Рішення № 86793015, 08.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2020 р. № 520/11083/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79,м. Харків,61023, код ЄДРПОУ 24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба , в якому просить суд :

- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, яка полягає у не здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 11.02.2019 по 27.09.2019;

- зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 11.02.2019 по 27.09.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не сплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в період з 11.02.2019 року по 27.09.2019 року.

Через канцелярію суду представником Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба надано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні не входить до фонду оплати праці та не є складовою заробітної плати (грошового забезпечення), а виплата середнього заробітку носить компенсаторний характер.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба на посаді провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу.

Наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба від 11.02.2019 року № 38 позивача виключено зі списків особового складу університету та з усіх видів забезпечення з 11.02.2019 року.

У зв`язку з неотриманням своєчасно індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 11.02.2019 року, позивач звертався до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 р. по справі № 520/3503/19 позов адміністративний позов - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 11.02.2019. Зобов`язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 11.02.2019. В іншій частині позовних вимог - відмолено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2019 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 залишено без змін.

Вказане рішення суду від 10.05.2019 року набрало законної сили 15.08.2019 року.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем нараховано позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 11.02.2019, яку фактично виплачено 27.09.2019р.

Однак позивач вважає, що вказану індексацію відповідач мав сплатити при звільненні, в день виключення позивача зі списків особового складу командування, проте протиправно не вчинив вказаних дій, яке і не виплатив позивачу разом з індексацією 27.09.2019 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 11.02.2019 по 27.09.2019.

Вважаючи дану бездіяльність незаконною, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що порядок проходження служби позивача та звільнення регулюється спеціальним законодавством таким як: Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Положенням про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008р № 1153/2008.

Так, відповідно до п. 242 Положення особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Разом з тим, даними нормативно-правовими актами не встановлено порядку здійснення розрахунку зі звільненою особою, зокрема, не встановлено відповідальності роботодавців за невчасне здійснення виплат всіх сум, які підлягають сплаті, що ставить таких осіб у вкрай невигідне становище, оскільки фактично позбавляє їх гарантій на фінансове забезпечення соціально-побутових потреб та створює умови для неналежного виконання роботодавцем своїх обов`язків.

За загальним правилом, норми спеціального законодавства є пріоритетними перед нормами загальними, однак норми загального законодавства ( в даному випадку - норми Кодексу законів про працю України) підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Згідно зі ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Закріплені у статтях 116, 117 Кодексу законів про працю України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.

Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці військовослужбовцям, не встановлено відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, з метою забезпечення рівності прав та принципу недискримінації у трудових відносинах, суд приходить до висновку про можливість застосування норм статті 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які складаються під час звільнення зі військової служби.

Обов`язок роботодавця провести виплату працівнику всіх належних йому сум при звільненні, передбачений у статті 117 КЗпП України.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до наказу т.в.о. начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 11.02.19р. № 38 звільнено в запас за станом здоров`я та виключено зі списків особового складу Університету та з усіх видів забезпечення.

Індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 11.02.2019 позивачу виплачено 27.09.2019р. на виконання рішення суду у справі № 520/3503/19 від 10.05.19р. Отже затримка повного розрахунку при звільненні позивача відбулася з 11.02.19 по 27.09.19р.

Доказів того, що відповідачем виконанні вимоги ст. 117 КЗпП та сплачено позивачу його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку суду не надано.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невиплаті позивачу середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме з 11.02.19 по 27.09.19, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79,м. Харків,61023, код ЄДРПОУ 24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 11.02.2019 по 27.09.2019.

Зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 11.02.2019 по 27.09.2019.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.