Рішення № 86792540, 08.01.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №1.380.2019.005476

08 січня 2020 року

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10), в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення відповідача про відмову щодо виплати грошової допомоги позивачу відповідно до пунктів 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії за віком (оформлене листом від 23.09.2019 №2465/03.19-32);

-зобов`язати відповідача зарахувати позивачу період роботи з 01.08.1979 по 11.07.2019 (день призначення пенсії по віку) - викладач по класу фортепіано та концертмейстер Миколаївської дитячої школи мистецтв, до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення;

-зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що понад 40 років працює в Миколаївській дитячій школі мистецтв викладачем по класу фортепіано та концертмейстером. 19.09.2019 позивач звернулась до відповідача з заявою щодо отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії згідно з пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак листом від 23.09.2019 №2465/03.19-32 відповідач відмовив у виплаті вказаної допомоги, посилаючись на те, що робота в музичній школі на посаді викладача не зараховується до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Позивач вважає, що має право на отримання одноразової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком та відповідачем протиправно відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечив позовні вимоги. Відповідач зазначає, що Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі Перелік №909). У Розділі 1 «Освіта» Переліку №909 передбачені позашкільні навчальні заклади. Якщо музичну або художню школу віднесено до позашкільного навчального закладу, то згідно з Переліком №909, право на пенсію за вислугу років у цих школах мають, зокрема художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний заклад» затверджено Переліком типів позашкільних навчальних закладів. Згідно з пунктом 6 даного Переліку до позашкільних навчальних закладів віднесено початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші). Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 працювала з 01.08.1979 по 11.07.2019 на посаді викладача по класу фортепіано у Миколаївській дитячій школі мистецтв. Посаду викладача та концертмейстера у позашкільних навчальних закладах Переліком не передбачено. Відповідач вважає, що оскільки посади викладача у позашкільних навчальних закладах Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не передбачено, то позивач не має права на пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відповідно не має права на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Позивач подав суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посади директора та викладача позашкільного навчального закладу, включена до переліку посад педагогічних працівників. На підставі п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), належать до позашкільних навчальних закладів. У відповідності до Примітки 2 даного Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі по тексту - Перелік №909) робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ. Наведені вище нормативно-правові акти в повній мірі гарантують право педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів як право на пенсію за вислугу років так і право на грошову допомогу у відповідності до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058.

Відповідач надав суду заперечення, в якому наголошує на тому, що виплата грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. На думку представника відповідача, саме Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при визначенні права на пенсію за вислугу років та механізму обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати має в кінцевому результаті посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, якою затверджений Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Суд встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1 згідно з інформацією з трудової книжки серії НОМЕР_1 працювала у період з 01.08.1979 по 11.07.2019 на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстера у Миколаївській дитячій школі мистецтв.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу призначена пенсія за віком з 12.07.2019 при стажі роботи 39роки 11місяців 11днів.

Позивач 19.09.2019 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та просила нарахувати та виплатити їй грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій згідно з «Прикінцевими положенннями» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пункту 7-1 Розділу ХV на день призначення пенсії.

Рішенням від 23.09.2019 №2465/03.19-32 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило позивачу у виплаті грошової допомоги у зв`язку з тим, що час роботи позивача на посаді викладача по класу фортепіано у Миколаївській дитячій школі мистецтв не зараховується до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, і відповідно до стажу, що дає право на виплату грошової допомоги. Крім того, зазначає, що посада викладача у позашкільних закладах освіти постановою №909 не передбачена.

Враховуючи вищезазначене, вважає, що у позивача відсутній необхідний 35-річний стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, а відтак і право на виплату грошової допомоги.

Неврахування відповідачем спірних періодів роботи позивач вважає незаконним, що й стало підставою для звернення до суду.

Не погодившись із вказаним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення.

За приписами ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно з нормою п. "е" статті 55 даного Закону право на призначення пенсії за вислугою років мають працівники освіти, при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років (з поступовим підвищенням), за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Законом України Про освіту та Законом України Про позашкільну освіту передбачено, що позашкільна освіта є структурною ланкою освіти та її підсистемою.

У п. 1 статті 39 Закону України «Про освіту» наведено перелік позашкільних навчальних закладів в тому числі і музичні школи, які відносяться до шкіл мистецтв.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, викладачі всіх спеціальностей є педагогічними працівниками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Також дорученням Кабінету Міністрів України від 06 січня 1996 року № 397/21 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01 лютого 1995 року № 01-3/133-02-2 на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання поширено порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року, без внесення змін до неї.

Згідно з абзацом 1 Переліку Постанови № 909 викладачі загальноосвітніх навчальних закладів, військових загальноосвітніх навчальних закладів, музичних і художніх шкіл мають право на пенсію за вислугу років.

Відповідач відмовляється зараховувати період роботи позивача в Миколаївській дитячій школі мистецтв, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, посилаючись на те, що школа мистецтв не передбачена в розділі «Освіта» Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Проте, суд зауважує, що в примітці 2 до Постанови № 909 вказано, що робота в установах і на посадах, передбачених переліком посад в даній постанові, дає право на пенсію за вислугою років незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку посад педагогічних, науково-педагогічних працівників» № 963 від 14 червня 2000 року визначено, що викладачі всіх спеціальностей включені до переліку посад педагогічних працівників.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд встановив, що відповідно до трудової книжки позивача, вона з 01.08.1979 до дня виходу на пенсію працювала викладачем по класу фортепіано і концертмейстером.

Таким чином, стаж позивача станом на день призначення пенсії становить більше 30 років.

Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Таким чином, відповідно до вищенаведених норм законодавства та встановлених судом обставин, стаж роботи позивача з 01 серпня 1979 року по 11 липня 2019 року на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстера відноситься до стажу роботи, який зараховується для призначення пенсії за вислугу років. Крім того, маючи необхідний страховий стаж, позивач має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Частинами 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не підтвердив належними, допустимими та достатніми доказами правомірності своїх дій щодо відмови в зарахуванні позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на отримання пенсії за вислугою років та право на виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, період роботи з 01 серпня 1979 року по 11 липня 2019 року на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстера, а тому позов слід задовольнити повністю.

При ухваленні цього рішення суд також ураховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17 номер провадження 11-860апп18, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач позашкільного навчального закладу є педагогічним працівником цього позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем повинен зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні статті 55 пункту «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення» при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Згідно із ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2305,20грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову щодо виплати грошової допомоги відповідно до пунктів 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії за віком від 23.09.2019 №2465/03.19-32.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.08.1979 по 11.07.2019 (день призначення пенсії по віку) - викладач по класу фортепіано та концертмейстер Миколаївської дитячої школи мистецтв, до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів,79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 2305 (дві тисячі триста п`ять) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лунь З.І.