Рішення № 86793225, 08.01.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року справа № 580/4219/19 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого судді - Бабич А.М.,

секретаря судового засідання - Салабай М.В.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника третьої особи - Власенко А.В. (згідно з довіреністю),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

27.12.2019 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подала у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (18018, м. Черкаси, пр-т Хіміків, буд.50; код ЄДРПОУ 34924330) (далі - відповідач) про:

визнання дій державного виконавця примусового відділу Вельган О.В. неправомірними;

скасування постанови від 06.12.2019 про закінчення виконавчого провадження;

зобов`язання виконати виконавчий лист №580/1039/19 згідно з рішенням суду від 26.04.2019.

Позов мотивовано неналежним виконанням рішення суду у справі №580/1039/19. Зокрема, не враховано мотиви суду щодо встановленої неповноти зібраних документів і всупереч висновкам суду не призначено субсидію позивачу.

Ухвалою від 28.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання. Також залучено Департамент соціальної політики Черкаської міської ради третьою особою на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог (далі - третя особа). У судовому засіданні 03.01.2020 суд задовольнив клопотання третьої особи замінив первісного відповідача на належного - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

03.01.2020 відповідач подав суду відзив на позов з проханням відмовити у його задоволенні повністю. На його думку, рішення суду боржником виконане у повному обсязі, шляхом розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення. Тому спірне рішення про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним його виконанням відповідає закону.

03.01.2020 третя особа надала письмове пояснення з проханням відмовити у задоволенні позову. Просить врахувати, що до часу відкриття виконавчого провадження на засіданні відповідної комісії на виконання рішення суду повторно розглянута заява позивача про призначення їй житлової субсидії та прийняте рішення про відмову в її призначенні. Отже, рішення суду виконано у повному обсязі, а спірна постанова державного виконавця є законною та не підлягає скасуванню.

08.01.2020 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзивз проханням задовольнити позов.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову, з огляду на таке.

Суд встановив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі №580/1039/19, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019, задоволено частково позов ОСОБА_1 . Визнано протиправним і скасовано повідомлення від 2 січня №709522 Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про відмову у призначенні їй житлової субсидії. Зобов`язано вказаний Департамент повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 листопада 2018 року про надання житлової субсидії на оплату комунальних послуг з 1 жовтня 2018 року та прийняти рішення, передбачене пунктом 14 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №848 від 21.10.1995.

У мотивуючій частині вказаного рішення зазначено, що відповідач спірним повідомленням відмовив у призначенні субсидії, не повідомивши позивача про допущені ним помилки, також не запропонувавши надати додаткові документи. Проаналізувавши норми законодавства та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв рішення про відмову в призначенні субсидії з формальних підстав, не вчинивши всіх дій, передбачених Порядком №848. Відповідач не встановив обставин, які є підставою для призначення житлової субсидії, тобто не вчинив дії, які відносяться до його дискреційних повноважень. Тому позовну вимогу зобов`язати призначити субсидію суд не задовольнив.

З метою примусового виконання цього рішення позивачу 17.09.2019 Черкаський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист, на підставі якого головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області Вельган О.В. (далі - державний виконавець) постановою від 20.09.2019 відкрила виконавче провадження №60120984.

Листами від 04.10.2019 №7796/285/01-10, від 23.10.2019 №8417/28-5/01-10 та від 26.11.2019 №9575/285/01-10 боржник (третя особа) повідомив орган виконавчої служби, що на виконання вищевказаного рішення суду 29.08.2019 на засіданні комісії Виконавчого комітету Черкаської міської ради для розгляду питань щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, надання населенню пільг та житлових субсидій повторно розглянув заяву позивача від 13.11.2018 про надання житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг з 01.10.2018. За наслідками її розгляду прийняв рішення, оформлене протоколом від 29.08.2019 №43, про відмову у призначенні позивачу житлової субсидії у зв`язку з тим, що у складі домогосподарства або у складі сім`ї члена домогосподарства є особи, у яких середньомісячний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на початок періоду, за який розраховуються доходи для призначення субсидії, ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі не меншому, від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії та у зв`язку з простроченою понад місяць заборгованістю з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення.

Факт прийняття вказаного рішення підтверджується долученою до матеріалів справи засвідченою копією витягу з протоколу №43 від 29.08.2019. У ньому вказано, що підставою його прийняття є зазначене вище рішення суду. Про прийняте рішення позивачу направлено повідомлення від 05.09.2019, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень від 06.09.2019. Отже, дії щодо розгляду заяви позивача та прийняття рішення з порушеного питання відбулися після набрання вказаним рішення суду законної сили та до часу відкриття виконавчого провадження.

06.12.2019 державний виконавець прийняв спірну постанову про закінчення виконавчого провадження №60120984 у зв`язку з повним фактичним виконанням відповідно до п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». Не погоджуючись із нею позивач звернулася з цим позовом.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - ЗУ №1404-VIII).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 ст.18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII передбачено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 39 Закону №1404-VIII визначений виключний перелік випадків, у яких виконавче провадження підлягає закінченню.

На підставі п.9 ч.1 ст.39 №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Зважаючи, що спірне рішення прийняте щодо виконання рішення суду, суд врахував, що згідно зі ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 2, 4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Суд врахував, що добровільне виконання рішення суду не забороняється.

Дослідивши матеріали виконавчого провадження №60120984 суд встановив, що спірне рішення прийняте у зв`язку з отримання інформації боржника у листах від 04.10.2019 №7796/285/01-10, від 23.10.2019 №8417/28-5/01-10 та від 26.11.2019 №9575/285/01-10, в яких повідомлено, що на виконання вищевказаного рішення суду 29.08.2019 на засіданні комісії Виконавчого комітету Черкаської міської ради для розгляду питань щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, надання населенню пільг та житлових субсидій повторно розглянув заяву позивача від 13.11.2018 та прийняв рішення про відмову у призначенні житлової субсидії. До вказаних листів додано копію відповідного рішення, оформленого протоколом від 29.08.2019 №43. Відмова у призначенні житлової субсидії здійснена з інших підстав, ніж ті, що були предметом спору у судовій справі №580/1039/19.

Суд також врахував, що суд у вказаному рішенні не встановив обов`язку розгляду додаткових документів позивача, які не були додані до її заяви, не зобов`язав прийняти конкретний вид рішення. Зважаючи, що рішення про відмову у призначенні позивачу згаданої вище субсидії не є предметом цього спору, з огляду на вимоги ст.2, 11 КАС України відповідно до меж заявлених позовних вимог суд не праві оцінювати його на предмет правомірності, тобто дотримання боржником під час його ухвалення меж, порядку та способу дій, як суб`єктом владних повноважень, у тому числі давати оцінку врахування ним мотивуючої частини рішення суду, що набрало законної сили.

Вказані вище докази свідчать, що боржник повторно розглянув вірну заяву позивача та прийняв рішення, яке на час вирішення цього спору не оскаржене та є чинним.

Отже, рішення суду вважається виконаним, а спірна постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята та спірні дії вчинено в межах, порядку та у спосіб, визначених законодавством.

Незгода позивача з результатом розгляду заяви та прийнятим Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради рішенням за наслідками її розгляду є підставою для його оскарження у встановленому законом порядку.

Статтею 2 ЗУ №1404-VIIІ визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

У спірних відносинах було дотримано вказаних принципів. Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору та не надала доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для їх відшкодування.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання дій державного виконавця примусового відділу Вельган О.В. неправомірними, скасування постанови від 06.12.2019 про закінчення виконавчого провадження та зобов`язання виконати виконавчий лист №580/1039/19 згідно з рішенням суду від 26.04.2019 відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене та проголошене в повному обсязі 08.01.2020.