Рішення № 86794039, 28.10.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/144/19

провадження № 2/361/1572/19

28.10.2019

РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2019 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Срібної Ю.О., Зазимко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Русанівської сільської ради Броварського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, враховуючи уточнення позовних вимог, просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,569 га (0,250 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,319 га - для ведення особистого селянського господарства), яка розміщена на землях, що знаходяться у віданні Русанівської сільської ради в селі Русанів Броварського району Київської області, яка належала йому відповідно до рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2008 року у цивільній справі № 2-470/08.

В обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 , після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2008 року у справі № 2-470/08 за її чоловіком ОСОБА_4 та його сестрою ОСОБА_3 у порядку спадкування за законом після смерті їхнього батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано за кожним з них право власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,569 га, яка розміщена на землях, що знаходяться у віданні Русанівської сільської ради Броварського району Київської області, яка належала їхньому батькові ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, реєстраційний № 2403 . Здійснити реєстрацію права власності на Ѕ частку вказаної земельної ділянки та виготовити правовстановлюючі документи на земельну ділянку він не встиг. За життя ОСОБА_4 між ним та його сестрою ОСОБА_3 здійснено поділ земельної ділянки згідно із її цільовим призначенням.

Вона є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою 16 червня 2017 року їй видано свідоцтва про право на спадщину за законом на належне чоловікові майно, зокрема, на Ѕ частку житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . У видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку зазначеної спірної земельної ділянки їй відмовлено, через відсутність документа, що посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку.

Представник позивача ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій зазначала, що позов підтримує, просила суд розглянути справу за відсутності сторони позивача та задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач Русанівська сільська рада у судове засідання теж не з`явилася, подала до суду заяву, у якій зазначала, що позов визнає, просила суд розглянути справу у відсутність їхнього представника у зв`язку із зайнятістю, заперечень проти позову не має.

Треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, у яких зазначали, що позов вони підтримують, проти задоволення позовних вимог не заперечують, просили суд розглянути справу без їх участі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З`ясувавши позицію учасників справи, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що визнання відповідачем позову закону не суперечить, прав, свобод чи інтересів інших осіб не порушує, суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову з наступних підстав.

У ст. ст. 1216, 1217 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч. 3 ст. 1268, ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 64 років помер ОСОБА_4 , чоловік позивача ОСОБА_1 та батько третьої особи ОСОБА_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

Із спадкової справи № 262/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 видно, що 02 та 03 березня 2017 року у встановлений законом строк до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявами про прийняття спадщини після смерті батька та чоловіка звернулися дочка померлого, третя особа ОСОБА_2 та його дружина, позивач ОСОБА_1

16 червня 2017 року вказаною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4 двом його спадкоємцям за законом: дружині ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_2 на підставі укладеного ними 16 червня 2017 року договору про розподіл спадкового майна було видано кожному із них свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належало померлому ОСОБА_4 , зокрема, позивачу ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку житлового будинку із відповідними господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

21 листопада 2018 року вказаною нотаріальною конторою позивачу ОСОБА_1 у видачі після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,569 га (0,250 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,319 га - для ведення особистого селянського господарства), яка розміщена на землях, що знаходяться у віданні Русанівської сільської ради в селі Русанів Броварського району Київської області, відмовлено, у зв`язку з відсутністю документу, що посвідчує право власності спадкодавця на дану земельну ділянку.

Судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2008 року, ухваленим у цивільній справі № 2-470/08, що набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_4 і ОСОБА_3 до Броварської районної державної адміністрації Київської області, Русанівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно.

Суд визнав за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право власності на спадщину у рівних частках за кожним на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,569 га, яка розміщена на землях, що знаходяться у віданні Русанівської сільської ради народних депутатів у селі Русанів Броварського району Київської області, яка належала їхньому батькові ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, реєстраційний № 2403 , спадкова справа № 458 від 10 вересня 1997 року.

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд вважає встановленим факт належності на праві приватної власності чоловікові позивача ОСОБА_4 на день смерті Ѕ частки зазначеної вище земельної ділянки, тому ці обставини доказуванню не підлягають.

Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15, ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За змістом ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та отримала 21 червня 2017 року після його смерті свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а також те, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2008 року, ухваленим у цивільній справі № 2-470/08, що набрало законної сили, за ОСОБА_4 у порядку спадкування визнано право власності на Ѕ частку спірної земельної ділянки площею 0,569 га, з яких: 0,250 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 206, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,569 га (0,250 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,319 га - для ведення особистого селянського господарства), яка розміщена на землях, що знаходяться у віданні Русанівської сільської ради в селі Русанів Броварського району Київської області, яка належала йому на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2008 року у цивільній справі № 2-470/08.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.