Рішення № 86792491, 08.01.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 січня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4728/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в письмовому провадженні позов ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 05 червня 2019 року № 51/5, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Новоайдарської селищної ради (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати противоправним та скасувати рішення п`ятдесят першої позачергової сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради від 05.06.2019 № 51/5 про відмову позивачу у наданні в користування земельної ділянки загальною площею 16,1804 га, у тому числі: ділянка № 1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, ділянка № 2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області.

- зобов`язати Новоайдарську селищну раду повторно розглянути заяву позивача від 29.09.2017 (вх. № 330) та прийняти рішення про надання позивачу земельної ділянки у користування у відповідності до частини 6 статті 123 Земельного Кодексу України по отриманому 29.09.2017 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 16,1804 га, в тому числі: ділянка № 1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, ділянка № 2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, розташованої в межах населеного пункту смт.Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді, для ведення фермерського господарства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 вересня 2015 року він звернувся з клопотанням до Новоайдарської селищної ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, загальною площею 16,1804 га, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар Новоайдарського району Луганської області на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області.

15 жовтня 2015 року рішенням сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради № 42/3-6 позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 419/2190/15-а визнано противоправним та скасовано рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради Луганської області від 15 жовтня 2015 року № 42/3-6 в частині відмови у наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки, вказаної в заяві від 25 вересня 2015 року вх. № Ж-81.

19 травня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою (вх. № 204 від 19 травня 2016 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу для ведення фермерського господарства, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар Новоайдарської селищної ради Луганської області.

24 травня 2016 року рішенням десятої сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради за № 10/14-1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу для ведення фермерського господарства, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області.

29 вересня 2017 року позивач звернувся з заявою до відповідача (вх. № 329 від 29 вересня 2017 року) та відповідно до частини шостої статті 123 Земельного кодексу України направив відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з клопотанням прийняти рішення про надання позивачу земельної ділянки у користування строком на 49 років, загальною площею 16,1804 га, в тому числі: ділянка № 1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, ділянка № 2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області.

Листом від 19 жовтня 2017 року за № 895 відповідач відмовив позивачу у розгляді його заяви від 13 жовтня 2017 року (вх. № 330).

Позивач звернувся до суду. Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 06 червня 2018 року у адміністративній справі № 419/3814/17 визнано протиправними дії Новоайдарської селищної ради щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 від 29 вересня 2017 року про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства та зобов`язано Новоайдарську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 вересня 2017 року про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства та прийняти відповідне рішення згідно з вимогами статті 123 Земельного кодексу України. Рішення суду набрало законної сили 22 серпня 2018 року.

На виконання рішення суду у справі № 419/3814/17 відповідачем прийнято рішення від 05 червня 2019 року № 51/5 про відмову ОСОБА_1 у наданні в користування земельної ділянки загальною площею 16,1804 га, в тому числі: ділянка № 1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, ділянка № 2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області.

На думку позивача, відповідачем умисно протиправно, штучно створюються умови для ускладнення та перешкоджання позивачу в реалізації його права на отримання земельної ділянки у користування для ведення фермерського господарства шляхом порушення встановлених Земельним кодексом України строків по отриманим заявам, клопотанням, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Також позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення є необґрунтованим, немотивованим, та таким, що не відповідає фактичним обставинам та інтересам сторін, винесене з порушенням Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та Земельного кодексу України.

З посиланням на положення статті 14, 19 Конституції України, статей 1-4, 10, 116, 123 Земельного кодексу України, позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскаржуване рішення, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 05 листопада 2019 року прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача 18 листопада 2019 року надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (арк. спр. 40-41), у задоволенні якої відмовлено ухвалою від 19 листопада 2019 року (арк. спр. 54).

Відповідач 25.11.2019 подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив (арк.спр.59-70).

В обґрунтування якого зазначив, що 18 червня 2019 року на адресу Новоайдарської селищної ради надійшла постанова відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Луганській області про закінчення виконавчого провадження ВП № 59206913 від 14.06.2019. Яким рішення суду виконано фактично у повному обсязі відповідно до рішення Новоайдарської селищної ради № 51/5 від 05.06.2019 про розгляд заяви ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства.

Виконавчий лист № 419/3814/17 від 12.09.2018, виданий Новоайдарським районним судом Луганської області про зобов`язати Новоайдарську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства та прийняти відповідне рішення згідно вимог ст. 123 Земельного кодексу України, виконаний у повному обсязі, відповідно й оскаржуване позивачем рішення Новоайдарської селищної ради № 51/5 від 05.06.2019, яким керувалася виконавча служба при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 59206913 від 14.06.2019, є законним та правомірним.

Зазначив, що речове право на земельні ділянки з кадастровими номерами: 4423155100:51:001:0182, 4423155100:51:001:0183 загальною площею 16,1804 га не зареєстроване. Тому відмова у наданні земельної ділянки у користування (оренду) сама по собі не є порушенням цивільного права за відсутністю обставин, які свідчать про наявність відповідного речового права щодо такої земельної ділянки. З урахуванням викладеного вважає, що рішення Новоайдарської селищної ради № 51/5 від 05.06.2019 права позивача не порушило.

Також пояснив, що заява позивача щодо передачі земельної ділянки загальною площею 16,1804 га в оренду для ведення фермерського господарства строком на 49 років вирішувалися по суті. Так, заява ОСОБА_1 від 19.05.2016 вх. № 204 щодо передачі земельної ділянки загальною площею 16,1804 га в оренду для ведення фермерського господарства строком на 49 років у відповідності до частини 6 статті 123 ЗК України була розглянута на десятій сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради 24.05.2016 року. За результатами розгляду цієї заяви Новоайдарською селищною радою було прийнято рішення № 10/14-1 від 24.05.2016, яким першим пунктом затверджено проект землеустрою, другим - відмовлено гр. ОСОБА_1 в передачі в оренду терміном на 49 років земельної ділянки загальною площею 16,1804 га для ведення фермерського господарства. Слід зауважити, що рішення Новоайдарської селищної ради № 10/14-1 від 24.05.2016 ніким, в тому числі ОСОБА_1 , не оскаржувалось, є чинним та обов`язковим до виконання на відповідній території. Повторна заява ОСОБА_1 від 29.09.2017 (вх. № 330) про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства строком на 49 років була розглянута на п`ятдесят першій позачерговій сесії сьомого скликання. За результатами розгляду заяви позивача від 29.09.2017 (вх. № 330) Новоайдарська селищна рада 05 червня 2019 року прийняла рішення № 51/5 від 05.06.2019.

Крім того зазначив, що 11 листопада 2019 року були проведені загальні збори громадян за місцем проживання, на яких повторно було розглянуто питання щодо передачі у користування земельних ділянок для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 , зокрема й ділянки загальною площею 16,1804 га (копія Протокол загальних зборів громадян від 11.11.2019 додається). На цих зборах всі присутні мешканці громади в черговий раз одноголосно висловили свою позицію щодо не згоди в наданні ОСОБА_1 в користування земельних ділянок, на яких вони займаються підсобним господарством (вирощують птицю, кролів, кіз, телят, корів тощо), використовуючи при цьому прилеглу територію. Слід акцентувати увагу також на тому, що ведення підсобного господарства для громадян є одним із основних джерел їхнього існування, передусім пенсіонерів.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-ІV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, матеріали погодження проекту землеустрою. Проте, позивач додав до адміністративного позову від 31.10.2019 копію висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 97-28-99.3- 751/2-16 від 29.04.2016 термін дії якого закінчився 29.04.2017, що не відповідає вимогам ст. 50 Закону України «Про землеустрій».

З 03.04.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів» від 18.02.2016 № 1012-VIII. В даний закон були внесені зміни до статті 134 Земельного кодексу України, а саме зменшено перелік випадків, коли земельні ділянки державної та комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах.

Так, відповідно до частини 1 Закону № 1012-VІІІ абзац шістнадцятий частини другої статті 134 Земельного кодексу України викладено у такій редакції: «передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва». Зважаючи на це, передача в користування земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, індивідуальних гаражів, після набрання 03.04.2016 чинності Закону № 1012-УІІІ, відбувається лише за результатами проведення земельних торгів.

На підставі вищезазначеного, просив суд відмовити в повному обсязі ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Новоайдарської селищної ради про визнання противоправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Від представника відповідача 12 грудня 2019 року надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (арк. спр. 91-93), у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 08 січня 2020 року.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

25 вересня 2015 року позивач звернувся з клопотанням до Новоайдарської селищної ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, загальною площею 16,1804 га, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар Новоайдарського району Луганської області на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області.

15 жовтня 2015 року рішенням сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради № 42/3-6 позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки. Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 419/2190/15-а визнано противоправним та скасовано рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради Луганської області від 15 жовтня 2015 року № 42/3-6 в частині відмови у наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки, вказаної в заяві від 25 вересня 2015 року (арк.спр.16-18; арк.спр.19).

19 травня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу для ведення фермерського господарства, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар Новоайдарської селищної ради Луганської області (арк.спр.22).

24 травня 2016 року рішенням десятої сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради за № 10/14-1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу для ведення фермерського господарства, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області (арк.спр.23).

29 вересня 2017 року позивач звернувся з заявою до відповідача відповідно до частини шостої статті 123 Земельного кодексу України направив відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з клопотанням прийняти рішення про надання позивачу земельної ділянки у користування строком на 49 років, загальною площею 16,1804 га, в тому числі: ділянка № 1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, ділянка № 2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області (з додатками) (арк.спр.24).

Листом від 13 жовтня 2017 року за № 895 відповідач відмовив позивачу у розгляді його заяви від 29 вересня 2019 року. Зазначив, що оскільки прохання, викладене у заяві позивача, вже розглядалось Новоайдарською селищною радою, про що були надані відповіді (арк.спр.25).

Не погодившись з відповіддю відповідача, позивач звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області.

Рішенням вищезазначеного суду від 06 червня 2018 року у адміністративній справі № 419/3814/17 визнано протиправними дії Новоайдарської селищної ради щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 від 29 вересня 2017 року про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства та зобов`язано Новоайдарську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 вересня 2017 року про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства та прийняти відповідне рішення згідно з вимогами статті 123 Земельного кодексу України. Рішення суду набрало законної сили 22 серпня 2018 року (арк.спр.16-18).

05 червня 2019 року Новоайдарською селищною радою сьомого скликання відповідно до заяви позивача від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16.1804 га у користування для ведення фермерського господарства, прийнято рішення № 51/5 про відмову ОСОБА_1 у наданні в користування земельної ділянки загальною площею 16,1804 га, в тому числі: ділянка № 1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, ділянка № 2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області (арк.спр.32).

Не погоджуючись із рішенням Новоайдарської селищної ради, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.05.1997 № 280/97 ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97 ВР) основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:

територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;

загальні збори - зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.

Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону № 280/97-ВР загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Відповідно до статті 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частинами першою, десятою статті 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з частинами першою та другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України, зокрема:

- надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) (частина перша);

- відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста);

- рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (частина одинадцята);

- відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина п`ятнадцята).

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За своїм змістом дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним.

При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, суд погоджується з твердженнями відповідача, що прийняття рішень з питань надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в межах населеного пункту смт Новоайдар є дискреційними повноваженнями Новоайдарської селищної ради та суд не може підміняти відповідача, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції відповідача, оскільки такі дії виходять за межі визначених суду повноважень законодавцем.

Так, критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття, тощо.

У свою чергу, дослідженням рішення Новоайдарської селищної ради від 05.06.2019 № 51/5 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства" встановлено, що вказане рішення не містить жодного обґрунтування його прийняття, мотивів, з яких виходив відповідач, підстав, з яких відмовлено позивачу у наданні земельних ділянок у користування.

Таким чином, суд встановив, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, тому підлягає скасуванню.

Мотивам, з яких виходив відповідач, відмовляючи позивачу у наданні земельної ділянки у користування, зазначені відповідачем у відзиві на позов, суд не надає оцінки та відхиляє, оскільки як вже вищевказано, оцінка рішенню суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.

Що стосується тверджень позивача щодо порушення відповідачем визначеного частиною шостою статті 123 Земельного кодексу України строку прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування, як підстави для скасування цього рішення, суд зауважує, що за загальним правилом процедурне порушення, допущене суб`єктом владних повноважень при прийнятті відповідного рішення, не може бути самостійною підставою для скасування правильного за своїм змістом рішення, якщо інше не визначено законом.

Однак, у даному випадку, зважаючи на невідповідність рішення Новоайдарської селищної ради від 05 червня 2019 року № 51/5 критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає обґрунтованим аргумент позивача щодо недотримання відповідачем строку прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування та враховує, як підставу для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Новоайдарської селищної ради від 05 червня 2019 року № 51/5 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення про надання позивачу земельної ділянки у користування, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, застосовуючи механізм захисту права та його ефективного відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими частиною 2 статті 9, частиною 2 статті 245 КАС України, дискрецією відповідача у сфері розпорядження землями комунальної власності, суд вважає за необхідне зобов`язати Новоайдарську селищну раду Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 вересня 2017 року про надання земельної ділянки загальною площею загальною площею 16,1804 га, в тому числі: ділянка № 1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, ділянка № 2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, у користування для ведення фермерського господарства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, у задоволенні вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства слід відмовити.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Всупереч вимог даної статті, відповідач не довів та не обґрунтував суду правомірність прийнятого відносно позивача оскаржуваного рішення.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин. Відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у загальній сумі 1536,80 грн, як за дві вимоги немайнового характеру, що підтверджено квитанцією від 31.10.2019 (арк. спр. 4).

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 768,40 грн. В іншій частині судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Новоайдарської селищної ради (код ЄДРПОУ 04335571, місцезнаходження: 93500, Луганська область, Новоайдарський район, смт. Новоайдар, вул. Дружби, буд. 1) про визнання протиправним та скасування рішення від 05 червня 2019 року № 51/5, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення п`ятдесят першої позачергової сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради від 05 червня 2019 року № 51/5 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства".

Зобов`язати Новоайдарську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 вересня 2017 року про надання земельної ділянки загальною площею16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні вимоги про зобов`язання Новоайдарської селищної ради прийняти рішення про надання ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Новоайдарської селищної ради судові витрати по сплаті судового збору у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов