Згідно п. 2.3. Статуту ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", товариство є правонаступником ПАТ "Київенерго" в частині переданих йому майна, прав та обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, в тому числі, і в частині використання ліцензій та тарифів, виданих та встановлених для ПАТ "Київенерго".

Таким чином, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником прав і обов`язків Публічного акціонерного товариства "Київенерго", зокрема, в частині здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

В розділі 1 договору сторони погодили, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об`єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід`ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків до договору, що є його невід`ємною частиною. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача. Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначена в додатку "Перелік об`єктів споживача".

У відповідності до п. 7.1 договору, облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим шляхом згідно із вимогами Додатку "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

За змістом пункту 7.2 договору, у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж електропередавальної організації та споживача обсяг, спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показників розрахункових засобів обліку, на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії у ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат виконуються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та згідно з додатком "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача".

На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію, акт про прийняття-передавання товарної продукції; акт надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії; акт результатів замірів електричної потужності; акт звірки фактичних обсягів споживання електроенергії за тарифами, диференційованими за періодами часу; рахунки (п. 7.5. Договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається в строк до 31.12.2013 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4. Договору).

У Додатку №2 до договору сторонами погоджено порядок розрахунків за електроенергію.

Згідно із п. 1 Додатку №2 до договору, погоджено, що розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 11 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважаються прирівняними.

За умовами п.4.3 Додатку №2 до договору, обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за звітний розрахунковий період визначаються з урахуваннями вимог пунктів 4.1.1. - 4.1.7 цього Додатка та підтверджуються Актом про використану електричну енергію за формою, що відображена у Додатку, який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4.2. Додатку 2 до Договору у разі неможливості отримання Постачальником даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електроенергії до отримання показань розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється Постачальником за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

Додатком №6 до Договору сторонами оформлено Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

Позивач у позовній заяві вказує, що у період з листопада 2016 року по грудень 2017 року, у травні, серпні, листопаді 2018 року, січні 2019 року нарахування Відповідачу проводились за показниками електролічильників, імпортованих автоматизованою системою збору інформації; у січні - квітні, червні-липні, вересні-жовтні 2018 року нарахування проведено згідно показників лічильників, наданих споживачем відповідно до акту про використану електричну енергію та надає копії актів (звітів) про спожиту активну електричну енергію за спірний період, рахунки, рахунки - розшифровки за спірний період, акти прийняття-передавання товарної продукції за спірний період, а також довідку про надходження коштів в погашення боргу за спожиту електричну енергію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення своїх договірних зобов`язань не здійснював належним чином та у повному обсязі оплату за використану активну електричну енергію за період з 01.11.2016 по 01.01.2019, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 01.10.2019 становить 71 153,87 грн., та яку позивач просить стягнути у судовому порядку, за прострочення оплати нараховує також 17 168,59 грн інфляційних втрат, 5761,51 грн 3% річних.

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що заявлена сума є безпідставно нарахована ОСББ "Солом`янська 15-А", з огляду на укладення прямих договорів між позивачем та мешканцями будинку по вул.Соломянська, 15-А у м.Києві, дії позивача свідчать про подвійне нарахування вартості електричної енергії за вказаний період.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявними в матеріалах справи: актами про використану активну електричну енергію у спірний період, рахунками-розшифровками по активній електроенергії, рахунками; довідкою про надходження коштів від відповідача по особовому рахунку №42429011 підтверджено розмір спожитої у жовтні 2016-вересні 2019 роках електричної енергії у сумі 1977435,86 грн, сплату відповідача за спожиту активну електричну енергію в сумі 1593315,98 грн, здійснення між сторонами за актами погодження розрахунків за електричну енергію коригування на суму 312 966,01 грн та відповідно заборгованість відповідача за спожиту активну електричну енергію в сумі 71 153,87 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів оплати відповідачем суми 71 153,87 грн боргу, у т.ч. у встановлені строки суду не надано.

Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для покладення на нього обов`язку щодо сплати заявленої суми з огляду на укладення між мешканцями будинку та позивачем, як постачальником прямих договорів на оплату спожитої електричної енергії не приймаються судом, оскільки відповідач належними засобами доказування своїх аргументів не довів.

Натомість позивачем до матеріалів справи долучено список споживачів поквартирно, що мають прямі діючі договори та перелік споживачів, які таких договорів не мають або не мали у спірний період надання послуг, оплата вартості використаної ними електричної енергії здійснюється ОСББ "Солом`янська 15-А".

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов`язання з оплати вартості спожитої активної енергії у розмірі 71 153,87 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 71 153,87 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 17 168,59 грн інфляційних втрат за період з 07.11.2016 по 18.09.2019, 5761,51 грн 3% річних за прострочення виконання зобов`язання з оплати, нарахованих за період з 07.11.2016 по 23.10.2019.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача щодо стягнення 5761,51 грн 3% річних підлягають задоволенню.

В свою чергу, щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем інфляційних втрат, у межах заявлених позивачем періодах та з урахуванням наведеного та від`ємного індексу інфляції, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 2715,70 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 71 153,87 грн, 2715,70 грн інфляційних втрат, 5761,51 грн. 3% річних. В решті позову належить відмовити у зв`язку із безпідставністю нарахування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236 - 240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солом`янська 15-А" (03110, м.Київ, вул. Солом`янська 15-А, код ЄДРПОУ 38419371) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м.Київ, вул.Новокостянтинівська буд.20, 04050, м.Київ, вул.Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 41946011) 71 153 (сімдесят одну тисячу сто п`ятдесят три) грн. 87 коп основного боргу, 2715 (дві тисячі сімсот п`ятнадцять) грн. 70 коп інфляційних втрат, 5761 (п`ять тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 51 коп. 3% річних, 1625 (одну тисячу шістсот двадцять п`ять) грн. 90 коп. судового збору

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак